Постанова від 29.03.2023 по справі 905/1029/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Харків Справа № 905/1029/22

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Акціонерного товариство "Таскомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/23

за заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", код за ЄДРПОУ: 25599771,

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Таскомбанк", м.Київ 22.12.2022 звернулось до Господарського суду Донецької області області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" код ЄДРПОУ 25599771, м.Костянтинівка, Донецька область, в якій просить:

- прийняти до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання";

- відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання";

- визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" в загальному розмірі 166 190 587,18 грн (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на дату подачі заяви), які складаються з:

Заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року та Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020 в загальному розмірі 165 664 100,94 грн.

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в гривнях згідно з Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

-по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 29 248 650,30 грн.;

-по процентам (в т.ч. прострочені): 1 217 525,33 грн.;

Загальна заборгованість: 30 466 175,63 грн.

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в дол. США згідно з Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 2 652 848,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 97 010 971,38 грн.;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 407 075,41 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 14 886 177,84 грн..

Загальна заборгованість: 3 059 924,34 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 111 897 149,22 грн.;

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в Євро згідно з Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 0,00 Євро;

- комісія (в т.ч. прострочена): 3 940,00 Євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (38,9273 грн. за 1 Євро) станом на дату подачі заяви становить: 153 373,56 грн.;

Загальна заборгованість: 3 940,00 Євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (38,9273 грн. за 1 Євро) станом на дату подачі заяви становить: 153 373,56 грн.;

Заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020, становить:

-по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 588 440,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 21 518 426,98 грн.;

-по процентам (в т.ч. прострочені): 44 583,38 дол. США грн., що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 1 630 351,79 грн.;

Загальна заборгованість: 633 023,38 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 23 148 778,77 грн.;

- визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", в загальному розмірі 85 110 грн. з яких: 24 810,00 грн. судовий збір; 60 300,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому;

- вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби, рухоме та нерухоме майно;

Вимоги в розмірі 137 136,00 грн. заявник вважає вимогами, які забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/22 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", код ЄДРПОУ 25599771, м.Костянтинівка, Донецька область.

Відповідна ухвала мотивована тим, що між кредитором та боржником наявний спір про право, як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” згідно до ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Акціонерне товариство “Таскомбанк” відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить відповідну ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким задовільнити заяву АТ “Таскомбанк” про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт вказує про порушення судом норм процесуального права ст. 7, 13 ГПК України щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ним прав, а саме ст. 42 ГПК України, якою передбачено право учасниками справи брати участь у судових засідання. Скаржник зазначає, що представником АТ “Таскомбанк” подавилися заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів через систему “Easycon” у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні через Наказ Господарського суду Донецької області “Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області” № 20 від 28.02.2022 р. яким обмежено доступ до приміщення суду. Однак ухвалами Господарського суду Донецької області від 06.01.2023 р. та 18.01.2023 р. відмовлено у задоволенні заяв скаржника з підстав, що проведення засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначене призволе до неможливості апелянта реалізувати своє право на участь у судовому засіданнях та захистити своє право. Скаржник також зазначає про порушення судом ст. 166 ГПК України, що полягає не надання апелянтові подати до суду відповіді на відзив, позаяк рішення ухвалене 23.01.2023 р., а відзив на заяву АТ “Таскомбанк” отримано 25.01.2023 р.

Щодо порушення судом норм матеріального права, апелянт зазначає про визначення вартості предметів забезпечення з ціни договорів забезпечення майна, ціна яка є договірною а не ринковою. Ринкова вартість повинна була визначатись з висновків про оцінку майна ТОВ “Вектор оцінки” та складати 83 498 951,94 грн. Не враховано судом можливість банком нарахування процентів після відправлення повідомлення-вимоги боржнику на підставі висновків зазначених Великої Палати Верховного суду в постанові від 18.01.2022 р. у справі № 910/17048/17. Скаржник посилається про помилковість врахування судом першої інстанції висновку експерта Київського відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса” зі змісту якого вбачається, ринкова вартість 39 одиниць заставного майна, станом на момент звернення стягнення становить 241 662 877,74 грн. висновок ТОВ “Вектор Оцінка” має дві рецензії щодо підтверджують достовірність її дійсність.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вх. №299 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі №905/1029/23, призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вх. №299 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі №905/1029/23 на "29" березня 2023 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131, запропоновано учасникам справи подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнано необов'язковою, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1029/23.

28.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Таскомбанк” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/22 залишити без змін.

29.03.2023 від Акціонерного товариства “Таскомбанк” надійшла заява про призначення розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" арбітражного керуючого - Литвиненко Сергія Сергійовича, свідоцтво № 2055 від 14.01.2022 року

У судове засідання, яке відбулось 29.03.2023, з'явились представник Акціонерного товариства “Таскомбанк” та представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”.

