ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 910/1663/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ ЛОГІСТИК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ"
про стягнення заборгованості
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТ ЛОГІСТИК" (далі - позивач, ТОВ "АЛТ ЛОГІСТИК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" (далі - відповідач, ТОВ "БЕТОНРОФОРМ") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 82 962,30 грн, що включає: 36 000,00 грн заборгованості, пеню у розмірі 17 240,69 грн, інфляційні збитки у розмірі 26 640,20 грн, 3% річних у розмірі 3 081,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 10022020-1 від 10.02.2020 (далі - Договір), позивач здійснив перевезення, оплата за якими здійснена відповідачем не у повному обсязі та з порушенням строку, визначеного договором та заявкою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 позовну заяву ТОВ "АЛТ ЛОГІСТИК" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
20.02.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (письмові пояснення), направлена до суду засобами поштового зв'язку 15.02.2023.
20.02.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення з доказами направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.
Судом враховано, що заява про усунення недоліків позовної заяви містила позовні вимоги в новій редакції (з урахуванням змін, внесених для виправлення технічної описки, допущеної при складанні позовної заяви, а також часткового погашення відповідачем заборгованості після подання позовної заяви), відповідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 73 212,55 грн, що включає: 26 000,00 грн заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 10022020-1 від 10.02.2020, пеню у розмірі 17 240,69 грн, інфляційні збитки у розмірі 26 848,20 грн, 3% річних у розмірі 3 123,66 грн.
Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінив подану позивачем заяву про усунення недоліків позовної заяви у відповідній частині як заяву про зменшення позовних вимог та прийняв її до розгляду, враховуючи при цьому, що позивач дотримався порядку подання відповідної заяви, визначеного ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судом розглядаються заявлені позивачем вимоги про стягнення 73 212,55 грн, з яких: 26 000,00 грн заборгованості, 17 240,69 грн пені, 26 848,20 грн інфляційних збитків, 3 123,66 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 постановлено прийняти позовну заяву ТОВ "АЛТ ЛОГІСТИК" до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/1663/23, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
28.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, який сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 28.03.2023.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач просив суд:
- визнати поважними причини неподання відзиву, поновити строк для подання відзиву, прийняти до розгляду відзив на позовну заяву;
- у задоволенні позову у справі № 910/1663/23 відмовити у повному обсязі.
- витребувати у позивача оригінали доданих до позову документів (доказів).
Заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі, відповідач зазначив:
- згідно Заявок, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, сторони Договору змінили умови оплати, зазначивши: "Згідно Договору до 3-5 банківських днів по оригіналах":
- відповідач вважає, що фактично змінивши умови оплати, сторони не зазначили, який саме строк для оплати саме за цим замовленням. На думку відповідача, значення фрази "по оригіналах" можливо трактувати по різному, як то отримання однією із сторін Договору, підписання однією із сторін, обома сторонами Договору тощо;
- у зв'язку із наведеним, відповідач вважає, що строк для виконання зобов'язання щодо оплати послуг за Договором не наступив, вимоги про оплату послуг в претензійному порядку позивач відповідачу не пред'являв;
- відповідач також зазначив, що оплатив 26 000,00 грн основного боргу та 10 000,00 грн інфляційних;
- відповідач навів обставини (докази), які є підставами для зменшення розміру пені судом у даній справі;
- відповідач вважає, що загальна сума пені, інфляційних втрат та 3 % річних, яка більше ніж у два рази перевищує суму основного боргу, є занадто великою та недоцільною, яка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача.
28.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке сформоване в системі "Електронний суд" та зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 28.03.2023. Згідно даного клопотання відповідач також просив, у разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, прийняти рішення про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
30.03.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 37 814,15 грн, з яких: 10 539,48 грн заборгованості, 15,59 грн 3% річних, 27 259,08 грн інфляційних втрат.
У період з 30.03.2023 по 07.04.2023 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.
Розгляд поданої позивачем поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також поданих відповідачем клопотань про поновлення строку для подачі відзиву, про витребування у позивача оригіналів документів (доказів), про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, - здійснюється суддею у перший робочий день - 10.04.2023.
Стосовно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно наведеної заяви позивач підтвердив, що 09.03.2023 (дата проведення операції банком) та 10.03.2023 відповідач здійснив оплату 26 000,00 грн та 10 000,00 грн платіжними інструкціями № 69 від 03.03.2023 та № 77 від 10.03.2023 відповідно. Позивач, враховуючи ст. 534 ЦК України зазначив, що сплачені відповідачем платежі в погашення заборгованості перед позивачем погашають вимоги за 3% річних, що були нараховані до часткового погашення відповідачем заборгованості, пені та частково суми боргу за Договором. Сплату решти заборгованості та платежів, нарахованих у зв'язку із несвоєчасним погашенням заборгованості у добровільному порядку відповідач не здійснює. З урахуванням наведеного, позивачем змінено обгрунтований розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, нову редакцію якого додано до заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 ГПК України).
