ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2023Справа № 910/14243/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
за участю третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
2. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 3 468 324,14 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022, позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" 411 951,33 грн - пені, 476 474,17 грн - штрафу, 1 269 124,29 грн - інфляційних витрат, 417 281,33 грн - 3% річних, 51 948,85 грн - витрат по сплаті судового збору та 48 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
08.06.2022 через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення, у якій відповідач просить відстрочити виконання рішення суду від 01.06.2022 у справі №910/14243/21 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 призначено розгляд вказаної заяви на 29.06.2022.
Ухвалою суду від 27.06.2022 зупинено розгляд заяви про відстрочку виконання рішення до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 27.03.2023 поновлено провадження у справі з розгляду заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення та призначено судове засідання на 05.04.2023.
Представники сторін у судове засідання 05.04.2023 не з'явилися, про місце, дат та час судового засідання були повідомлені.
Розглянувши подану заяву суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого регулятором, а ПАТ "НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов'язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом. При цьому, на думку відповідача, утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов'язане саме з неналежним виконанням ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов'язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов'язань. Окрім того, відповідач просить урахувати введення на території України воєнного стану як обставину.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд відзначає, що твердження заявника про наявність боргу зі сторони ПАТ "НЕК "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо посилань заявника на те, що виконання рішення суду істотно ускладнено через військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану 24.02.2022, суд зазначає наступне.
Строк виконання зобов'язання відповідача з оплати заборгованості настав до введення воєнного стану та настання форс-мажорних обставин, а кризова ситуація в енергетичному секторі країни, яка сталася внаслідок дій російської федерації, впливає не тільки на спроможність відповідача виконати рішення суду у даній справі, а і на позивача, який є виробником електричної енергії, що несе додаткові витрати на відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури з метою належного забезпечення країни електричною енергією.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду від 08.06.2022 у справі №910/14243/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 10.04.2023.
Суддя Н.І. Зеленіна