У ході проведення судового засідання колегія суддів встановила подання Акціонерним товариством “Таскомбанк” клопотання про долучення нових доказів на стадії апеляційного перегляду, а саме копії звіту ТОВ “Вектор Оцінки” нежитлових будівель (3 томи); копію звіту ТОВ “Вектор Оцінки” рухомого майна - машин, обладнання, МШП в загальній кількості 836 найменувань (3 томи), копії рецензії Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки на звіт ТОВ “Вектор Оцінки” нежитлових будівель, копії Рецензії Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки на звіт ТОВ “Вектор Оцінки” рухомого майна - машин, обладнання, МШП в загальній кількості 836 найменувань; копії листа-відповіді від Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки від 02/01/01 від 01.02.2023; копії Акту моніторингу рухомого майна, яке перебуває в заставі в якості забезпечення кредитних зобов?язань від 03.09.2021 за договором №1327 від 23.06.2020; копії Акту моніторингу рухомого майна, яке перебуває в заставі в якості забезпечення кредитних зобов?язань від 03.09.2021 за договором №4089 від 23.06.2017 та договором №5124 від 05.05.2018; копії Акту моніторингу рухомого майна, яке перебуває в заставі в якості забезпечення кредитних зобов?язань від 03.09.2021 за договором № 4090 від 23.06.2017 та договором №5126 від 05.05.2018; роздруківки скріншотів з веб-ресурсів по продажу заставного майна, копії балансової довідки від 21.12.2018 за № 451/3 з додатками; копії Консультативного висновку №001/03-23 від 20.03.2023 від ТОВ “БІЗНЕС АССІСТ”; виписки по рахунку ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” в якій зазначено погашення ТОВ “Виробниче об?єднання “Снергокомплект” (ідентифікаційний код юридичної особи: 29001517) перед ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнаннях за контрактом № К3МО-ЭК-2020 від 25.11.2020, оригіналів конвертів отриманих від Господарського суду Донецького суду в яких знаходились додатки до заяви АТ “Таскомбанк” про відкриття провадження у справі про банкрутство від 15.12.2022 за № 25525/70.1 з роздруківками з вебсайту Укрпошти по штрихкодам.

За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тобто, суд апеляційної інстанції обмежений у прийнятті додаткових доказів, які вправі приймати лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Обгрунтовуючи неможливість їх подання у суді першої інстанції Акціонерне товариство “Таскомбанк” вказує, що відповідні докази підлягали б поданню в якості заперечення на аргументи заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” щодо відкриття провадження у справі про банкрутства. Апелянт наголошує, що зі змістом відповідних заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” товариство ознайомилось лише після їх отримання 25.01.2023, тобто вже після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Проте колегія суддів враховує, що надані нові докази є документацією на підтвердження правомірності визначення Акціонерним товариством “Таскомбанк” вартості майна, згідно до висновків про оцінку майна ТОВ «Вектор оцінки», на яке було звернуто стягнення банком за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017.

Таким чином, відповідна документація виступає доказовим базисом для підтвердження правової позиції щодо законності заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, та повинна була бути надана товариством разом з такою заявою.

З боку Акціонерного товариства “Таскомбанк” не надано жодних доказів неможливості її своєчасного подання до суду першої інстанції.

Таким чином, подання відповідних доказів на стадії апеляційного перегляду не обґрунтовується відсутністю можливості у їх наданні до суду першої інстанції з причин, незалежних від особи, а є намаганням сторони вдосконалити власну правову позицію у справі.

Відтак, стороною не доведено існування поважних причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, що виключає можливість їх врахування у справі на стадії апеляційного перегляду. У зв'язку з чим колегія суддів відмовляє в задоволенні поданого клопотання.

Одночасно від Акціонерного товариства “Таскомбанк” надійшло:

-клопотання про долучення додатків до заяви АТ “Таскомбанк” про відкриття провадження у справі про банкрутство від 15.12.2022. Оскільки відповідна документація є додатками до заяви АТ “Таскомбанк” про відкриття провадження у справі про банкрутство від 15.12.2022 колегія суддів долучає останню до матеріалів справи для подальшого врахування під час розгляду справи.

-клопотання про долучення доказів: копії поштового конверту, в якому отримано відзив ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» від 22.01.2023 у справі 905/1029/22 з штрих-кодом №0100108194345; копії опису поштового вкладення з штрих-кодом №01001081943,роздруківки з веб-сайту Укрпошти за штрих-кодом №0100108194345. Оскільки 1)відповідними доказами апелянт обгрунтовує порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, 2)вказані докази були отримані апелянтом після прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів їх долучає до матеріалів справи для подальшого врахування під час розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Заявник - Акціонерне товариство “Таскомбанк”, звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, в якій просить суд:

1. Прийняти до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ”, Ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3.

2. Відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ”, ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3 та ввести процедуру розпорядження майном.

3. Призначити розпорядником майна боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ”, ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3 арбітражного керуючого - Карауш Юлію Вікторівну, свідоцтво №1051 від 11.07.2013 року, Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

4. Визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ТАСКОМБАНК” (код ЄДРПОУ 09806443) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ”, ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3 в загальному розмірі 166 193 720,67 грн. (сто шістдесят шість мільйонів сто дев'яносто три тисячі сімсот двадцять гривень шістдесят сім копійок) (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на дату подачі заяви), які складаються з:

заборгованість Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 року та Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 в загальному розмірі 165 668 610,67 грн., з яких:

Заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 року не сплачена та становить:

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в гривнях згідно Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 29 248 650,30 Грн.;

- по процентам (в т.ч. прострочені): 1 217 525,33 Грн.

Загальна заборгованість: 30 466 175,63 грн.

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в Дол. США згідно Генерального договору про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 2 652 848,93, дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 97 010 971, 38 грн.

Загальна заборгованість: 3 059 924,34 дол. США, 111 897 149, 22 грн.

по лімітам Банківських послуг/траншам виданих в Євро згідно Генерального договору про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 року, з яких:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 0,00 Євро;

- комісія (в т.ч. прострочена): 3 940,00 Євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (39,7226 грн. за 1 Євро) станом на дату подачі заяви становить: 156 507,05 грн.

Загальна заборгованість: 3 940,00 Євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (39,7226 грн. за 1 Євро) станом на дату подачі заяви становить: 156 507,05 грн.

5. Заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 року не сплачена та становить:

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 588 440,00 Дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 21 518 426, 98 грн.

- по процентам (в т.ч. прострочені): 44583,38 Дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 1 630 351, 79 грн.