Ознайомившись із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла через відділ діловодства суду 30.03.2023, судом встановлено, що така заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Суд розглядає позовні вимоги ТОВ "АЛТ ЛОГІСТИК" до ТОВ "БЕТОНРОФОРМ" про стягнення заборгованість у загальному розмірі 37 814,15 грн, з яких: 10 539,48 грн основного боргу, 15,59 грн 3% річних, 27 259,08 грн інфляційних втрат.
Стосовно клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку для подання відзиву, відповідач зазначив, що отримав ухвалу суду від 27.02.2023 лише 09.03.2023, крім того, представник відповідача лише 27.03.2023 року отримав повноваження на представництво інтересів відповідача. Крім того, об'єктивна неможливість у встановлений судом строк підготувати та направити до суду та позивачу відзив на позовну заяву пояснюється відповідачем недостатньою кількістю світла, Інтернет-зв'язку, електрики, наявністю значної кількості повітряних тривог та непрацюючих закладів (пошти, копі-центри).
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 статті 119 ГПК України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані, заява, скарга, документи), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи, що причини пропуску строку на подання відзиву, які зазначені у клопотанні відповідача, судом визнано поважними, а також те, що одночасно із поданням клопотання про поновлення строку для подання відзиву відповідачем подано письмовий відзив на позов, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обгрунтування клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відповідач зазначив, що дана справа потребує детального розгляду по суті спору та з'ясування всіх обставин, а саме:
- заявлені позовні вимоги подані передчасно, оскільки сторонами за Договором не визначений строк для виконання зобов'язання щодо оплати послуг;
- у зв'язку із знаходженням відповідача на території бойових дій, більша частина оригіналів первинних документів знищена;
- нарахована пеня підлягає зменшенню судом, оскільки прострочення допущені відповідачем саме з причин проведення бойових дій на території ведення господарської діяльності відповідача.
Відповідач також звернув увагу, що позивач клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження не подавав, що, на думку відповідача, виключає її розгляд в такому провадженні та прийняття такого рішення судом самостійно.
За результатами надання судом правової оцінки клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ціна позову станом на час відкриття провадження у справі визначена позивачем у сумі 73 212,55 грн) та є справою незначної складності, визнаною судом малозначною.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи наведене, суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що оскільки позивач клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження не подавав, то таке виключає її розгляд в спрощеному провадженні та прийняття відповідного рішення судом самостійно.
Стосовно доводів відповідача про те, що дана справа потребує детального розгляду по суті спору та з'ясування обставин, які зазначає відповідач, а саме того, що позовні вимоги подані передчасно, відповідач знаходиться на території бойових дій, більша частина оригіналів первинних документів знищена, нарахована пеня підлягає зменшенню судом, суд відзначає, що вирішення судом спорів здійснюється відповідно до положень ГПК України, зокрема ст. 2 ГПК України, яка визначає завдання та основні засади господарського судочинства, не залежно від форми господарського судочинства.
При цьому суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, наведені обставини та положення Господарського процесуального кодексу України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданого відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи наведене та приписи ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.
Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач просив, у разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, прийняти рішення про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Наведене, в свою чергу, свідчить про одночасне існування двох умов, визначених частиною 6 наведеної статті ГПК України, за наявності яких суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні.
За таких обставин, враховуючи приписи ст. 252 ГПК України, які підлягають застосуванню судом при розгляді поданого відповідачем клопотання про проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд відхиляє як безпідставне таке клопотання відповідача.
Стосовно клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів (доказів).
В обгрунтування клопотання про витребування у позивача "оригіналів доказів, на які позивач посилається та додає до позовної заяви", відповідач зазначив, що в результаті агресії рф виробничі потужності відповідача, інфраструктура, рухоме та нерухоме майно, в тому числі і документація, були знищені, відтак, у зв'язку з втратою первинних документів, відповідач з об'єктивних причин позбавлений можливості підготувати правову позицію щодо суми основного боргу, підрахувати пеню, інфляційні втраті, 3 % річних та належним чином перевірити суму та кількість наданих послуг, на які позивач посилається у позовній заяві.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на невідповідність такого клопотання вимогам ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 1 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом з тим, згідно частини 2 цієї статті Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Як встановлено судом, клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів (доказів), викладене безпосередньо у відзиві на позовну заяву, не містить конкретного зазначення доказів, які витребовуються відповідачем, фактично наявне загальне зазначення відповідачем про витребування "оригіналів доказів, на які позивач посилається та додає до позовної заяви".
