ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 161/10585/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації та Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області"
про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов'язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов'язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є членом Релігійної організації «Успенська парафія Луцького району Волинської єпархії Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області», яка була створена у 1991 році.
З 24 грудня 1991 року він призначений настоятелем церкви Успіння Божої Матері села Шепель Луцького району Волинської області. Статут Свято-Успенської релігійної громади Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області (у новій редакції) зареєстрований на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2017 року № 674.
11 липня 2019 року розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки голови Волинської ОДА № 384 зареєстровано статут Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» у новій редакції.
Підставою для прийняття розпорядження стала заява, подана від імені релігійної громади, та рішення загальних зборів Релігійної організації «Свято-Успенська релігійна громада Української православної церкви села Шепель Луцького району Волинської області» від 15 лютого 2019 року і оформлене протоколом № 02, в яких вирішено питання щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.
При проведенні загальних зборів релігійної організації було допущено ряд порушень чинного законодавства.
Позивач просив суд визнати протиправним і скасувати підпункт 3 пункту 1 розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Волинської облдержадміністрації від 11 липня 2019 року № 384 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Успіння Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Шепель Луцького району Волинської області у новій редакції», визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів релігійної організації, а також визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію, якою внесені зміни до відомостей про юридичну особу, оскільки, як вважає позивач, збори релігійної організації проведені з порушенням вимог закону, а також при реєстрації статуту не було здійснено повної перевірки поданих документів на відповідність положенням чинної редакції статуту та не дотримано процедури його реєстрації, передбаченої статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської ОДА, управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської ОДА, РО «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов'язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 справу № 161/10585/20 за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації, Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області» про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов'язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року, передано для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.
03.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 161/10585/20..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
28.11.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
19.12.2022 представником відповідача 3 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 підготовче судове засідання призначено на 18.01.2023.
29.12.2022 представником відповідача 3 подано відзив на позовну заяву.
30.12.2022 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву.
03.01.2023 представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву.
09.01.2023 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 18.01.2023 представники позивача, відповідачів 1 та 2 не з'явились, представник відповідача 3 з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 13.02.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 підготовче засідання призначено на 13.03.2023.
02.03.2023 представником позивача подано заяву про припинення надання правової допомоги позивачу.
У судове засідання 13.03.2023 представник відповідача 3 з'явився, інші учасники судового процесу не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 10.04.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 10.04.2023 представник відповідача 3 з'явився та заявив клопотання про залишення позову без розгляду, інші учасники судового процесу не з'явились.
Заслухавши пояснення представника відповідача 3, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Позивачем не було забезпечено участі свого представника в засіданнях 18.01.2023, 13.03.2023 та 10.04.2023, про причини неявки позивача в судове засідання призначене на 13.03.2023 та 10.04.2023, суд не повідомлено, клопотань про відкладення судового засдіання не подано.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
При цьому, позивачем не заявлялось клопотань про розгляд справи без участі представника позивача.
Водночас, вказані норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 921/502/17-г/8 постанові Верховного Суду
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Крім того, норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
При цьому, у даному випадку, суд також враховує, що позивач відповідей на відзиви відповідачів, у строк встановлений ухвалою суду, не надав.
Суд враховує, що колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, ураховуючи приписи ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури, національностей, релігії та туризму Волинської обласної державної адміністрації та Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Шепель Луцького району Волинської області" про визнання протиправним та скасування підпункту 3 пункту 1 розпорядження виконуючого обов'язки голови Волинської обласної державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 384, визнання незаконною та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації від 15 лютого 2019 року залишити без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 10.04.2023
Суддя О.А. Грєхова