Загальна заборгованість: 633 023,38 Дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 23 148 778, 77 грн.

6. Понесені АТ ТАСКОМБАНК” судові витрати при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в загальному розмірі 85 110 грн. з яких:

- 24 810,00 грн. судовий збір;

- 60 300,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

7. Заборгованість по відшкодуванню витрат щодо здійснення оцінки, та витрат і збитків, які виникли у АТ “ТАСКОМБАНК” у зв'язку з невиконанням Боржником зобов'язань, а також витрати пов'язані з зверненням стягнення на предмет іпотеки розмір яких складає 102000 грн. (вартість консультаційно-інформаційних послуг з незалежної оцінки майна) та 338000 грн. (вартість вчинення нотаріальних дій при реєстрації права власності за АТ “ТАСКОМБАНК” на Предмети іпотеки). Разом 440 000 грн.

8. Грошові вимоги ініціюючого кредитора включити до реєстру вимог кредиторів;

9. Встановити наступну черговість задоволення вимог:

- в розмірі 85 110,00 гривень (вісімдесят п'ять тисяч сто десять) гривень 00 копійок судового збору та витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого - 1 черга задоволення;

- в розмірі 28 969 477,18 гривень (двадцять вісім мільйонів дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень вісімнадцять копійок) суми основного боргу (кредит, проценти, комісія, витрати пов'язані з зверненням стягнення на предмет іпотеки) - 4 черга задоволення;

- в розмірі 137 136 000 гривень (сто тридцять сім мільйонів сто тридцять шість тисяч гривень) включити окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпеченні заставою майна Боржника.

Ухвалою суду від 26.12.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства “Таскомбанк” про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” до розгляду.

Зобов'язано заявника до дати проведення підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо забезпеченості вимог із зазначенням, по кожному кредитному договору окремо, розміру забезпеченості з посилання на договір забезпечення.

Зобов'язано боржника до дати проведення підготовчого засідання надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу; копію відзиву та доданих до нього документів одночасно надіслати (надати) заявнику; докази направлення (вручення) відзиву і доданих до нього документів надати суду одночасно з відзивом.

Розглянувши та перевіривши у порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства обґрунтованість вимог заявника суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”.

Інформація щодо заборгованості ТОВ “КЗМО” за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 станом на грудень 2022 року надана АТ “Таскомбанк” та викладена у довідці Іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 позичальника ТОВ “КЗМО” від 08.12.2022 №23092/70.

ТОВ “КЗМО” здійснює розрахунок заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 до моменту звернення стягнення АТ “Таскомбанк”, яке відбулося 08.12.2022 та 09.12.2022, для того щоб визначити, який розмір заборгованості було погашено за рахунок заставного майна.

АТ “Таскомбанк” стверджує, що заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 станом на 08 грудня 2022 року становила 225 827 875,78 грн. та складається із: заборгованості по лімітам банківських послуг/траншам у гривні 30 404 428, 49 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 29 248 650, 30 грн., проценти у розмірі 1 155 778, 19 грн.; заборгованості по лімітам банківських послуг/траншам у доларах США 5 339 872, 62 доларів США (гривневий еквівалент 195 271 665, 89 грн. за курсом НБУ 1 долар США - 36,5686 грн.) з яких: заборгованість по тілу кредиту 4 936 200 доларів США (гривневий еквівалент 180 509 923, 32 грн.), проценти 403 672, 62 доларів США (14 761 742, 57 грн.); заборгованості по лімітам банківських послуг/траншам у євро, що складається із заборгованості по комісії у розмірі 3 940 євро (151 781, 4 грн).

ТОВ “КЗМО” вважає необґрунтованим наведений Банком розрахунок заборгованості, зокрема суму нарахованих процентів за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 за період з 30.06.2022 по 15.12.2022.

Оскільки, як стало відомо ТОВ “КЗМО”, із заяви про банкрутство, АТ “Таскомбанк” 29.06.2022, направило ТОВ “КЗМО” повідомлення-вимогу про повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017.

На думку ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, банком було змінено кінцеві строки користування кредитними коштами, які викладено у Додатках до Генерального договору шляхом направлення повідомлення-вимоги від 29.06.2022 згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Відповідно, право АТ “Таскомбанк” нараховувати проценти за Генеральним договором припинилося з 01.07.2022.

Господарський суд Донецької області від 23.01.2023, дослідивши зміст поданої заяви та зміст відзиву ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", код ЄДРПОУ 25599771, м.Костянтинівка, Донецька область.

Відповідний висновок обґрунтований тим, що між кредитором та боржником наявний спір про право, як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” згідно до ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак колегія суддів в повній мірі не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.

Банкрутство юридичних осіб (підстави, умови, порядок, особливості) регламентовано положеннями книги третьої цього Кодексу, положення розділу І якої містять норми щодо провадження у справі про банкрутство юридичної особи, зокрема підстави та порядок відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника. Ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов'язання перед кредитором незалежно від його розміру та періоду невиконання.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що:

- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;

- грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.

За змістом частин 1, 2 статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.

У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Системний аналіз положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, постанові від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, на необхідність застосування яких посилається також і заявник касаційної скарги.

Водночас, однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі положення частини 6 статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Колегія суддів зазначає, що спір про право - це суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття “спір про право” має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.

Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Колегія суддів наголошує, що спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.

Варто зазначити, що законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі №902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21.

Спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов'язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов'язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов'язку (частина третя статті 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.