Судом також встановлено, що клопотання відповідача не містить зазначення заходів, вжитих відповідачем для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання доказів. При цьому суд звертає увагу, що матеріали справи містять докази звернення позивача до відповідача з претензією № 12/12-1 від 12.12.2022 стосовно спірних правовідносин сторін, яка (претензія) містить посилання на докази, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги. Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0740500709190, відповідач отримав претензію позивача 15.12.2022. Натомість, відповіді відповідача на претензію позивача матеріали справи не містять, рівно як і доказів звернення відповідача, після отримання претензії позивача, щодо отримання доказів, на підставі яких позивачем пред'явлено вимоги про погашення заборгованості.
Крім того, в обгрунтування поданого клопотання про витребування у позивача оригіналів документів (доказів) відповідач посилається на те, що в результаті агресії рф виробничі потужності відповідача, інфраструктура, рухоме та нерухоме майно, в тому числі і документація, були знищені, проте жодні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного до відзиву не додані. Наразі додані до відзиву на позовну заяву витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.03.2022 та акт № 1 огляду приміщення від 05.08.2022 не стосуються об'єкта, який є місцезнаходженням відповідача, а також не свідчать про знищення документації відповідача.
Отже, клопотання відповідача про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з чим визнається судом необгрунтованим.
Стосовно витребування судом доказів в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У відзиві на позовну заяву, в обгрунтування наявності підстав для зменшення пені, відповідач посилається на докази, зокрема, заяву про засвідчення форс-мажорних обставин від 28.09.2022 року № 2709; наказ від 25.03.2022 року № 6 "Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану"; наказ від 24.02.2022 року № 4 "Про призупинення діяльності підприємства в умовах воєнного стану", проте такі докази не додані до відзиву на позовну заяву, що підтверджується переліком додатків до відзиву на позовну заяву.
З огляду на наведене, у суду наявні сумніви у добросовісному виконанні відповідачем його процесуальних обов'язків щодо доказів, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази у відповідача в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України.
У пункті 3.3 позовної заяви позивач зазначив, що має оригінали усіх копій документів, що додаються до позовної заяви.
Отже, з метою всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд вважає за необхідне витребувати позивача оригінали доказів, копії яких зазначені та додані позивачем у додатку № 1 до позовної заяви та додатках № 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 14, 15 до заяви про усунення недоліків позовної заяви, а саме оригінали таких документів:
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 10022020-1 від 10.02.2020;
- заявка на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполученні № 180122 від 18.01.2022;
- акт надання послуг № 23 від 25.01.2022;
- CMR № 2022/01-1;
- рахунок на оплату № 23 від 25.01.2022;
- заявка на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполученні № 030222-1 від 03.02.2022;
- акт надання послуг № 48 від 10.02.2022;
- CMR № 810301;
- рахунок на оплату № 48 від 09.02.2022;
- акт надання послуг № 65 від 22.02.2022;
- рахунок на оплату № 65 від 22.02.2022.
Керуючись ст. 12, 46, 74, 80, 81, 86, 116, 119, 165, 232-235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" строк подання відзиву.
3. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" долучити до матеріалів справи.
4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
5. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
6. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОНРОФОРМ" про витребування у позивача оригіналів документів (доказів).
7. Витребувати у позивача оригінали таких документів:
- Договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 10022020-1 від 10.02.2020;
- заявка на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполученні № 180122 від 18.01.2022;
- акт надання послуг № 23 від 25.01.2022;
- CMR № 2022/01-1;
- рахунок на оплату № 23 від 25.01.2022;
- заявка на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполученні № 030222-1 від 03.02.2022;
- акт надання послуг № 48 від 10.02.2022;
- CMR № 810301;
- рахунок на оплату № 48 від 09.02.2022;
- акт надання послуг № 65 від 22.02.2022;
- рахунок на оплату № 65 від 22.02.2022.
Оригінали наведених документів подати до суду у строк до 24.04.2023.
8. Витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:
- заява про засвідчення форс-мажорних обставин від 28.09.2022 року № 2709;
- наказ від 25.03.2022 року № 6 "Про призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану";
- наказ від 24.02.2022 року № 4 "Про призупинення діяльності підприємства в умовах воєнного стану".
Належним чином засвідчені копії наведених документів подати до суду у строк до 24.04.2023.
Належним чином засвідчені копії наведених документів надіслати позивачу супровідним листом із зазначенням номера справи, докази чого подати суду.
9. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.04.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Оксана ГУМЕГА