вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4951/22
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034
до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, буд.10, код ЄДРПОУ 32350310
про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради вартості необлікованої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 065156 від 01.02.2013р. в розмірі 8 038,80грн. та судовий збір у розмірі 2 481,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ, п. 2.1.5. Методики -самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза приладом обліку СА4-И678 № 596673 без порушення схеми обліку.
Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 28.12.2022 була доставлена до електронної скриньки відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 - 29.12.2022.
Таким чином, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 29.12.2022 отримав ухвалу суду від 28.12.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК України).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Станом на 10.04.2023 відповідач відзиву на позов не надав.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (правонаступник - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі") та Комунальним підприємством «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради укладено договір про постачання електричної енергії № 065156 від 01.02.2013р.
Відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами договору.
Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 договору).
У пунктах 9.8 та 9.8.1 договору сторони дійшли згоди про те, що договір набирає чинності з 22.03.2013 і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів припинення, визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідачем було надано позивачу копію Договору № 6 про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, що входять до об'єкту № 6 (Чечелівський район) від 01.11.2016, до переліку якого внесено будинок 24а по вул. Робоча, м. Дніпро (п. 854 переліку).
Отже, внутрішньо будинкові мережі не є власністю позивача (енергопостачальника) та знаходяться у зоні відповідальності та балансової належності споживача електричної енергії - відповідача.
07.12.2017р. представниками позивача здійснено перевірку об'єкта: КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР, освітлення сходових клітин житлового будинку за адресою: вул. Робоча, буд. 24а, про що був складений Акт про порушення № 118947 від 07.12.2017, в якому зазначено, що споживач порушив пункти 6.40, 6.41 ПКЕЕ, і п. 2.1.5. Методики -самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза приладом обліку СА4-И678 № 596673 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом АПВ 2*2,5 мм. кв. від ввідного рубільника в електрощитовій житлового будинку, по вул. Робоча, 24а, блок № 13, з метою безоблікового споживання електричної енергії. При ввімкненні освітлення підвального приміщення диск електролічильника № 596673 не обертався, електричну енергію не враховував. Порушення було продемонстровано представнику Споживача.
Акти про порушення та про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" були складені в присутності Споживача в особі начальника ПТО КП «Жилсервіс-2» ДМР Поліщука В.С., якого з актами ознайомлено та вручено копію. Зауваження з боку Споживача в актах відсутні.
19.12.2017 на засіданні комісії Позивача з розгляду акту про порушення № 118947 від 07.12.2017 було прийнято рішення про те, що зазначений акт складений правомірно і вирішено здійснити нарахування згідно з п.2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, із періодом нарахування: з 23.08.2017 (дата контрольного огляду) по 07.12.2017. Рішення комісії оформлено Протоколом № 12-22 від 19.12.2017 разом із Розрахунком кількості недоврахованої електроенергії. Вартість недоврахованої електроенергії за цими обставинами склала 8 038,80грн.
Представник споживача на засідання комісії не з'явився.
Листом № 239/6072 від 19.12.2017 споживачу було надіслано протокол, розрахунок та Рахунок № 63-492/11/12/№118947 на суму 8038,80 грн..
Правила здійснення господарської діяльності у сфері споживання електричної енергії на час виникнення спірних правовідносин регулювалися Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі-Правила, ПКЕЕ).
Споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (пп.27 п.10.2 Правил).
Пункт 6.40 ПКЕЕ визначає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
Згідно із п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які визначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт про порушення було складено в присутності представника споживача та підписано представником позивача без заперечень та зауважень, тобто він повністю погодився з його змістом.
На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу, останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку (п.6.42 Правил).
Обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, на час виникнення спірних правовідносин, визначався відповідно до Методики, яку затверджено Постановою НКРЕ 04.05.2006 № 562 (далі Методика).
Пунктом 2.9 Методики визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.сп, кВт/год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Відповідно до п.12 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" №312 від 14.03.2018р., Постанову НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" визнано такою, що втратила чинність. Згідно з п.13 Постанова № 312 набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр», крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.
Правила користування електричною енергією втратили чинність з 11.06.2018 року. Отже, на момент складання протоколу №12-22 від 19.12.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ України від 31.07. 1996 року № 28, були чинними.
Відповідно до п.6.43. ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Згідно ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Приписами ст.179 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України).
Таким чином, господарський суд доходить висновку про те, що акт про порушення № 118947 від 07.12.2017р. є дійсним, а отже може бути підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення вимог зафіксоване таким актом.
Відповідачем не надано суду доказів оплати виставленого позивачем рахунку на суму 8 038,80грн., а отже заявлені позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 8 038,80грн.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З врахуванням вищевикладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 8 038,80грн.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 481,00грн.
Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, буд.10, код ЄДРПОУ 32350310 на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034 заборгованість за недовраховану електроенергію в сумі 8 038,80грн. та судовий збір в розмірі 2 481,00грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.04.2023
Суддя С.П. Панна