ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 910/14661/22
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (Україна, 04108, м. Київ, пр. Свободи, буд. 2 Г, літ. А; ідентифікаційний код: 39592941)
до Фізичної особи - підприємця Тхаржевської Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
про стягнення 7 308,95 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Тхаржевської Наталії Юріївни (далі - відповідач) про стягнення 7 308,95 грн, з яких 4 064,24 грн заборгованості, 385,13 грн пені, 982,92 грн штрафу за п. 6.2.2 договору, 787,47 грн штрафу за п. 6.2.3 договору, 958,32 грн інфляційних втрат та 130,87 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 41FP417-1368-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, буд. 29-Г, кв. 11.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.01.2023 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
27.01.2023 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 19.01.2023 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 06.01.2023).
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Тхаржевською Наталією Юріївною (споживач) було укладено Договір № 41FP417-1368-21 постачання природного газу для потреб споживачів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з Додатком № 1 до Договору, плановий обсяг постачання газу у січні 2021 року - 100 куб.м, у лютому 2021 року - 100 куб.м, у березні 2021 року - 50 куб.м, у квітні 2021 року - 30 куб.м, у травні 2021 року - 30 куб.м, у червні 2021 року - 20 куб.м, у липні 2021 року - 20 куб.м, у серпні 2021 року - 20 куб.м, у вересні 2021 року - 20 куб.м, у жовтні 2021 року - 20 куб.м, у листопаді 2021 року - 100 куб.м, у грудні 2021 року - 100 куб.м.
Відповідно до п. 3.2 Договору ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 9,90000120 грн.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору.
Так, 01.05.2021 сторони підписали Додаткову угоду № ДУ-1/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.05.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 10,96389120 грн.
01.06.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № ДУ-2/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.06.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 12,77389120 грн.
01.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № ДУ-3/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.07.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 15,67389120 грн.
01.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № ДУ-4/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.08.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 19,0000000 грн.
01.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № ДУ-5/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.09.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 29,86389120 грн.
01.10.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № ДУ-6/41FP417-1368-21 до Договору, відповідно до якої з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість становить 37,67389120 грн.
Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
За умовами підпунктів 2.5.2, 2.5.3 пункту 2.5 Договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники Акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Споживач протягом двох днів з дати одержання Акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник Акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акта приймання-передачі природного газу.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81009535 від 30.04.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у квітні 2021 року природний газ в обсязі 10,03 куб.м. на суму 99,30 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81011387 від 31.05.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у травні 2021 року природний газ в обсязі 10,03 куб.м. на суму 109,97 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81011926 від 30.06.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у червні 2021 року природний газ в обсязі 295,03 куб.м. на суму 3 768,68 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81014975 від 31.07.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у липні 2021 року природний газ в обсязі 9,93 куб.м. на суму 155,64 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81016660 від 31.08.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у серпні 2021 року природний газ в обсязі 8,03 куб.м. на суму 159,79 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81018271 від 30.09.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у вересні 2021 року природний газ в обсязі 124,58 куб.м. на суму 3 720,44 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81020564 від 31.10.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у жовтні 2021 року природний газ в обсязі 104,75 куб.м. на суму 3 946,34 грн.
Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № КОЗ81022271 від 30.11.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у листопаді 2021 року природний газ в обсязі 43,26 куб.м. на суму 1 629,77 грн.
Як вбачається з Акту-обстеження від 17.11.2021 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" було припинено газопостачання на об'єкт відповідача.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата в розмірі 100 % здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.
У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання за Договором щодо постачання природного газу відповідачеві у 2021 році, який останній прийняв, проте свої зобов'язання щодо оплати спожитого природного газу виконав частково, сплативши лише 9 525,69 грн.
Крім цього, за твердженнями позивача, відповідач не дотримувався замовленого обсягу споживання газу (небаланс), що є підставною для стягнення з нього штрафних санкцій.
Згідно з пп. 6.2.2 п. 6.2 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vn) х Ц х К, де
Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (пп. 6.2.3 п. 6.2 Договору).
