вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" березня 2023 р. Справа№ 910/4215/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 06.03.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.12.2022 (рішення підписано15.12.2022)
у справі № 910/4215/22 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
про стягнення 33 334 297, 72 грн,
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог
У червні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення 33 334 297,72 грн на підставі договору про участь у балансуючому ринку від 10.08.2021 №0112-04124, з яких: 33 326 141,41 грн основного боргу, 150093,27 грн пені та 434937,85 грн 3% річних (з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, прийнятих судом до розгляду).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг за лютий 2022 за договором про участь у балансуючому ринку від 10.08.2021 №0112-04124.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/4215/22 позов задоволено частково.
За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 33 326 141,40 грн основного боргу, 434 937,85 грн 3 % річних, 376,85 грн пені, 506429,45 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належним чином доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині своєчасної сплати 33326141,40 грн.
Крім того, з огляду на наявність у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 434937,85 грн 3 % річних.
Задовольняючи частково (у сумі 376,85 грн) позовні вимоги щодо стягнення пені, суд першої інстанції зазначив, що оскільки спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у даному випадку підлягає застосуванню постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) в частині нарахування пені за період, який входить в період дії воєнного стану.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні у стягненні пені, прийняти нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити у розмірі 149783,55 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на час нарахування пені у розмірі 150093,27 грн не існувало заборони на здійснення такого нарахування, навіть враховуючи пункт 5 постанови НКРЕКП №333 від 25.02.2022. Водночас, при прийнятті постанови №413 від 26.04.2022 у п. 16 встановлено заборону на нарахування штрафних санкцій, що позивачем чітко дотримано та нарахування проводилось саме до набрання чинності вищевказаною постановою НКРЕКП, тобто до 26.04.2022. Таким чином, як вважає позивача, підстав для зменшення пені у суду не було, чим порушено норми матеріального та процесуального права.
З оскаржуваним рішенням також не погодився відповідач, який звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ПАТ «Донбасенерго» основного боргу в сумі 270066,73 грн та пені в сумі 376,85 грн, прийняти нове рішення в цій частині про відмову у позові.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів. Так, за доводами апелянта, заява ПАТ «Донбасенерго» від 09.12.2022 №01-1.1/01128 про зарахування зустрічних грошових вимог безпосередньо впливає на спірні правовідносини, які розглядаються судом, а саме зменшує розмір спірного боргу ПАТ «Донбасенерго». Однак, вона не була вчинена на момент подання відзиву, отже, відповідач не міг повідомити суд в порядку частини 4 статті 80 ГПК України про неможливість подати цей доказ у встановлений строк - разом із поданням відзиву.
Крім того, ПАТ «Донбасенерго» вважає, що правильне тлумачення положення пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 полягає в тому, що в період воєнного стану зупиняється стягнення штрафних санкцій без обмежень періоду, в якому виникли підстави для їх застосування за договорами учасників ринку електроенергії. За вказаних обставин скаржник зазначає, що оскільки вимога позивача про стягнення пені заявлена у травні 2022 року, тобто в період дії воєнного стану, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та стягнуто з відповідача пеню за період 23.02.2022.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Як вбачається з матеріалів справи, відзивів на апеляційні скаргі не було надано, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року № 802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго".
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно п. 7, 96 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":
- балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
- учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до НЕК "Укренерго" із заявою-приєднання в цілому до договору про участь у балансуючому ринку та включення до реєстру постачальників послуг з балансування.
Наведена заява відповідача була акцептована позивачем 10.08.2021 із зазначенням ідентифікатора договору № 0112-04124, про що відповідача було повідомлено листом №01/34585 від 10.08.2021.
Договір про участь у балансуючому ринку №0112-04124 від 10.08.2021 (далі - договір) укладено НЕК "Укренерго" в якості оператора системи передачі (далі - ОСП) та ПАТ "Донбасенего" в якості постачальника послуг з балансування (далі - ППБ) з урахуванням ст. 634 ЦК України, оскільки він є публічним та розміщений на вебсайті НЕК "УКРЕНЕРГО" https: //ua.energy//.
