ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 910/286/23
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Житлово-будівельного кооперативу «Каштан»
про стягнення 414 430,56 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» (надалі - ЖБК «Каштан») про стягнення 414 430,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення №02681/4-04 від 01.07.2003, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 337 405,67 грн., штрафу у розмірі 16 870,28 грн., інфляційних у розмірі 53 814,04 грн. та 3% річних у розмірі 6 340,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
Зазначена ухвала була отримана відповідачем 18.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493393240, а відтак відзив на позов мав бути поданий не пізніше 02.02.2023.
01.02.2023 до Господарського суду міста Києва від ЖБК «Каштан» надійшло клопотання, в якому відповідач просить надати можливість подати до суду відзив на позов до 22.02.2023.
В той же час, станом на 01.02.2023 строк для подачі відзиву на позов не закінчився, відповідач правом на продовження такого строку не скористався, заяву про продовження встановленого судом процесуального строку в порядку ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України до суду не подав.
09.03.2023 через канцелярію суду від ЖБК «Каштан» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що позивачем не надано належним чином засвідченої копії ліцензії на право здійснення централізованого водопостачання та водовідведення, відповідач за положеннями статуту не здійснює господарської діяльності з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, належними відповідачами мають бути власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, яким належать приміщення.
ЖБК «Каштан» пропущено строк для подання відзиву на позов, разом з тим, у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтоване тим, що копію позовної заяви з додатками ним не отримано, у зв'язку з чим виникла необхідність ознайомлення з матеріалами справи, що і потягло за собою пропущення строку для подання відзиву на позов.
Згідно із ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, поновлення пропущеного процесуального строку відбувається виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
В даному випадку, в матеріалах справи наявні докази направлення копій позовної заяви з додатками на офіційну адресу місцезнаходження ЖБК «Каштан», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
Більш того, ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була направлена на ту ж саму офіційну адресу місцезнаходження ЖБК «Каштан» вручена йому 18.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493393240, а з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи відповідач звернувся лише 15.02.2023, будь-яких причин з яких відповідач був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи протягом встановленого судом строку для подання відзиву на позов суду не наведено.
Крім того, 01.02.2023 відповідачем подано до суду клопотання, в якому відповідачем зазначено про те, що ЖБК «Каштан» має намір узгодити з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» величину заборгованості, оскільки на протязі шести місяців 2022 року показники споживання води працівниками позивача визначались не за загально будинковим лічильником, а за середньо розрахунковими показниками, при цьому не було враховано той факт, що в 42-х квартирах (із 126 в будинку) мешканці не проживали, а також зазначено, що на 15.02.2023 заплановано проведення зборів для вирішення виниклих питань.
Тобто, вказані обставини свідчать про те, що наведені відповідачем причини пропуску строку для звернення до суду із відзивом на позов не є поважними, оскільки, навіть у випадку існування об'єктивних причин неможливості отримання поштового відправлення із копіями позову та доданих до нього документів, ЖБК «Каштан» не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи в суді починаючи з 19.01.2023 і не був позбавлений права подати клопотання про продовження процесуального строку.
Таким чином, на переконання суду, своєчасне подання відповідачем відзиву на позов залежало виключно від волевиявлення самого відповідача, будь-яких причин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду із відзивом, які є об'єктивно непереборними, ЖБК «Каштан» не наведено, у зв'язку з чим підстави для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання відзиву на позов відсутні та суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.
Оскільки відповідачем пропущено строк для подання відзиву на позов, а в задоволенні клопотання про його поновлення відмовлено, то поданий відповідачем відзив на позов залишається судом без розгляду.
17.03.2023 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов.
27.03.2023 через канцелярію суду від ЖБК «Каштан» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач надав додаткові пояснення по суті спору, заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
07.04.2023 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «АК «Київводоканал» надійшли письмові пояснення, в яких позивач надав додаткові пояснення по справі, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
01.07.2003 між ВАТ «АК «Київводоканал» (правонаступником якого є ПрАТ «АК «Київводоканал») (постачальник) та ЖБК «Каштан» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №02681/4-04 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 (Правила).
За містом пп. а) п. 2.2 Договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.
Згідно з п. 3.2 Договору якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильника. У разі роботи водолічильніків менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.
Відповідно до п. 3.4 Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору за період з 01.11.2020 по 31.07.2022 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 645 405,67 грн., з яких відповідачем сплачено 308 000,00 грн.
Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 337 405,67 грн.
Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов'язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов'язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач стверджує, що у період з 01.11.2020 по 31.07.2022 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 645 405,67 грн., а відповідач оплатив такі послуги на суму 308 000,00 грн.
На підтвердження обсягів наданих послуг згідно Договору у період з 01.11.2020 по 31.07.2022 до справи судом долучені надані позивачем акти обстеження та зняття показань з вузла обліку, більшість з яких погоджена та підписана відповідачем, довідка АТ «КІБ» з реєстром дебетових повідомлень, що підтверджує виставлення рахунків до банківської установи.
Суд відзначає, що відповідно до пункту 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити поважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Відповідачем встановлений Договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг виконано не було, та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.
Таким чином, надані ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації, відповідно до умов Договору, вважаються прийнятими.
В свою чергу, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, за спірний період ЖБК «Каштан» було сплачено 308 000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, а також ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність та доведеність заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості у сумі 337 405,67 грн.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 337 405,67 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з 01.11.2020 по 31.07.2022 згідно умов Договору послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 337 405,67 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16 870,28 грн., інфляційних у розмірі 53 814,04 грн. та 3% річних у розмірі 6 340,57 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання з 22.11.2020 по 31.08.2022.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 16 870,28 грн., 3% річних у розмірі 6 304,57 грн. та інфляційні у розмірі 54 814,04 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 21.08.2020 по 30.09.2021.
Також, судом досліджено питання правомірності звернення із даним позовом саме до ЖБК «Каштан» та встановлено наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:
1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Отже, виходячи з викладеного, а також беручи до уваги зміст клопотання і його додатку, які надійшли від відповідача 01.02.2023, а також відсутність будь-яких доказів існування індивідуальних договорів чи волевиявлення як співвласників будинку, так і самого відповідача до припинення Договору та укладення індивідуальних договорів на послуги з водопостачання та водовідведення, беручи до уваги встановлені у даній справі обставини, зокрема користування послугами та їх оплата відповідачем у спірний період, суд дійшов висновку, що ЖБК «Каштан» є колективним споживачем послуг з водопостачання та водовідведення в будинку №15 по бульвару Ігоря Шамо в місті Києві, відносно якого і виник спір у даній, та саме на відповідача у даній справі покладено обов'язок із сплати за спожиті на підставі Договору комунальні послуги.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ЖБК «Каштан» на користь ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості у розмірі 337 405,67 грн., інфляційних у розмірі 53 814,04 грн., 3% річних у розмірі 6 340,57 грн. та штрафу у розмірі 16 870,28 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Каштан» (02154, м. Київ, бульвар Давидова, будинок 15; ідентифікаційний код 22884784) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 337 405 (триста тридцять сім тисяч чотириста п'ять) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 6 340 (шість тисяч триста сорок) грн. 57 коп., інфляційні у розмір 53 814 (п'ятдесят три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 04 коп., штраф у розмірі 16 870 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 6 216 (шість тисяч двісті шістнадцять) грн. 46 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий