просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
30 березня 2023 року м. Харків Справа № 913/20/22
Провадження №17/913/20/22
За позовом Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до фізичної особи Сокол Наталії Сергіївни , м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 20512,55 грн,
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С.,
Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Обставини справи: Акціонерне товариство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сокол Наталії Сергіївни (далі - ФОП Сокол Н.С.) про стягнення 20512,55 грн, з яких: 13976,74 грн - основний борг, 1410,99 грн - 3 % річних, 4322,25 - інфляційні втрати, 802,57 грн - пеня.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2022 відкрито провадження у справі №913/20/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 03.02.2022.
Суд протокольною ухвалою від 03.02.2022 судове засідання у справі №913/20/22 відклав на 21.02.2022.
Протокольною ухвалою від 11.02.2022 розгляд справи №913/20/22 у судовому засіданні судом перенесено на 24.02.2022 у зв'язку з неможливістю її розгляду 21.02.2022.
Суд протокольною ухвалою від 24.02.2022 судове засідання у справі №913/20/22 відклав на 03.03.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З метою убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання, призначене на 03.03.2022, не відбулося.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023.
В пункті 1 рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 зазначено, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Ухвалами суду від 10.06.2022, від 04.07.2022, від 08.08.2022, від 19.09.2022, від 17.10.2022 судове засідання у справі №913/20/22 неодноразово відкладалось, останній раз ухвалою суду від 12.12.2022 підготовче засідання відкладено на 26.12.2022.
Щодо повідомлення учасників справи суд зазначає, що за інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Сєвєродонецьк Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Сєвєродонецька Луганської області наразі є неможливим.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», м. Сєвєродонецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, тому для цього населеного пункту діє порядок повідомлення сторін, встановлений статтею 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Суд неодноразово відкладав розгляд даної справи за для забезпечення можливості участі учасників справи у розгляді даної справи. Відповідні оголошення були розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Також копії ухвал суд направляв на електронну адресу позивача, яку він зазначив у позовній заяві.
Судом встановлено, що ухвалу від 06.01.2022 про відкриття провадження у справі та повідомлення про дату судового засідання (03.02.2022) направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 610225673397 на юридичну адресу АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ»: а/с 98, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, яка була отримана представником позивача 12.01.2022 (а.с. 154).
Ухвала-повідомлення від 03.02.2022 про відкладення судового засідання на 21.02.2022, яку направлено 04.02.2022 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270935973 на юридичну адресу позивача (а/с 98, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406) була отримана представником позивача 09.02.2022 (а.с. 167).
Ухвала-повідомлення від 11.02.2022 про перенос судового засідання на 24.02.2022, яку направлено 11.02.2022 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270931978 на юридичну адресу позивача (а/с 98, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406) була отримана представником позивача 09.02.2022 (а.с. 174).
Щодо повідомлення відповідача суд зазначає, що він не скористався наданим йому правом на судовий захист, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі «Нун'єш Діаш проти Португалії» - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Позивач у позовній заяві, відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України зазначив таку адресу ФОП Сокол Н.С.: АДРЕСА_1 (а.с. 1).
Аналогічна адреса також вказана у витягу із ЄДР від 06.01.2022 за кодом 313481018653 у розділі «місцезнаходження фізичної особи-підприємця» (а.с. 150, 151). При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон «Про державну реєстрацію») відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою фізичною особою-підприємцем.
Крім того, у зв'язку з необхідністю отримання інформації щодо реєстрації місця проживання (перебування) фізичної особи Сокол Наталії Сергіївни , яка є відповідачкою за вказаною позовною заявою, 03.02.2022 суд, на виконання вимог ч.6 ст.176 ГПК України, звернувся до Управління державної міграційної служби України в Луганській області з відповідним запитом (а.с. 161).
У листі Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 07.02.2022 №4488/745 на запит суду від 03.02.2022 надана інформація, що місцем проживання громадянки України Сокол Наталії Сергіївни є: АДРЕСА_1 (а.с. 163).
Вказане дає підстави вважати, що така адреса була актуальною до 24.02.2022.
Судом встановлено, що ухвалу від 06.01.2022 про відкриття провадження у справі та повідомлення про дату судового засідання (03.02.2022) направлено рекомендованим листом Сокол Наталії Сергіївни саме на адресу: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення (судова повістка) № 6105556733969 про направлення цієї ухвали було повернуто у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 155-158).
Ухвала повідомлення від 03.02.2022 у справі № 913/20/20, в якій повідомлялось судом про відкладення судового засідання на 21.02.2022, яку направлено 04.02.2022 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270935981 на адресу місцезнаходження відповідача ( АДРЕСА_1 ), не була отримана відповідачем та повернута до суду з довідкою АТ «УКРПОШТА» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 171-173). Також, суд, вказану ухвалу повідомлення, направив 04.02.2022 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270935965 на адресу де знаходиться нерухоме майно відповідача та надаються послуги позивачем ( АДРЕСА_2 ), але вона також не була отримана відповідачем та повернута до суду з довідкою АТ «УКРПОШТА» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 168-170).
В подальшому ухвала-повідомлення від 11.02.2022 про призначення судового засідання на 24.02.2022, яку направлено 11.02.2022 рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 6102270931960 та № 6102270931951 на адреси відповідача відповідно ( АДРЕСА_3 , 93400 та АДРЕСА_2 ), не була отримана відповідачем та повернута до суду з довідкою АТ «УКРПОШТА» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 175-180).
Суд звертає увагу, що направлену відповідно до вимог ст.120 ГПК України ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідач не отримав через незалежні від суду обставини.
ЄСПЛ у відповідних рішеннях у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998, заява №23452/94) та у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland від 19.06.2001, заява №28249/95) роз'яснив, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 11.12.1987, заява №11681/85) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, суд 10.06.2022, 09.08.2022, 04.10.2022, 04.01.2023, 19.01.2023, 02.02.2023 також намагався повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи шляхом телефонограм, однак зв'язок з ними встановити не вдалось.
Отже, учасники справи належним чином були повідомлені про розгляд справи. Разом з тим, протягом періоду часу з січня 2022 року по лютий 2023 року учасники справи не виявили жодного інтересу до справи та стану її розгляду, незважаючи на те, що були обізнані про її наявність.
Ухвалою від 30.11.2022 суд зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - ЄІБД ВПО) щодо Сокол Наталії Сергіївни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.04.1997 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.
У листі Міністерство соціальної політики України без дати та №б/н, який надійшов на електронну пошту суду 14.12.2022 вх.№694/22, повідомило, що Сокол Наталії Сергіївни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.04.1997 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 , станом на 08.12.2022 в ЄІБД ВПО на обліку не перебуває.
Протокольною ухвалою від 16.01.2023 суд відклав розгляд справи № 913/20/22 на 30.01.2023, а протокольною ухвалою від 30.01.2023 - на 23.02.2023.
Ухвалою від 22.02.2023 суд розгляд справи №913/20/22 призначив на 09.03.2023, але внаслідок знеструмлення енергомережі в м. Харкові був недоступний доступ до КП «Діловодство спеціалізованих судів», підсистеми «Електронний суд» та електронної пошти суду, проведення судових засідань, вчинення інших дій пов'язаних з забезпеченням функціонування роботи суду було унеможливлено з 4-00 09.03.2023 до 8-00 11.03.2023, у зв'язку з чим, розгляд справи №913/20/22 у судовому засіданні 09.03.2023 об 11 год 00 хв не відбувся.
З огляду на вказане, суд ухвалою від 13.03.2023 судове засідання у справі №913/20/22 відклав на 30.03.2023.
Учасники справи в судове засідання 30.03.2023 не прибули.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Враховуючи вищевказане, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 408116811669 від 06.01.2022, позивач у справі - Акціонерне товариство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00131050) є правонаступником Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00131050) з 09.12.2021, номер запису 1003831450000006148. Одним із основних видів діяльності АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30) ( т. 1, а.с. 141-149).