При цьому правовий зміст самого поняття “спору про право” передбачає можливість включення до таких спорів заперечення особою суми зобов'язання та структури заборгованості, за умови підтвердження останніми саме обставини припинення самого зобов'язання, а не зменшення розміру заборгованості.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника та кредитора з питань, що зазначені вище.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема. у постановах від 02.02.2022 у справі №910/4918/21, від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21.

Аналізуючи подані Акціонерним товариством “Таскомбанк” матеріали заяви на предмет доведення неплатоспроможності боржника, а саме відсутності в межах заявлених особою сум заборгованості спору про право між особами суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Як зазначено суд апеляційної інстанції вище в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.

Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Акціонерне товариство “Таскомбанк” вказало про наявність у боржника непогашеної заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року та Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020 в загальному розмірі 165 664 100,94 грн.

З приводу заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року колегія суддів зазначає про таке.

Між Акціонерним товариством “Таскомбанк” (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, (далі - Позичальник) було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 з подальшими змінами та доповненнями відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до Генерального договору про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року, за умовами якого Позичальнику було встановлено Генеральний ліміт у розмірі 250 000 000, 00 грн. (двісті п'ятдесят мільйонів грн.) строком користування по 22.06.2027 року включно.

-по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 29 248 650,30 грн.;

-по процентам (в т.ч. прострочені): 1 217 525,33 грн.;

Загальна заборгованість: 30 466 175,63 грн.

- по тілу кредиту (в т.ч. прострочена): 0,00 Євро;

В якості забезпечення виконання зобов'язань по Генеральному договору про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 року укладено: Договори застави НІ 4089, НІ 4090, НІ 4093 від 23.06.2014; Договір застави №1327 від 23.06.2020, Договір застави №1571 від 23.06.2017; Договори іпотеки №1566 та №2455 від 23.06.2017; Договори поруки № НІ4095 (поручитель ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг”) та № НІ 8766 (поручитель ТОВ “Завод “Екосплав”) від 23.06.2017.

08.12.2022 банк звернув стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами, шляхом набуття права власності за банком на нерухоме майно, яке є предметом іпотечних договорів за Договором іпотеки №1566 та Договором №2455 від 23.06.2017.

Вартість предметів іпотеки за вказаними договорами іпотеки оцінено в розмірі 31839300,00 грн.

09.12.2022 банк звернув стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності за Акціонерним товариством “ТАСКОМБАНК” в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання за договорами застави: №НІ 4090 від 23.06.2017, №HI 4089 від 23.06.2020, №1327 від 23.06.2020.

Вартість предметів застави за вказаними договорами застави оцінено в розмірі 51659652,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, Банк вважає, що загальний розмір заборгованості за двома кредитними договорами після задоволення вимог в позасудовому порядку складає 166 190 587,12 грн.

В свою чергу в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” заперечував проти задоволення апеляційної скарги АТ “Таскомбанк” та просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 залишити без змін.

В судовому засіданні представник ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” наголосив, що грошові вимоги АТ “Таскомбанк”, за вищезазначеними кредитними договорами були задоволені у повному обсязі шляхом звернення стягнення на майно та майнові права, передані у забезпечення вказаних зобов'язань, а також Банком надано недостовірну інформацію щодо реальної ринкової вартості предметів забезпечення.

ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” звернув увагу, що висновки про вартість майна, які складені суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ “Вектор оцінки” не відповідають вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, положенням (національних стандартів) оцінки майна, а також на те, що ТОВ “Вектор Оцінки” не було дотримано вимог Національного стандарту № 1 та Національного стандарту № 2, оскільки визначення ринкової вартості об'єкта оцінки порівняльним методом не ґрунтується на результатах аналізу цін продажу подібного майна.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20.

Розглянувши подані сторонами документи, колегія суддів приймає до уваги, що АТ «Таскомбанк» стверджує, що вартість заставного та іпотечного майна ТОВ «КЗМО», на яке було звернуто стягнення у позасудовому порядку, становить 83 498 952 грн., з яких вартість рухомого майна 51 659 652 грн. (з ПДВ), вартість нерухомого майна 31 839 300 грн. (з ПДВ). Зазначена вартість визначена на підставі Висновків про вартість майна, які складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №479 2022 від 22.09.2022.

В той же час, ТОВ «КЗМО» стверджує, що заборгованість товариства за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 повністю погашена за рахунок заставного та іпотечного майна ТОВ «КЗМО», на яке було звернуто стягнення АТ «Таскомбанк» у позасудовому порядку шляхом визнання права власності.

Згідно його доводів , звернення стягнення на заставне та іпотечне майно ТОВ «КЗМО» у позасудовому порядку має наслідком недійсність будь-яких наступних вимог АТ «Таскомбанк» до ТОВ «КЗМО» у зв'язку із припиненням зобов'язань, як за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017, так і похідних зобов'язань, які виникли на підставі іпотечних договорів та договорів застави.

Таким чином, ТОВ “КЗМО” заперечується субєктивне право АТ “Таскомбанк” на стягнення заборгованості у визначеному розмірі за кредитним договором. При цьому такі заперечення зводяться до спростування особою суми зобов'язання щляхом підтвердження останнім саме обставини припинення самого зобов'язання.

Аналізуючи підставність таких заперечень суд апеляційної інстанції приймає до уваги таке.

За позицією АТ “Таскомбанк”, вартість заставного та іпотечного майна ТОВ «КЗМО», на яке було звернуто стягнення у позасудовому порядку визначена на підставі Висновків про вартість майна, які складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №479 2022 від 22.09.2022.