З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 064,24 грн заборгованості, 385,13 грн пені, 982,92 грн штрафу за пп. 6.2.2 Договору, 787,47 грн штрафу за пп. 6.2.3 Договору, 958,32 грн інфляційних втрат та 130,87 грн 3 % річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання природного газу. Особливості постачання природного газу споживачам та вимоги до договору постачання природного газу споживачу встановлюються Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
За визначенням, наведеним у п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Відповідно до законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (позивач) є постачальником природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 527 від 21.04.2017, в редакції постанови НКРЕКП № 654 від 26.04.2019.
Спір у цій справі виник у зв'язку із неповною оплатою відповідачем спожитого у період з квітня по листопад 2021 року природного газу, а також недотриманням замовленого обсягу споживання.
Суд встановив факт постачання позивачем природного газу за Договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані обома сторонами Акти приймання-передачі природного газу № КОЗ81009535 від 30.04.2021 на суму 99,30 грн, № КОЗ81011387 від 31.05.2021 на суму 109,97 грн, № КОЗ81011926 від 30.06.2021 на суму 3 768,68 грн, № КОЗ81014975 від 31.07.2021 на суму 155,64 грн, № КОЗ81016660 від 31.08.2021 на суму 159,79 грн, № КОЗ81018271 від 30.09.2021 на суму 3 720,44 грн, № КОЗ81020564 від 31.10.2021 на суму 3 946,34 грн, № КОЗ81022271 від 30.11.2021 на суму 1 629,77 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 4.2 Договору сторони узгодили змішаний порядок розрахунків, який передбачає внесення попередньої оплати до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки та здійснення остаточного розрахунку до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено на користь позивача 9 525,69 грн в якості часткової оплати за спожитий протягом спірного періоду природний газ.
Доказів виконання грошового зобов'язання в повному обсязі матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу у повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4064,24 грн визнається судом обґрунтованою.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 385,13 грн пені, 982,92 грн штрафу за пп. 6.2.2 Договору, 787,47 грн штрафу за пп. 6.2.3 Договору, 958,32 грн інфляційних втрат та 130,87 грн 3 % річних.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що ним невірно визначено розмір облікової ставки Національного банку України.
За підрахунком суду, здійсненим не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, розмір пені склав 376,24 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Підпунктами 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 Договору встановлено відповідальність у вигляді штрафу за небаланс газу.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не дотримувався підтвердженого (замовленого) обсягу природного газу упродовж 2021 року, що зумовлює для відповідача настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу на підставі вищенаведених положень Договору.
Судом перевірено наведений позивачем розрахунок штрафів за небаланс газу, отже обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача є штраф відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 Договору в розмірі 982,92 грн, а відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 Договору в розмірі 787,47 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат і 3 % річних та встановлено, що розмір 3 % річних містить арифметичну помилку, у зв'язку з чим обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3 % річних в розмірі 129,87 грн, а розрахований розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 4 064,24 грн заборгованості, 376,24 грн пені, 982,92 грн штрафу за пп. 6.2.2 Договору, 787,47 грн штрафу за пп. 6.2.3 Договору, 958,32 грн інфляційних втрат та 129,87 грн 3 % річних.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 477,64 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 3,36 грн залишається за позивачем.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тхаржевської Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (Україна, 04108, м. Київ, пр. Свободи, буд. 2 Г, літ. А; ідентифікаційний код: 39592941) 4 064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн 24 коп. заборгованості, 376 (триста сімдесят шість) грн 24 коп. пені, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн 92 коп. штрафу за пп. 6.2.2 Договору, 787 (сімсот вісімдесят сім) грн 47 коп. штрафу за пп. 6.2.3 Договору, 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 32 коп. інфляційних втрат, 129 (сто двадцять дев'ять) грн 87 коп. 3 % річних та 2 477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,36 грн покласти на позивача.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.04.2023
Суддя О.В. Нечай