Відповідно до ліцензій серії АГ № 500430 від 02.09.2011, серії АВ № 500697 від 23.02.2010, серії АВ № 500698 від 23.02.2010, одними із основних видів господарської діяльності Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії ( т. 1, а.с. 133).
Отже, АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ», позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії у місті Сєвєродонецьк з 09.12.2021.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 313481018653 від 06.01.2022, відповідач у справі - Сокол Наталія Сергіївна , на підставі власного рішення припинила підприємницьку діяльність - фізичної особи-підприємця з 10.11.2021 номер запису 2003830060003001748 ( т. 1, а.с. 150-151).
Сокол Наталія Сергіївна з 18.09.2009 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 8,0 м2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.09.2009 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 240426579 від 14.01.2021 ( т. 1, а.с. 11-13).
15.10.2009 між Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», як Енергопостачальною організацією (далі - позивач) та фізична особа-підприємець Сокол Н.С., як Споживачем (далі - відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 634 (далі - Договір - т. 1, а.с. 14, 15).
Відповідно до розділу 1 Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на потреби опалення в період опалювального сезону у приміщення взуттєвої майстерні за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 8,0 м2.
Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 15.10.2009 по 15.10.2010 теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 1,6 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням EQ = 0,0008 Гкал/годину (п.2.2 Договору).
У п.2.3 Договору зазначено, що погодинний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води запроваджується Енергопостачальною організацією в залежності від обсягу надходження палива та пропускної здатності теплопроводів. Договірні навантаження і кількість теплової енергії можуть корегуватися на протязі всього строку дії договору.
Згідно з п.5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності - розрахунковим способом.
Приміщення відповідача приладом обліку теплової енергії не обладнано.
Відповідно до п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.
Разом з тим, з 22.07.2010 - зі дня набрання чинності Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 №2479-УІ, тарифи на теплову енергію для суб'єктів природних монополій встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (постанова Верховного Суду України від 28.05.2013 у справі №3-9гс13).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору).
Обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді відповідно до абзацу другого пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.
Згідно з п.6.6 Договору Споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з 15.10.2009 і діє до 15.10.2010.
Сторони також у п. 10.2 Договору визначили, що Договір вважається щорічно пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
Додатком до Договору є Розрахунок максимальних погодинних та річних навантажень з опалення до Договору на постачання тепловою енергією в гарячій воді № 634 від 15.10.2009 ( т. 1, а.с.16).
Відповідачка зверталась до позивача з заявами від 24.07.2012 (вх. № 1047 від 30.07.2012) та від 10.09.2012 (вх. № 1241 від 13.09.2012) про розірвання договору в односторонньому порядку, в яких вона повідомляла про ізоляцію стояка опалення, який проходить через нежитлове приміщення, яке належить відповідачці на праві власності ( т. 1, зворот а.с. 17, а.с. 18).
Позивач у відповідях на заяви відповідачки від 08.08.2012 № 16-6-899 та на вх. № 1241 від 13.09.2012 відмовлявся розірвати Договір, а також вказував, що самовільне відключення від мереж центрального опалення заборонено п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 ( т. 1, а.с. 17, 18).
30.04.2013 позивач звернувся до відповідачки з листом № 08-06-661, в якому просив надати копії документів для обробки персональних даних, у зв'язку з уточненням договірних даних ( т. 1, а.с. 19), яке залишено відповідачкою без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору в суді, укладений між сторонами договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 634 від 15.10.2009 закінчив свою дію, а новий договір про постачання теплової енергії в гарячій воді між сторонами не укладено. Доказів звернення позивача до суду з позовом про спонукання відповідача до укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, матеріали справи не містять.
