06.04.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4655/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 (прийняте суддею Бажановою Ю.А., повне судове рішення складено 27.01.2023) у справі № 904/4655/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа"
до Акціонерного товариства "Дніпроазот"
про стягнення 446 258,51 грн.,
1. Короткий зміст позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на свою користь 289 568,40 грн основного боргу, 61 695,81 грн. інфляційних втрат, 6 616,44 грн. процентів за користування коштами, 88 377,86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі № 904/4655/22:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" 289 568,40 грн. основного боргу, 6 499,46 грн. 3% річних, 61 695,81 грн. інфляційних втрат, 5 366,46 грн. судового збору;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором №774784 від 10.11.2021 щодо своєчасної оплати поставленої продукції та виконаних робіт, наявністю у відповідача основного боргу у сумі 289 568,40 грн. У вимогах про стягнення пені відмовлено, оскільки умовами договору не визначено конкретного розміру пені за порушення покупцем строку оплати продукції. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, заявлені на підставі чт. 625 ЦК України, задоволені судом з урахуванням правильного періоду початку їх нарахування. При цьому, суд зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання послуг, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Акціонерне товариство "Дніпроазот" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі № 904/4655/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України АТ "ДНІПРОАЗОТ" позбулося можливості безпечно та належним чином забезпечувати власну виробничо-господарську діяльність необхідними ресурсами і матеріалами та перспектива відновлення такого забезпечення найближчим часом не вбачається.
Враховуючи виниклі негативні, форс-мажорні обставини, наявність цілозмінних простоїв у структурних підрозділах, беручи до уваги наявні факти обстрілів та ураження об'єктів інфраструктури України, суттєвий ризик та небезпека заподіяння при продовженні виробничих процесів в умовах військових дій непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, працівникам та обладнанню підприємства, населенню міста та області, а також з метою недопущення аварійних ситуацій, які можуть призвести до техногенної катастрофи, АТ "ДНІПРОАЗОТ" видано наказ від 25.02.2022 № 198 "Про простій в АТ "ДНІПРОАЗОТ", яким затверджено Акт про простій у структурних підрозділах АТ "ДНІПРОАЗОТ" від 25.02.2022 (Додаток № 1 до цього наказу) з 8:00 год. 25.02.2022.
Оскільки крайній строк оплати продукції за Договором був 07.03.2022 (вже на момент снування в Украйні особливого режиму - військового стану), виникнення заборгованості у розмірі 289 568,40 грн. по Договору пов'язане з обставинами непереборної сили, а отже зобов'язання Відповідача з оплати продукції та виконаних робіт відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (до закінчення воєнного стану).
Також за доводами відповідача, оскаржуване рішення суду в частині стягнення 3 % річних у розмірі 6 499,46 грн. та інфляційних витрат у розмірі 61 695,81 грн. є неправомірним та незаконним у зв'язку із неврахуванням судом форс-мажорних обставин, внаслідок існування яких Відповідач не несе господарсько- правової відповідальності за порушення зобов'язання в силу ч. 2 ст. 218 ГК України.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. За доводами позивача, відповідач умисно вводить суд в оману, зазначаючи, що перебуває у простої, хоча це не відповідає дійсності і не підтверджено ніякими доказами. Зі змісту листа № 24 від 28.06.2022 вбачається, що у одному з цехів підприємства некоректно працювала система кондиціонування та охолодження повітря, що влітку створювало надмірну температуру у приміщенні. При цьому, відповідач зазначає, що з 25.02.2022 підприємство перебуває у простої і не працює. Вказане викликає питання, для чого проводити перевірку роботи системи кондиціонування повітря у цеху, що не працює, та вимагати усунення недоліків.
Також судом першої інстанції були встановлені порушення AT "Дніпроазот" вимог Договору в частині повідомлення іншої сторони про виникнення обставин непереборної сили чи форс-мажорних обставин. По-перше, відповідачем був порушений 10-денний строк, визначений п. 12.2 Договору, надіслання листа № 014-13/СН від 14.03.2022. По-друге, до лист № 014-13/СН від 14.03.2022 не містить посилань на конкретний документ ТПП України, яким визначаються форс-мажорні обставини. І сам лист не містить ніяких додатків, в тому числі - відповідне рішення ТПП України.
