вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/350/23
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ»
про стягнення 9658,56 грн
без виклику учасників процесу
1. Стислий виклад позовних вимог
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (далі - відповідач) про стягнення 9658,00 грн збитків.
Позов обґрунтований відсутністю факту реєстрації відповідачем податкової накладної у зв'язку з виконанням сторонами договору № 128-Ш-20 від 12.03.2020, що, на думку позивача, призвело до настання збитків для позивача у вигляді втраченого податкового кредиту.
2. Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи
Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, до суду не звертався.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 07.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 08.03.2023 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 22.03.2023 (включно).
У зв'язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом Київської області зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв'язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду Київської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ko.arbitr.gov.ua/).
Враховуючи наведене, 09.02.2023 ухвала суду про відкриття провадження у справі №911/350/23 була надіслана на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою канцелярії Господарського суду Київської області.
Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, відповідача було повідомлено про розгляд справи №911/350/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення за наявними у справі матеріалами
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
12 березня 2020 року між КП «Київський метрополітен» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (далі - виконавець) було укладено Договір № 128-Ш-20, згідно умов якого підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, зобов'язувався виконати та здати роботи, а замовник зобов'язується виконані належним чином роботи прийняти та оплатити.
Відповідно до п. 3.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 29.03.2021, ціна (вартість) робіт та сума Договору становить - 57951,36 грн, в тому числі ПДВ 20% - 9658,56 грн та визначається в Договірній ціні з відповідними кошторисними розрахунками до неї (Додаток 2 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 року включно (п.8.1 Договору).
Відповідно до п. п. 6.1.5, 6.1.6 Договору, замовник зобов'язувався прийняти виконані належної якості роботи за Актом №КБ-2в та Довідкою №КБ-3 та здійснити розрахунок за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач виконав, а позивач прийняв виконані роботи, про що свідчать Акти форми №КБ-2в № 3 та № 4 від 31.03.2021, а також Довідка форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, підписані та скріплені печатками перших осіб підприємств.
Платіжним дорученням № 3001 від 19.04.2021 позивач оплатив роботи за договором № 128-Ш-20 від 12.03.2020 на розрахунковий рахунок ТОВ «Будабсолют».
За умовами п. 6.3.10 Договору, підрядник зобов'язаний надати замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України та оформляти всі первинні документи передбачені цим Договором, дотримуючись вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 11.5.1 Договору сторонами узгоджено, що підрядник зобов'язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати її замовнику за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України.
У разі, якщо підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її замовнику за його вимогою, підрядник зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі суми ПДВ, яку замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв'язку з порушенням Підрядником своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладеної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її Замовнику.
31.05.2021 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 19/23-259 виконати зобов'язання та надати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну за здійсненими роботами згідно актів за формою КБ-2в № 3 та № 4 від 31.03.2021.
Втім, відповідачем не було складено податкову накладну на суму виконаних робіт за Договором.
У порядку досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив претензію № 12/04-467 від 08.07.2021 щодо сплати штрафних санкцій за порушення п. 11.5.1 Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення
На думку позивача, вказане свідчить про порушення ТОВ «Будабслют» вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна позбавляє права позивача на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 9658,56 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ.
Таким чином, застосовуючи норми Податкового кодексу України, а також умови Договору, позивач наголошує, що вказаними діями відповідач завдав позивачеві збитки на суму 9658,56 грн, які і просить стягнути з відповідача.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, зобов'язаний відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відтак, законодавством встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов'язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Відповідно до п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин - 07.11.2020), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно абз. 13-15 п. 201.10 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до абз. 1 та абз. 2 п. 201.10. Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом 4 та 5 п. 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (абз. 6 п. 201.10).
При цьому, як зазначено в абз. 13 п. 201.10 Податкового кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З поданих до позовної заяви документів не вбачається, що існують об'єктивні обставини вважати, що реєстрація податкової накладної згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2в № 3 та № 4 від 31.03.2021 була зупинена або не відбулась, як і те, що в подальшому (у разі можливого такого зупинення) відповідачем не вчинялись дії щодо усунення підстав, які зумовили зупинення, оскільки позивачем така квитанція до позовної заяви не додана.
У випадку бездіяльності відповідача з реєстрації податкової накладної позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності, у зв'язку з не зарахуванням сплачених ним за надані послуги грошових коштів до податкового кредиту ПДВ.
Позивач у разі неможливості включити спірну суму до податкового кредиту та керуючись нормами ст. 201 Податкового кодексу України мав право у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абз. 25, 26 п. 201.10. ст. 201 Закону).
З урахуванням вказаних вимог податкового законодавства позивач для включення податку у розмірі 9658,56 грн до складу податкового кредиту повинен був подати податкову декларацію зі скаргою на відповідача з наданням зазначеної ним видаткової накладної. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Однак, матеріалами справи не підтверджується надання позивачем суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України стосовно понесення ним реальних збитків в розмірі 9658,56 грн, однак не зміг включити до податкового кредиту, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання з реєстрації податкових накладних на послуги у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, не надано податкову декларацію за звітний (податковий) період, з якої б прослідковувалось, що сума в розмірі 9658,56 грн, у зв'язку з відсутністю реєстрації, включена до витрат покупця.
Також позивач не надав жодних доказів на підтвердження бездіяльності відповідача щодо реєстрації податкових накладних, так само як і доказів неотримання податкового кредиту. Доводи позивача про те, що відповідач не зареєстрував податкову накладну та позивач не отримав податковий кредит ґрунтуються виключно на припущеннях позивача без відповідної доказової бази.
В той же час, ненадання відповідачем на прохання позивача зареєстрованої накладної не свідчить про відсутність її реєстрації.
Поряд з цим такі дії відповідача свідчать лише про неналежне виконання умов Договору, а саме п. 11.5.1 (абзац 2) та можливість застосувати до нього господарську відповідальність у вигляді штрафу.
Отже умовами договору визначено розмір штрафу та порядок його обчислення, а не розмір збитків, які позивач просить стягнути.
Крім того, саме про стягнення штрафу йшла мова в претензії від 08.07.2021 № 12/04-467, яка була надіслана відповідачеві 09.07.2021 з метою досудового врегулювання спору, а також в поданому позивачем розрахунку до позовної заяви спірна сума 9658,56 грн значиться як штраф за невиконання п. 11.5.1 Договору.
Помилковими є посилання позивача на необхідність врахування правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17, а також від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, які викладені судом за інших обставин справи, поданих доказів, умов договору та правовідносин сторін, ніж виникли між сторонами у даній справі. Оскільки в межах перегляду даних справ було встановлено факт невиконання відповідачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, вини відповідача у заподіянні збитків та причинно-наслідкового зв'язку між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 9658,56 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення збитків є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 250-252 ГПК України, суд
У задоволенні позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» про стягнення 9658,00 грн збитків відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя В.М. Антонова