Відповідачка намагалася відключитися від центрального опалення, але належним чином таке відключення не оформила.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення відповідачки загальною площею 8,0 м2, розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку 33, на бульварі Дружби Народів у м. Сєвєродонецьк. Зазначений житловий будинок обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку 33, на бульварі Дружби Народів у м. Сєвєродонецьк. Технічної можливості відключення окремих приміщень від централізованого опалення у даному житловому будинку не передбачено.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Сєвєродонецьку прийняті виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради про початок/закінчення опалювального сезону № 205 від 23.03.2014, № 534 від 10.10.2014, № 178 від 06.04.2015, № 240 від 05.04.2015, № 449 від 08.09.2015, № 537 від 11.10.2016, № 184 від 06.04.2017, № 234 від 11.10.2017, № 217 від 06.04.2018, № 752 від 10.10.2018, № 379 від 26.03.2019, № 1093 від 18.10.2019, № 212 від 03.04.2020 (т. 1, а.с. 25-28).
Факт постачання теплової енергії до будинку, де розташовано нежитлове приміщення відповідача за адресою: бульвар Дружби Народів, буд. 33, м. Сєвєродонецьк Луганської області, підтверджується Актами про включення теплоустановок від 27.10.2014 № 0321, від 22.10.2015 № 0321, від 19.10.2016 № 0321, від 07.10.2017 № 0321, від 11.11.2018 № 3021, від 30.10.2019 №0321 (т. 1, а.с. 29, 30).
Вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу складала:
- з 01.04.2014 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1455,42 грн (без ПДВ) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» від 28.11.2014 №611 (а.с. 20);
- з 01.03.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 2089,44 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» від 27.02.2015 №266 (зворот а.с. 20);
- з 01.04.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1790,15 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» від 31.03.2015 №1158 (а.с. 21);
- з 01.05.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1707,73 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» від 30.04.2015 №1384 (зворот а.с. 21);
- з 01.11.2015 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1642,61 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 29.10.2015 №2690 (а.с. 22);
- з 01.02.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1617,14 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 28.01.2016 №54 (а.с. 22);
- з 01.10.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1429,43 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 29.09.2016 №1757 (зворот а.с. 22);
- з 02.12.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1780,97 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 02.12.2016 №2126 (зворот а.с. 22);
- з 24.02.2017 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1792,58 грн (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» від 01.02.2017 №151 (а.с. 23);
- з 12.10.2018 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 2067,74 грн (без ПДВ) відповідно до наказу ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ «Про застосування тарифів на теплову енергію для бюджетних та інших споживачів» від 17.10.2018 № 137 (зворот а.с. 23);
- з 01.01.2019 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1635,40 грн (без ПДВ) відповідно до наказу «Про застосування тарифів на теплову енергію для бюджетних та інших споживачів» від 08.01.2019 № 01 та рішення «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування та постачання для категорій: населення, бюджетні установи та інші споживачі м. Сєвєродонецька, яких обслуговує ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» від 28.12.2018 № 1031 (а.с. 24).
За постачання теплової енергії в гарячій воді у період з січня 2015 року по квітень 2020 року (у опалювальних сезонах: з січня по квітень та з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2016 року по березень 2017 року, з жовтня 2017 року по березень 2018 року, з листопада 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року) позивачем були надіслані на адресу відповідачки рахунки на загальну суму 13976,74 грн (з ПДВ), в яких зазначено згідно з Договором №634 від 15.10.2009 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме:
- № 634 від 31.01.2015 за січень 2015 року у кількості 0,294383 Гкал на суму 514,14 грн (за період з 01.01.2015 по 31.01.2015);
- № 634 від 28.02.2015 за лютий 2015 року у кількості 0,252817 Гкал на суму 441,54 грн (за період з 01.02.2015 по 28.02.2015);
- № 634 від 31.03.2015 за березень 2015 року у кількості 0,188212 Гкал на суму 471,91 грн (за період з 01.03.2015 по 31.03.2015);
- № 634 від 30.04.2015 за квітень 2015 року у кількості 0,032069 Гкал на суму 68,89 грн (за період з 01.04.2015 по 06.04.2015);
- № 634 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року у кількості 0,059676 Гкал на суму 122,29 грн (за період з 22.10.2015 по 31.10.2015);
- № 634 від 30.11.2015 за листопад 2015 року у кількості 0,171243 Гкал на суму 337,55 грн (за період з 01.11.2015 по 30.11.2015);
- № 634 від 31.12.2015 за грудень 2015 року у кількості 0,231645 Гкал на суму 456,60 грн (за період з 01.12.2015 по 31.12.2015);
- № 634 від 31.01.2016 за січень 2016 року у кількості 0,345859 Гкал на суму 681,73 грн (за період з 01.01.2016 по 31.01.2016);
- № 634 від 29.02.2016 за лютий 2016 року у кількості 0,187226 Гкал на суму 363,32 грн (за період з 01.02.2016 по 29.02.2016);
- № 634 від 31.03.2016 за березень 2016 року у кількості 0,160294 Гкал на суму 311,06 грн (за період з 01.03.2016 по 31.03.2016);
- № 634 від 30.04.2016 за квітень 2016 року у кількості 0,014737 Гкал на суму 28,60 грн (за період з 01.04.2016 по 04.04.2016);
- № 634 від 31.10.2016 за жовтень 2016 року у кількості 0,089877 Гкал на суму 154,18 грн (за період з 18.10.2016 по 31.10.2016);
- № 634 від 30.11.2016 за листопад 2016 року у кількості 0,214832 Гкал на суму 368,51 грн (за період з 01.11.2016 по 30.11.2016);
- № 634 від 31.12.2016 за грудень 2016 року у кількості 0,321522 Гкал на суму 560,18 грн (за період з 01.12.2016 по 31.12.2016);
- № 634 від 31.01.2017 за січень 2017 року у кількості 0,320121 Гкал на суму 684,16 грн (за період з 01.01.2017 по 31.01.2017);
- № 634 від 28.02.2015 за лютий 2017 року у кількості 0,284887 Гкал на суму 609,32 грн (за період з 01.02.2017 по 28.02.2017);
- № 634 від 31.03.2017 за березень 2017 року у кількості 0,164082 Гкал на суму 352,96 грн (за період з 01.03.2017 по 31.03.2017);
- № 634 від 31.10.2017 за жовтень 2017 року у кількості 0,034871 Гкал на суму 75,01 грн (за період з 25.10.2017 по 31.10.2017);
- № 634 від 30.11.2017 за листопад 2017 року у кількості 0,18214 Гкал на суму 391,80 грн (за період з 01.11.2017 по 30.11.2017);
- № 634 від 31.12.2017 за грудень 2017 року у кількості 0,193038 Гкал на суму 415,25 грн (за період з 01.12.2017 по 31.12.2017);
- № 634 від 31.01.2018 за січень 2018 року у кількості 0,2976 Гкал на суму 640,16 грн (за період з 01.01.2018 по 31.01.2018);
- № 634 від 28.02.2018 за лютий 2018 року у кількості 0,28333 Гкал на суму 609,47 грн (за період з 01.02.2018 по 28.02.2018);
- № 634 від 31.03.2018 за березень 2018 року у кількості 0,287948 Гкал на суму 619,40 грн (за період з 01.03.2018 по 31.03.2018);
- № 634 від 30.11.2018 за листопад 2018 року у кількості 0,181622 Гкал на суму 450,66 грн (за період з 01.11.2018 по 30.11.2018);
- № 634 від 31.12.2018 за грудень 2018 року у кількості 0,283122 Гкал на суму 702,50 грн (за період з 01.12.2018 по 31.12.2018);
- № 634 від 31.01.2019 за січень 2019 року у кількості 0,308861 Гкал на суму 606,13 грн (за період з 01.01.2019 по 31.01.2019);
- № 634 від 28.02.2019 за лютий 2019 року у кількості 0,238288 Гкал на суму 467,64 грн (за період з 01.02.2019 по 28.02.2019);
- № 634 від 31.03.2019 за березень 2019 року у кількості 0,169842 Гкал на суму 333,31 грн (за період з 01.03.2019 по 31.03.2019);
- № 634 від 30.04.2019 за квітень 2019 року у кількості 0,026776 Гкал на суму 52,55 грн (за період з 01.04.2019 по 06.04.2019);
- № 634 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року у кількості 0,013284 Гкал на суму 26,06 грн (за період з 29.10.2019 по 31.10.2019);
- № 634 від 30.11.2019 за листопад 2019 року у кількості 0,180584 Гкал на суму 354,40 грн (за період з 01.11.2019 по 30.11.2019);
- № 634 від 31.12.2019 за грудень 2019 року у кількості 0,218776 Гкал на суму 429,35 грн (за період з 01.12.2019 по 31.12.2019);
- № 634 від 31.01.2020 за січень 2020 року у кількості 0,241297 Гкал на суму 473,54 грн (за період з 01.01.2020 по 31.01.2020);
- № 634 від 28.02.2020 за лютий 2020 року у кількості 0,224225 Гкал на суму 440,04 грн (за період з 01.02.2020 по 28.02.2020);
- № 634 від 31.03.2020 за березень 2020 року у кількості 0,128692 Гкал на суму 252,55 грн (за період з 01.03.2020 по 31.03.2020);
- № 634 від 30.04.2020 за квітень 2020 року у кількості 0,056043 Гкал на суму 109,98 грн (за період з 01.04.2020 по 06.04.2020), що підтверджується описами вкладення до цінних листів та списків згрупованих відправлень ( т. 1, а.с. 31-111).