ТОВ «КЗМО» не погоджується із зазначеною оцінкою, яка складена з порушенням норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» без проведення огляду майна, та шляхом безпідставного заниження вартості такого майна та вважає, що оцінка рухомого та нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 1, Національного стандарту № 2, оскільки підготовці та проведенню оцінки, майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

У Висновках про вартість майна, які складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки» не зазначається інформація про здійснення огляду іпотечного та заставного майна ТОВ «КЗМО» при проведенні оцінки такого майна.

На підтвердження своєї правової позиції ТОВ «КЗМО» надано висновок Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» за результатом проведення судової-товарознавчої експертизи, зі змісту якого вбачається, що ринкова вартість 39 одиниць заставного майна, станом на момент звернення стягнення становить 241 662 877,74 грн, тоді як АТ «Таскомбанк» звернув стягнення на це саме майно погасивши вимоги лише в сумі 27 632 524,00 грн.

Тобто, АТ “Таскомбанк” та ТОВ «КЗМО» надано матеріали оцінки вартості майна ТОВ «КЗМО», за результатами проведення яких надано висновки, які мають суттєві відмінності щодо фактичного її розміру та суперечать один одному. Так, надані АТ “Таскомбанк” висновки про вартість майна, які складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Вектор оцінки», фактично підтверджують можливість часткового погашення суми заборгованості за кредитним договором, в той час як висновки судової-товарознавчої експертизи Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» підтверджують потенційну можливість повного погашення такої суми заборгованості, а отже і припинення самого зобов'язання боржником.

При цьому, між ТОВ «КЗМО» та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір з метою рефінансування кредитної заборгованості ТОВ «КЗМО» перед АТ «Таскомбанк». На забезпечення виконання цього договору між ТОВ «КЗМО» та АТ «ОТП Банк» було укладено Договір іпотеки №PL 22-118/28-2 від 17.02.2022.

АТ «Таскомбанк» надало згоду на укладення кредитного договору із АТ «ОТП Банк» з метою отримання рефінансування, а також на передання у повторну іпотеку/заставу АТ «ОТП Банк» рухомого та нерухомого майна (лист АТ «Таскомбанк» від 04.02.2022 №2308/34).

Предметом Договору іпотеки №PL 22-118/28-2 від 17.02.2022 є те саме рухоме та нерухоме майно, яке є предметом іпотечних договорів та договорів застави, що укладені між ТОВ «КЗМО» та АТ «Таскомбанк», а саме: Іпотечного договору від 23.06.2017, Іпотечного договору від 12.11.2020, Договору застави №НІ 4090 від 23.06.2017, Договору застави №НІ 4089 від 23.06.2017, Договору застави №НІ 1327 від 23.06.2020.

З метою визначення вартості майна, яке передається в повторну іпотеку, АТ «ОТП Банк» було визначено оцінку вартості нерухомого та рухомого майна.

Відповідно до преамбули Договору іпотеки №PL 22-118/28-2 від 17.02.2022 заставна вартість це ринкова вартість іпотечного майна, що визначається сторонами виходячи із звичайних цін на аналогічне майно на момент укладення договору застави та є вірогідною ціною за яку таке заставне майно могло б бути продане на відкритому конкурентному ринку.

Згідно до пункту 25.7.2 Договору іпотеки №PL 22-118/28-2 від 17.02.2022 заставна вартість іпотечного та заставного майна ТОВ «КЗМО» станом на 17.02.2022 становить 350 710 016, 00 гривень, з яких вартість нерухомого майна 59 814 631, 00 грн., а рухомого майна 290 895 385, 00 грн.

Тоді як, за інформацією, яка зазначена в заяві АТ «Таскомбанк», звернення стягнення на вказане нерухоме та рухоме майно здійснено Банком за вартістю 83 498 952 грн., з яких вартість рухомого майна 51 659 652 грн. (з ПДВ), вартість нерухомого майна 31 839 300 грн. (з ПДВ).

З наведено вбачається, що ТОВ «КЗМО» та АТ «ОТП Банк» на підтвердження реальної вартості майна ТОВ «КЗМО» надано докази які містять відмінну та взаємовиключну за своїм змістом інформацію, яка потребує детальному правовому дослідженню в рамках окремого спору.

Оскільки:

- ТОВ “КЗМО” заперечується субєктивне право АТ “Таскомбанк” на стягнення заборгованості у визначеному розмірі за кредитним договором.

-такі заперечення зводяться до спростування особою суми зобов'язання щляхом підтвердження останнім саме обставини припинення самого зобов'язання.

-такі заперечення грунтуються на доказах, наявна у яких інформація, суперечить та потенційно спростовує правову позицію заявника,

вбчається наявність між особами спору про право.

Зазначене є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.

При цьому слід зазначити, що під час проведення підготовчого засідання, враховуючи його стислі строки та порядок його проведення, у суду відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов'язано з особливостями позовного провадження, як то пред'явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги, які виникли на підставі Генерального договору про надання банківських послуг № НК 1499 від 23.06.2017 є спірними, а відтак не можуть бути підставою для ініціювання процедури банкрутства.

З приводу заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 варто зазначити таке.

Між АТ “Таскомбанк” та ТОВ “КЗМО” було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 з додатками, за умовами якого позичальнику було встановлено генеральний кредитний ліміт у розмірі 731 000,00 євро.

За твердженням заявника, заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т06.10.2020К2587 від 29.12.2020, становить:

Загальна заборгованість: 633 023,38 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) станом на дату подачі заяви становить: 23 148 778,77 грн.

20.04.2021 між ТОВ “КЗМО” та Банком укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, якими передбачено, що зобов'язання ТОВ “КЗМО” за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 забезпечуються: майновими правами по Контракту № КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020, який укладено між ТОВ “КЗМО” та ТОВ “Виробниче об'єднання “Енергокомплект” (Договір застави майнових прав № Т 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020); фінансовою порукою ТОВ “Завод Екосплав”.