Доказів наявності зв'язку між фактом введення воєнного стану на території України та неможливістю виконувати свої зобов'язання за спірним договором AT "Дніпроазот" не було надано ні в суді першої інстанції, ні в самій апеляційній скарзі.
Договір поставки та виконання робіт № 774784 між ТОВ "Тріон Альфа" та AT "Дніпроазот" був укладений 10.11.2021. 03.02.2022 сторонами Договору підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000004, акт б/н про закінчення пусконаладжувальних робіт, акт б/н про введення в експлуатацію продукції промислово- технічного призначення. Позивач вважає, що обов'язок оплати зобов'язань за Договором у AT "Дніпроазот" виник ще 05.02.2022, тобто до моменту нападу російської федерації на Україну та виникнення обставин непереборної сили. Ця обставина не спростована і не оспорювалася відповідачем. Жодних пояснень, чому оплата за Договором не була вчинена до 24.02.2022, відповідачем не повідомлено.
Крім того, позивач зазначає, що виконує свої обов'язки за Договором в умовах воєнного стану, а відповідач - не виконує. Сторони узгодили порядок своїх дій на випадок форс-мажорних обставин, тому саме по собі визнання ТПП України факту збройної агресії росії проти України обставинами непереборної сили, не є беззаперечною підставою для ухилення від виконання сторонами зобов'язань за Договором. Тим більше, що на території м. Дніпра та м. Кам'янське, не ведуться і не велися бойові дії.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.03.2023 о 14:30 год.
У судовому засіданні 16.03.2023 оголошено перерву до 06.04.2023 о 14:30 год.
В судовому засіданні 06.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
10.11.2021 між Акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" (виконавець) було укладено договір №774784 від 10.11.2021 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій, відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов'язується у відповідності до умов Договору та невід'ємних додатків до нього поставити (передати у власність) замовнику продукцію промислово-технічного призначення, виконати монтажні роботи та здати замовнику закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти поставлену виконавцем продукцію промислово-технічного призначення і належним чином закінчені роботи та оплатити їх вартість в порядку і строки, передбачені цим договором.
Згідно з пунктом 1.2.1 договору для виконання своїх зобов'язань, передбачених пунктом 1.1 договору, виконавець зобов'язується поставити продукцію промислово-технічного призначення (Кондиціонери).
Відповідно до пункту 2.3. договору загальна сума договору складає 289 568,40 грн, у тому числі ПДВ (20%) 15 608,00 грн. Загальна вартість є твердою та зміні не підлягає.
Пунктом 2.5 договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити поставлену продукцію та виконані роботи за договором протягом 30-ти календарних днів від дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, складеного згідно з вимогами розділу 8 договору та отримання замовником від виконавця всіх документів, які підлягають переданню замовнику в обов'язковому порядку разом із продукцією відповідно до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства України. У разі неотримання замовником необхідних документів від виконавця, строк оплати продукції продовжується на час прострочення відповідних документів.
Виконавець разом із продукцією передає замовнику наступний комплект документації: видаткову накладну на продукцію; акт приймання-передачі продукції; рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну за формою № 1-ТН, яка наведена у додатку № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997; сертифікат (транспорт) якості заводу виробника із відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК); документ про відповідність (декларацію, сертифікат відповідності тощо), оформлений згідно Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та технічним регламентом на продукцію, якщо відповідна продукція, що постачається за цим договором, підлягає державному ринковому нагляду і контролю нехарчової продукції; копію митної декларації, за якою було здійснене митне оформлення продукції, ввезеної на митну територію України (пункт 1.3. договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що виконавець здійснює поставку продукції замовнику на умовах (базису) поставки: DDР - склад замовника (м. Кам'янське, вул. С.X. Горобця, 1), згідно Правил ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі (ІНКОТЕРМС-2010).
У разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт або, за наявності інших зауважень до виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, замовник у письмовій формі повідомляє про це виконавця. Протягом 5 днів від дати направлення замовником повідомлення, виконавець зобов'язаний дати відповідь і у цей же строк забезпечити явку на територію замовника своїх уповноважених представників для оформлення відповідного акту про виявлені недоліків виконаних роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт. У строки, зазначені в акті про виявлення недоліків, виконавець здійснює усунення недоліків за власний рахунок (пункт 8.4. договору).
Згідно пункту 8.8 договору, наявність підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 12 місяців, в частині гарантійних зобов'язань виконавця - протягом усього гарантійного строку на продукцію та на виконані роботи. Сплив терміну дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, які виникли у період дії договору та станом на момент закінчення терміну договору залишилися не виконані. (пункт 14.1 договору)
14.01.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі товару №1, поставленого товару на загальну суму вартості 197 720,40 грн з ПДВ (а.с.32, том 1).
03.02.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № ОУ-0000004, відповідно до якого ТОВ "Тріон Альфа" були проведені такі роботи, згідно договору № 774784 від 10.11.2021 по рахунку № СФ-0000011 від 02.02.2022, а саме: виконані монтажні роботи. Вартість робіт без ПДВ становить 76 540,00 грн. ПДВ 20 % - 15 308,00грн. Загальна вартість робіт становить 91 848,00 грн (а.с.35, том 1).
03.02.2022 сторонами підписано акт б/н про закінчення пусконалагоджувальних робіт, в результаті яких поведені роботи з монтажу, введення обладнання в експлуатацію, діагностика роботи обладнання та навчання персоналу замовника роботі з обладнанням (а.с. 37, том 1).
03.02.2022 сторонами підписано акт б/н про введення в експлуатацію продукції промислово-технічного призначення, згідно якого монтажні роботи з установки кондиціонерів та введення продукції в експлуатацію, згідно додатку № 1 до договору № 774784 від 10.11.2021 (а.с.36, том 1).
Усі акти підписані сторонами договору та містять відмітку, що замовник не має претензій до виконавця щодо якості та обсягу наданих послуг за умовами договору.
28.06.2022 Акціонерним товариством "Дніпроазот" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" був направлений лист № 24 від 28.06.2022, відповідно до якого в підрозділах замовника, а саме: цех Карбам ід-1; управління АТ "Дніпроазот" (ст. диспетчер); здорпункт; УСМіРР встановлені кондиціонери не працюють (подача теплого повітря замість охолодженого) (а.с.38, том 1).
05.07.2022 працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" усунуто вказані у листі № 24 від 28.06.2022 недоліки.
12.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" направило на електронну пошту Акціонерного товариства "Дніпроазот" лист № 12/09-1 від 12.09.2022 із вимогою про сплату наявної заборгованості за договором. Цим же листом позивач надав відповідачу додатковий 30-денний строк погашення заборгованості за договором, рахуючи з моменту отримання претензії (а.с. 39, том 1).
24.11.2022 ТОВ "Тріон Альфа" повторно направило на адресу відповідача претензію № 22/11-1 від 22.11.22. Відповідно до інформації трекінг-сервісу "Укрпошта", повідомлення № 4912610824696 кур'єром не було вручено відповідачу під час доставки 01.12.2022 (а.с.40-41, том 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріон Альфа" посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством "Дніпроазот" зобов'язань за договором поставки та виконання робіт №774784 від 10.11.2021 в частині оплати поставленої продукції та виконаних позивачем робіт, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 289 568,40 грн основного боргу, 61 695,81 грн. інфляційних втрат, 6 616,44 грн. процентів за користування коштами, 88 377,86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своїм змістом спірний договір містить елементи поставки та підряду.
Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Враховуючи положення пункту 2.5 договору, строк оплати отриманого товару та виконаних робіт є таким, що настав 07.03.2022 (перший робочий день). Відповідач доказів оплати їх вартості у розмірі 289 568,40грн. не надав, хоча не заперечує щодо заявленої позивачем заборгованості у цьому розмірі.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 289 568,40 грн. заборгованості, суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.
Вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.
Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.
У зв'язку з простроченням оплати основного боргу у сумі 289 568,40 грн. позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 6 616,44 грн за загальний період з 03.03.2022 по 05.12.2022 та інфляційні втрати у сумі 61 695,81 грн. із застосуванням індексів інфляції за березень 2022 року - жовтень 2022 року.
Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції 3% річних за період з 08.03.2022 по 05.12.2022 у сумі 6 499,46 грн. та інфляційних втрат із застосуванням індексів інфляції за березень 2022 року - грудень 2022 року у сумі 61 695,81 грн. При розрахунку 3% річних позивачем не вірно визначено початок періоду прострочення.
Отже позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат підставно задоволено у визначених судом сумах.
Вимоги про стягнення пені безпідставно заявлені позивачем, оскільки умовами договору не визначено конкретного розміру пені за порушення покупцем строку оплати продукції.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що виникнення заборгованості у розмірі 289 568,40 грн. по Договору пов'язане з обставинами непереборної сили, а отже зобов'язання відповідача з оплати продукції та виконаних робіт відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (до закінчення воєнного стану). Також за доводами відповідача, оскаржуване рішення суду в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат є неправомірним та незаконним у зв'язку із неврахуванням судом форс-мажорних обставин, внаслідок існування яких відповідач не несе господарсько-правової відповідальності за порушення зобов'язання в силу ч. 2 ст. 218 ГК України.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач зазначає, що з 24.02.2022 не в змозі виконувати свої зобов'язання з оплати товару з незалежних від нього причин, внаслідок обставин непереборної сили - війни у країні.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
Однак, відповідачем не доведено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов'язання - здійснення оплати за отриманий товар та виконані роботи.
Відповідач надав до матеріалів справи наказ від 25.02.2022 № 198 "Про простій в АТ "ДНІПРОАЗОТ", проте інформації про те, чи не діє такий простій на даний час матеріали справи не містять, також відповідачем не доведено, що він не здійснює свою господарську діяльність до теперішнього часу.
Колегія суддів враховує доводи позивача про те, що у період воєнного стану, а саме 28.06.2022 відповідач повідомив позивача про недоліки у роботі поставленого обладнання та згідно акту від 12.07.2022 позивачем усунуті недоліки у роботі поставленого обладнання, тобто поставлене позивачем обладнання використовується відповідачем у здійсненні господарської діяльності.
Суд враховує, що підприємство відповідача не знаходилось на території ведення бойових дій чи на окупованій території. Позивач також знаходиться в економічних умовах аналогічних відповідачу та на його діяльність також мають негативний вплив військові дії.
Суд звертає увагу, що законодавчо форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов'язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов'язань та не припиняють зобов'язання сторін. У даній справі задоволено лише основний борг, 3% річних та інфляційні втрати, які не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання, про що зазначено вище.
При укладені Договору між сторонами був узгоджений порядок дій, у випадку настання форс-мажорних обставин (Розділ 12 Договору).
Згідно п. 12.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за Договором, якщо це стало наслідком дії обставин непереборної сили, які спричинили неможливість виконання стороною своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно п. 12.2 Договору, при виникненні обставин непереборної сили у однієї зі сторін, остання зобов'язана попередити за допомогою факсимільного зв'язку або телетайпом про це іншу сторону протягом 10-ти календарних днів від дня виникнення обставин непереборної сили та підтвердити своє повідомлення документом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України). Підтверджуючий документ ТПП України, який складений та наданий іншій стороні, більш ніж через 15 календарних днів з моменту настання обставин, зазначених у п. 12.1 Договору, до уваги не приймається, і в цьому випадку сторона не звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим Договором.
Згідно п. 12.3 Договору, якщо обставини непереборної сили будуть тривати більше 2 (двох) місяців поспіль, кожна зі сторін має право розірвати Договір в односторонньому порядку.
Однак, відповідачем не надано доказів дотримання вказаного порядку. Відповідач своєчасно не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором. Таке повідомлення № 014-13/СН направлено лише 14.03.2022 на адресу позивача, тобто з порушенням строку, при чому без доведення того, яким чином вказані обставини впливають на неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати.
Сторони узгодили порядок своїх дій на випадок форс-мажорних обставин, тому саме по собі визнання ТПП України факту збройної агресії проти України обставинами непереборної сили, не є беззаперечною підставою для ухилення від виконання сторонами зобов'язань за Договором.
Викладеним спростовуються доводи наведені відповідачем у апеляційній скарзі.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі № 904/4655/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі № 904/4655/22 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2023
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя А.Є. Чередко