Вказані рахунки, зокрема, містять дані щодо Виконавця та Замовника, а також об'єкту на який здійснюється теплопостачання, кількості спожитих Гкал, кількості днів протягом яких здійснювалось теплопостачання, тариф, суму.
В рахунках також вказується, що цей рахунок є одночасно актом передавання-приймання виконаних робіт (надання послуг) за розрахунковий період за певний місяць 2019 року. Разом з тим, рахунок складено в односторонньому порядку.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачці неодноразово надсилалися претензії щодо оплати заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді: №08-14-329 від 25.03.2015, №08-14-481 від 25.05.2015, №08-14-31 від 10.02.2016, №08-14-193 від 29.09.2016, №08-14-138 від 06.06.2017, №08-14-207 від 18.05.2018, №08-14-45 від 07.02.2019, №08-14-124 від 05.06.2019, №08-14-45 від 22.01.2020, №08-14-205 від 26.05.2020 ( т. 1, а.с. 112-120).
Вищевказані претензії щодо погашення заборгованості за теплову енергію в гарячій воді надсилались відповідачці за двома адресами: АДРЕСА_5 та 93406, м. Сєвєродонецьк, бульвару Дружби Народів, 33, що підтверджується копіями реєстрів та фіскальних чеків від 04.06.2020 (т. 1, а.с. 112-121), які залишені нею без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене, позивач вважає, що заборгованість відповідачки перед ним за спожиту теплову енергію в гарячій воді за опалювальний період з січня 2015 року по квітень 2020 року за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2009 №634 складає у загальному розмірі 13976,74 грн (т. 1, а.с. 122), за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Також позивачем, на підставі ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», за прострочення грошового зобов'язання відповідачці нараховано пеню в сумі 802,57 грн за період з 21.03.2020 по 01.12.2020 (т. 1, а.с. 122).
Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення грошового зобов'язання відповідачці нараховано 3% річних в сумі 1410,99 грн та інфляційні втрати в сумі 4322,25 грн за період з січня 2015 року по квітень 2020 року станом на 28.02.2021 (т. 1, а.с. 122).
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини у сфері постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»:
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про теплопостачання» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
У ст.4 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу та ч. 1 ст. 25 цього Закону теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Пунктами 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії належать до житлово-комунальних послуг.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630).
Згідно із п. 4 Правил №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
У п. 14 Правил №1198 передбачений обов'язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.
Частиною 1 ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц та від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору в суді, укладений між сторонами договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 634 від 15.10.2009 закінчив свою дію, а новий договір про постачання теплової енергії в гарячій воді між сторонами не укладено.
Отже, відсутність укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії в гарячій воді, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунку за спожиту у спірний період теплову енергію.
Разом з тим, позивач має довести обсяг фактично спожитої відповідачем теплової енергії у спірний період.
У ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 23 Правил № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
З позовної заяви вбачається, що спірне нежитлове приміщення є частиною житлового будинку та має єдину, невідокремлену систему теплопостачання з будинком.