Відповідно до п. 1.3. Договору застави майнових прав № Т 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020, укладеного між ТОВ “КЗМО” та Банком предметом застави згідно із Законом України “Про заставу” є право вимоги грошових коштів, що належать заставодавцю від підприємства-боржника Заставодавця по контракту № КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020, укладеному з ТОВ “Виробниче об'єднання “Енергокомплект” (ідентифікаційний код 29001517), на суму 8 700 000 євро.

Згідно з п. 1.4. вказаного договору застави, станом на день укладення договору вартість предмета застави, за домовленістю сторін, становить 267 908 931,00 грн.

Наявність майнових прав за вказаним контрактом підтверджено відповідно до акту звірки взаємних розрахунків ТОВ “КЗМО” та ТОВ “Виробниче об'єднання “Енергокомплект” за контрактом № КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020.

Станом на 31.01.2022 заборгованість ТОВ “Виробниче об'єднання “Енергокомплект” перед ТОВ “КЗМО” складала 1 069 466 (один мільйон шістдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість Євро 54 цента, що в гривневому еквіваленті становило 34 254 264, 65 грн.

Згідно з п. 7.1. вказаного Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (Заставний випадок), серед іншого, якщо на момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань вони не буть виконані повністю або несвоєчасно або невиконані, у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки сум кредиту.

Керуючись принципом свободи договору, Банком та ТОВ “КЗМО” у Договорі застави майнових прав № Т 17.11.2020 І 9382 погоджено позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у вигляді передачі рухомого майна, що є предметом забезпечення у власність АТ “Таскомбанк”.

В силу п. 7.2. Договору застави, передбачено, що в разі настання хоча б одного із Заставних випадків Заставодавець відступає право вимоги грошових коштів по зобов'язаннях, названих в п.1.3. цього Договору, де він є кредитором, на користь Заставодержателя чи іншої особи, вказаної Заставодержателем.

При цьому до Заставодержателя переходять права вимоги грошових коштів, які Заставодавець має право отримати від Боржника.

Отже, наведеним пунктом передбачено відкладальну умову, яка полягає у тому, що у випадку порушення ТОВ “КЗМО” забезпеченого зобов'язання та настання Заставного випадку до АТ “Таскомбанк” переходять права ТОВ “КЗМО” вимагати від ТОВ “ВО “Енергокомплект” виконання зобов'язань за контрактом № КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020. На момент настання такої обставини розмір права вимоги склав 1 069 466, 54 Євро.

25.05.2021 між ТОВ “КЗМО” та Банком було укладено Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 2, яким, серед іншого, сторонами було змінено кінцевий строк користування кредитними коштами до 30.03.2022.

Ураховуючи вищенаведене ТОВ “КЗМО” вказує, що з 31.03.2022 наступив Заставний випадок, передбачений пунктом 7.1. Договору застави, у зв'язку з чим, на підставі пункту 7.2. Договору застави до АТ “Таскомбанк” перейшли права вимоги до ТОВ “ВО “Енергокомплект” щодо виконання зобов'язань за контрактом № КЗМО-ЕК-2020.

Таким чином, за позицією ТОВ “КЗМО”, яка була прийнята до уваги судом першої інстанції, в силу положень Договору застави та статті 32 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, АТ “Таскомбанк” було звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав № Т 17.11.2020 І 9382 від 29.12.2020, шляхом набуття права вимоги до ТОВ “ВО “Енергокомплект” щодо виконання зобов'язань за контрактом № КЗМО-ЕК-2020 від 25.11.2020, без необхідності вчинення додаткових дій з боку заставодавця чи заставодержателя.

За рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме набуття Банком права вимоги до ТОВ “ВО “Енергокомплект” на суму 1 069 466, 54 Євро (34 254 264, 65 грн.), вимоги за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 в розмірі 599 450, 53 дол. США (або 21 921 066, 65 грн) погашені в повному обсязі, а у Банку відсутні будь-які вимоги за цим договором до позичальника.

В той же час колегія суддів зазначає, що застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України “Про заставу” та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Тобто, за приписами законодавства, застава є способом забезпечення виконання зобов'язань, а його реалізація є виключно правом особи, а не обов'язком.

З матеріалів справи встановлено, що Акціонерне товариство “ТАСКОМБАНК” не приймало рішення про звернення стягнення на майнові права за Договором застави, не відправляло повідомлення боржнику за контрактом та іншим обтяжувачам та не отримувало платежів за майнові права по Договору застави, що підтверджується розрахунками заборгованості по Кредитному договору та банківськими виписками по рахункам, оскільки, у випадку погашення боргу за Кредитним договором в т. ч. за рахунок рредмету застави, відповідні транзакції були б відображені у розрахунках заборгованості та у виписках по рахунках.

Відповідно до розрахунків заборгованості та банківських виписок, наданих Акціонерним товариством “Таскомбанк” до матеріалів справи, є очевидним і підтверджується, що погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок Предмету застави не здійснювалось.

Таким чином, наявність даного договору застави не підлягає врахуванню в контексті погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок Предмету застави.

Вказане свідчить про безпідставність відповідних заперечень боржника в контексті відсутності зобов'язань та врахування даної обставини судом першої інстанції.

Одночасно Товариство з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, заперечуючи обставину заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020, зазначаючи фактично про наявність спору про право між особами за даним договором, вказує про неправильність проведеного Акціонерним товариством “Таскомбанк” розрахунку.

ТОВ “КЗМО” вважає необґрунтованим наведений Банком розрахунок заборгованості, зокрема суму нарахованих процентів за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020.

Так, відповідно до пункту 1.5. Генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 надання траншу кредитної лінії здійснюється на підставі заявки про видачу кредиту наданої позичальником.

Згідно до частини 1 Генерального договору “Предмет договору. Визначення термінів”, процентна ставка визначається у відповідному додатку щодо надання банківської послуги.

Сторонами укладено додаток №14 до Генерального договору (у редакції Договору №2 від 25.05.2021 про внесення змін та доповнень до Генерального договору), відповідно до умов якого: Кінцевий термін користування періодом дії ліміту банківської послуги до 30.03.2022. Процентна ставка: для траншів у гривні 18%, для траншів у євро у доларах США 8%.

За умовами договору, строк кредитування припинився 30.03.2022, відповідно, право АТ “Таскомбанк” нараховувати проценти за Генеральним договором також припинилося з 31.03.2022.

На підтвердження розміру заборгованості, АТ “Таскомбанк” було надано розрахунки заборгованості за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 за окремими траншами станом на 12.12.2022.

ТОВ “КЗМО” здійснено контррозрахунок протиправно нарахованих процентів за користування кредитом за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 на підставі розрахунків АТ “Таскомбанк”: загальна сума протиправно нарахованих АТ “Таскомбанк” процентів за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 1499 від 23.06.2017 за період з 01.04.2022 по 12.12.2022 становить 33 572, 85 доларів США.

Товариство стверджує, що заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020 станом не могла перевищувати 599 450, 53 дол. США (або 21 921 066, 65 грн).

Відповідний аргумент Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” визнано господарським судом першої інстанції обґрунтованим та враховано судом як свідчення наявності спору про право між сторонами з даного питання.

Втім такий висновок не відповідає матеріалам заяви та приписам законодавства.

По-перше, відповідний аргумент Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” за своїм змістом є запереченням особою лише суми заборгованості, в обґрунтування обставини законності стягнення суми заборгованості у меншому розміру. Тобто, потенційна обґрунтованість таких заперечень доводить лише обставину законності стягнення суми заборгованості у меншому розміру, та не виключає наявність самої заборгованості в цілому. Як зазначено вище колегією суддів заперечення особою суми заборгованості, які фактично не спрямовані на спростування обставини боргу в цілому (припинення зобов'язання) не можуть розглядатись судом в контексті наявності між особами спору про право. За умови відсутності доказів можливості погашення заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” за даним кредитним договором, самі по суті заперечення особою суми заборгованості, не свідчать про наявність між особами спору про право. За відповідних обставин, у даній справі господарський суд наділений правом та можливістю самостійно дослідити правильність таких розрахунків, надати правову оцінку законності такого розрахунку та встановити належний розмір заборгованості.

По-друге, надаючи правову оцінку відповідному розрахунку колегія суддів Східного апеляційного господарського суду враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17(провадження Л 12-85220).

У відповідній постанові Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що термін “останній день дії кредитної лінії” позначас термін, з настанням якого припиняються зобов'язання Банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору. У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користувания кредитом.

Питання процентів повинно нараховуватись відповідно до умов кредитних договорів, зважаючи на дату направлення вимоги.

Відповідно до п. 3.3. кредитних договорів проценти за користувания кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, на суму щоденно залишку заборгованості за кредитною лінією, за методом “факт/360” (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році-360днів). При цьому, враховується останній день користування кредитними коштами. Позичальник зобов?язаний сплачувати проценти за користування Кредитною лінією щомісячно в межах Строку сплати процентів за користування Банківськими послугами, за попередній місяць і на дату повернения в повному обсязі кредитних коштів за відповідною Банківською послугою, проценти нараховані за останній період користування Кредитною лінією сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною Банківською послугою.

За таких обставин, умови кредитних договорів укладених між АТ “Таскомбанк” та ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” є аналогічними положенням кредитним договорам у справі №910/17048/17.

Отже, посилання боржника на правові висновки у справі №444/9519/12 та № 310/11534/13-4 не можуть бути застосовані у справі №905/1029/22 як нерелевантні правовідносинам у справі №905/1029/22”.

Оскільки кредитними договорами, зокрема п.п. 3.3. Частини 2 Кредитних договорів сторони унормували питання нарахування та сплати процентів за користувания кредитними коштами, Банком правомірно нараховувались проценти в межах Кредитних договорів та обраховано заборгованість станом на 12.12.2022.

Слід також зауважити, що рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 усправі №3-188/2020(455/20) перевірявся на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, згідно з яким якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Під час перевірки на відповідність Конституції України припису першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, в наведеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що приписи частини другої ст. 625 ЦК України, першого речення частини першої ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальнимправилом (ч. 1 ст. 622 ЦК України), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов?язань за договором у натурі.

Оскільки:

- ТОВ “КЗМО” лише заперечується субєктивне право АТ “Таскомбанк” на стягнення заборгованості у визначеному розмірі за кредитним договором,

втім

-такі заперечення не зводяться до спростування особою суми зобов'язання щляхом підтвердження останнім саме обставини припинення самого зобов'язання.

-такі заперечення не грунтуються на доказах, наявна у яких інформація, суперечить та потенційно спростовує правову позицію заявника,

не вбчається наявність між особами спору про право.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені вимоги Акціонерного товариства “Таскомбанк”, які виникли на підставі Генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020, у розмірі 23 148 778,79 грн. є обґрунтованими.

Тобто, вимоги ініціюючого кредитора до боржника є безспірними, а саме ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують дійсний розмір заборгованості, правомірність підстав її виникнення та доводять прострочення виконання грошового зобов'язання боржника.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що твердження місцевого суду про недоведеність існування грошового зобов'язання у Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” перед Акціонерним товариством “Таскомбанк” в частині вимог за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020, у розмірі 23 148 778,79 грн є безпідставними.