Відповідно до частини 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07. 2005 № 630 «Точки розподiлу, в яких здiйснюється передача послуг вiд виконавця споживачеві» точками розподiлу, в яких здiйснюється передача послуг вiд виконавця споживачевi, є:
1) у багатоквартирному будинку послуги з:
централiзованого опалення - вiдгалуження вiд стоякiв у межах квартири;
постачання холодної та гарячої води - пiсля першої водозапiрної арматури на вiдгалуженнi вiд стояка у квартирi споживача;
водовiдведення - зливний отвiр санiтарно-технiчних приладiв;
2) у будинку садибного типу - мiсце пiдключення вiдповiдної iнженерної мережi будинку до мережi виконавця.
Отже, точкою розподілу, в якій має здійснюватися передача послуги з опалення від виконавця до споживача у житловому будинку, є відгалуження від стояків у межах квартири.
Підведення централізованого опалення до стояка об'єкта теплопостачання свідчить про надання послуг позивачем.
На підтвердження обсягу відпущеної відповідачці теплової енергії позивачем надано в матеріали справи рахунки, які є одночасно актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за спірний період та розрахунок максимальних погодинних та річних навантажень з опалення, які складені ним в односторонньому порядку ( т. 1, а.с.16).
Дослідивши надані позивачем рахунки на оплату за спожиту теплову енергію за спірний період ( т. 1, а.с. 31-111), суд встановив, що всі вони містять посилання на Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №634 від 15.10.2009.
Проте, судом встановлено, що станом на момент розгляду спору в суді, укладений між сторонами договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 634 від 15.10.2009 закінчив свою дію, а новий договір про постачання теплової енергії в гарячій воді між сторонами не укладено.
Разом з тим, суд враховує, що факт постачання теплової енергії до будинку, де розташовано нежитлове приміщення відповідачки за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується Актами про включення теплоустановок від 27.10.2014 № 0321, від 22.10.2015 № 0321, від 19.10.2016 № 0321, від 07.10.2017 № 0321, від 11.11.2018 № 3021, від 30.10.2019 №0321 (т. 1, а.с. 29, 30).
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Сєвєродонецьку прийняті виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради про початок/закінчення опалювального сезону за спірний період були надані позивачем до матеріалів справи (т. 1, а.с. 25-28).
Крім того, надіслання позивачем рахунків на оплату відповідачкою спожитої теплової енергії, є підставою для покладення на відповідачку обов'язку зі сплатити суми боргу за надані позивачем послуги з поставки тепла до нежитлового приміщення, яке належить на праві власності відповідачці.
Отже, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії до будинку 33 по бульвару Дружби Народів у м. Сєвєродонецьку Луганської області у спірний період.
У 2012 році відповідачка намагалася відключитися від центрального опалення, але належним чином це не оформила.
Так, пунктами 24, 25 Правил № 630 передбачено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил № 630).
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (діяв на час відмови споживача від отримання послуг з централізованого опалення) передбачено, що користувач має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж, але для вирішення цього питання споживач має звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії при органі виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення (далі - ЦО) і гарячого водопостачання (далі - ГВП). Відключення мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежилого приміщення) або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежилого приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Відповідно до абзацу 6 п. 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.
Припинення споживання теплової енергії повинно бути виконано з дозволу компетентного органу та в порядку, визначеному законодавством: з дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії, яка створена органом місцевого самоврядування, за умови отримання технічних умов. Роботи по відключенню повинні проводитись монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача квартири. Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період.
Самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання - це будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об'єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією.
Отже, при проведенні робіт по відключенню, переобладнанню приміщень від мереж централізованого опалення, у відповідачки повинні бути в наявності передбачені чинним законодавством документи. Зазначені документи повинні містити вказівку на дату переобладнання системи опалення в приміщенні.
Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення відповідачки від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання їй послуг з постачання тепла.
У даному випадку, відповідачка не надала жодного доказу на підтвердження законності переобладнання системи теплопостачання в його нежитловому приміщенні, що свідчить про факт неузгодженості такого переобладнання системи опалення у встановленому вище порядку.
Як встановлено судом, нежитлове приміщення відповідачки загальною площею 8,0 м2, розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_4 . Зазначений житловий будинок обладнаний системою централізованого опалення, яка в свою чергу гідравлічно та теплотехнічно об'єднана з системою опалення нежитлового приміщення відповідача, що разом становить єдину систему централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку 33, на бульварі Дружби Народів у м. Сєвєродонецьк. Технічної можливості відключення окремих приміщень від централізованого опалення у даному житловому будинку не передбачено.
У позовній заяві позивачем зазначено, що об'єкт теплопостачання не обладнано комерційним приладом обліку спожитої теплової енергії така ж сама інформація міститься у Договорі, що діяв раніше спірного періоду споживання.
Згідно з п. 12 Правил № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Пунктом 14 Правил № 630 встановлено, що показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.
Разом з тим, позивач не повідомив суд про наявність будинкового засобу та не вказав у позові, яким чином було здійснено розрахунок спожитої теплової енергії.
Суд зауважує, що позивач не надав розрахунку кількості Гкал, які вказані у рахунках.
Так, у разі застосування розрахункового способу із використанням у розрахунку в якості складових кількості спожитої теплової енергії на весь будинок та площі опалюваного приміщення, позивач повинен був надати відомості щодо показів будинкового вузлу обліку (акти зняття показів тощо), докази його повірок у встановлений час, а також безпосередньо сам розрахунок кількості поставленої теплової енергії та її суми за кожен місяць у зазначеному у позові періоді виникнення боргу.
Пунктом 23 Правил № 1198 встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Отже, у разі застосування розрахункового способу для встановлення обсягу спожитої теплової енергії без даних вузла обліку, позивач повинен був надати суду розрахунок такого обсягу по кожному спірному місяцю, а також докази на підтвердження всіх його складових, зокрема, показника теплового навантаження, середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Само по собі зазначення у рахунку-акті, що складений в односторонньому порядку, кількості Гкал, не є належним доказом постачання теплової енергії, за умови відсутності вузла обліку та інших первинних документів на підтвердження відомостей, що в ньому вказані.
Відповідно до абзацу 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Рахунки за спожиту теплову енергію, які є одночасно актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за спірні періоди, не містять підпису відповідачки.
Доводи позивача, викладені ним у позовній заяві щодо вартості відпущеної теплової енергії, суд вважає безпідставними, оскільки розрахунок відповідачем повинен проводитися за фактично отриману теплову енергію.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, в даному випадку позивачем не доведено належним чином факт поставки теплової енергії відповідачці у період з січня 2015 року по квітень 2020 року теплової енергії у вказаному в рахунках та позовній заяві обсязі, відповідно не доведеною є і заявлена до стягнення сума її вартості - 13976,74 грн.
З огляду на вказане, вимога про стягнення основного боргу в сумі 13976,74 грн задоволенню не підлягає.
Позивачем, на підставі ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», за прострочення грошового зобов'язання заявлено до стягнення пеню в сумі 802,57 грн за період з 21.03.2020 по 01.12.2020 (т. 1, а.с. 122).
Також, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 1410,99 грн та інфляційні втрати в сумі 4322,25 грн за період з січня 2015 року по квітень 2020 року станом на 28.02.2021 (т. 1, а.с. 122).
Вказані вимоги є похідним від суми основного боргу, отже, у зв'язку з її недоведеністю та відмовою у стягненні, задоволенню не підлягають.
У зв'язку з зазначеним, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положенням ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023.
Суддя Олена ФОНОВА
вих. №
10.04.2023
Надр. 1 прим.: (повідомлення на сайті)
1 - до справи
2 - АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ» (а/с 98, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406) на електронну пошту: priemnaya@sdtec.lg.ua
3- ФОП Сокол Н.С. ( АДРЕСА_1 )
Внесено до ЄДРСР
10.04.2023
__________ Світлана АВІЛОВА