Не знайшли свого підтвердження посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з огляду на ненадання судом можливості на висловлення заперечень на зеперечення Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” з підстав викладених при розгляді клопотання Акціонерного товариства “Таскомбанк” про долучення нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи .

Колегією суддів встановлено, що підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, передбачені КУзПБ, відсутні, також встановлено відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора в частині зобов'язань за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т06.10.2020 К 2587 від 29.12.2020, що є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі, встановивши обґрунтованість вимог заявника апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання” у порядку, передбаченому статтею 39 КУзПБ.

Одночасно за наслідками розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства “Таскомбанк” колегія суддів вважає за необхідне прийняти рішення про відкриття справи про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що диспозиція частини 3 ст. 271 ГПК України не дає чіткої відповіді про який процесуальний акт йде мова, а саме: “ухвала про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство” або “ухвала про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство”.

На думку колегії суддів, у ст. 271 ГПК України наявна колізія, суть якої зводиться до того, що який процесуальний акт мав на увазі законодавець “ухвала про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство” або “ухвала про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство”.

За таких обставин, колегія суддів вирішує колізію, шляхом тлумачення цієї норми за допомогою системного аналізу ст. 275 (суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення) та ст. ст. 34, 35, 37, 38, 39 Кодексу України з процедур банкрутства таким чином:

у пункті статті 3 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Із системного аналізу ст. ст. 34, 35, 37, 38, 39 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що у процедурі банкрутства є 2 етапи розгляду заяви, а саме:

1)розгляд заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на відповідність її нормам КзПБ, за результатами такого розгляду суд постановляє одну з ухвал:

-приймає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду;

-відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі;

-залишає заяву про відкриття провадження у справі без руху;

-повертає заяву про відкриття провадження у справі.

2) другий етап (підготовче засідання) на якому вирішується питання щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. На цьому етапі суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, щодо наявності або відсутності неплатоспроможності у боржника та за результатами їх розгляду суд постановляє одну з ухвал:

-про відкриття провадження у справі про банкрутство;

-про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зауважує, що у позовному провадженні єдиною умовою прийняття судом ухвали про відмову у відкритті провадження є відповідність позовної заяви (апеляційної/касаційної скарги) вимогам ст. 162 (258/290) ГПК України.

Тобто, на етапі відкриття провадження у справі позовного провадження суд не досліджує аргументи сторін, не розглядає справу по суті позовних вимог та інше.

Колегія наголошує, що підставами для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є виключно підстави, які визначенні у КзПБ: наявність спора про право, вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником (ч. 6 ст. 39 КзПБ), як спеціального закону, а не ті, які зазначенні у ГПК України.

Іншими словами етап підготовчого засідання має певні схожості з розглядом справи по суті в позовному провадженні.

Таким чином, на ухвалу про відмову у прийнятті заяви про відкриття у справі про банкрутство, яка за своєю суттю є аналогічною ухвалі про відмову у відкритті провадження у справі в позовному провадженні розповсюджуються правила ч. 3 ст. 271 ГПК України.

Що стосується ухвал про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство та відкриття провадження у справі про банкрутство, то на ці ухвали розповсюджується правила ст. 275 ГПК України, оскільки другий етап процедури банкрутства є фактично вирішенням спору по суті, що в позовному провадженні закінчується прийняттям рішення про відмову в позові або про його задоволення.

Щодо кандидатури арбітражного керуючого, колегія суддів зазначає таке.

Згідно абзаців 1-4 пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних та положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Таскомбанк" звертаючись з заявою про відкриття справи про банкрутство ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" також просило призначити арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" Карауш Юлію Вікторівну.

Проте, до суду апеляційної інстанції, Акціонерним товариством "Таскомбанк" була подана Заява про призначення розпорядником майна ТОВ "Костянтинівський завод металургійного обладнання" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича. До заяви додано також заяву арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про згоду на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”

Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича вимогам КУзПБ для призначення розпорядником майна боржника у даній справі.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства “Таскомбанк” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/22 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі №905/1025/22 скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення поданої Акціонерним товариством "Таскомбанк" заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 у справі № 905/1029/22 скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" задовольнити частково.

Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3 та ввести процедуру розпорядження майном;

Визнати вимоги ініціюючого кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443) до боржника на загальну суму 23 233 888,79 грн, з яких 85 110,00 грн перша черга, 23 148 778,79 грн четверта черга;

Призначити розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", ідентифікаційний код юридичної особи 25599771, місцезнаходження 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна буд.3 арбітражного керуючого - Литвиненко Сергія Сергійовича, свідоцтво № 2055 від 14.01.2022;

Встановлення розміру грошової винагороди арбітражному керуючому та джерела її виплати, строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, дату попереднього засідання, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, опублікування повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство доручити Господарському суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.04.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян

Попередній документ

110104856

Наступний документ

110104858

Інформація про рішення:

№ рішення:	110104857
№ справи:	905/1029/22
Дата рішення:	29.03.2023
Дата публікації:	11.04.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (23.01.2023)
Дата надходження:	22.12.2022
Предмет позову:	Банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

09.01.2023 11:00	Господарський суд Донецької області
23.01.2023 10:00	Господарський суд Донецької області
29.03.2023 11:00	Східний апеляційний господарський суд
17.05.2023 12:40	Касаційний господарський суд
31.05.2023 12:50	Касаційний господарський суд
14.06.2023 12:40	Касаційний господарський суд
28.06.2023 12:50	Касаційний господарський суд