До спірних правовідносин сторін застосовуються умови договору в редакції наказу НЕК "УКРЕНЕРГО" від 31.01.2022 № 59, оприлюднені та розміщені на вебсайті НЕК "УКРЕНЕРГО" https: //ua.energy//, які були чинними станом на час спірних правовідносин сторін (лютий 2022 року).
Договір (в редакції наказу НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 59) містить такі умови:
1.1. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
1.2. За цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов договору та Правил ринку.
1.3. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього Договору (далі - заява - приєднання), що є додатком 1 до цього Договору, є погодженням пропозицій на приєднання до цього Договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.
1.4. Цей Договір укладається за умови приєднання ППБ до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
2.1. Загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані та продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору.
За підсумками місяця визначаються індикативні величини; середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт*год з точністю до дев'яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.
2.2. Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
3.1. Для розрахунків за цим Договором використовують обсяги електричної енергії, купленої- проданої на балансуючому ринку ППБ.
3.2. Обсяг електричної енергії, купленої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
4.1. Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
4.2. За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі наданих послуг з балансування (далі - Акт), який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ППБ або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені.
4.3. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 10 робочих днів після підписання сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
4.4. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
4.5. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП.
4.6. Оплата платіжного документа здійснюється ППБ на користь ОСП протягом одного робочого дня з дати його направлення до 18:00.
4.7. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта, підписані зі своєї сторони, до 08 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта.
5.1. При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.
5.2. ОСП має право:
1) отримувати від ППБ оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за придбану цим ППБ балансуючу енергію;
2) нараховувати штрафні платежі ППБ у випадках, передбачених вимогами Правил ринку.
5.5. ППБ зобов'язується:
5) оплачувати платежі за невідповідність, виставлені ОСП згідно з вимогами Правил ринку, рахунки за придбану ППБ балансуючу електричну енергію.
7.1. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
7.3. Наявність спору, що виникає у зв'язку з цим Договором, не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань відповідно до умов цього Договору.
Враховуючи умови п. 1.3. Договору, надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до Договору є погодженням пропозицій на приєднання до цього Договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку.
Крім того правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (зі змінами) (далі - Правила ринку) визначають, зокрема, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків.
Скорочення, що застосовуються в Правилах, мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків; ДП - допоміжні послуги; ПДП - постачальник допоміжних послуг; ППБ - постачальник послуг з балансування (п. 1.1.4 Правил ринку).
Згідно з п. 1.8.1 Правил ринку позивач (як адміністратор розрахунків, АР), зокрема, обчислює обсяги наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях, зокрема:
аудит системи управління ринком - аудит, що встановлює, чи дотримані і якою мірою дотримані положення цих Правил щодо розрахунків та виставлення рахунків у межах періоду, якого стосується аудит;
платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку;
система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.
Розділом V Правил ринку врегульовано розрахунки на ринку електричної енергії, зокрема встановлено:
5.2. Рахунок A-A (рахунок балансування електричної енергії) використовується для розрахунків за балансування. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати ППБ за балансуючу електричну енергію відповідно до граничної ціни балансування (на завантаження/розвантаження).
5.3.1. Рахунок A-B (рахунок небалансів електричної енергії) використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів, у тому числі оплату/зарахування за отримання/надання аварійної допомоги операторам системи передачі суміжних держав та позапланових перетоків електричної енергії.
5.3.2. Рахунок A-A та рахунок A-B пов'язані з одним і тим самим банківським рахунком ОСП зі спеціальним режимом використання та не є нейтральними з точки зору доходів (дебетування і кредитування не сальдуються). Спільне зарахування цих рахунків здійснюється через субрахунок надлишків небалансу електричної енергії UA-1, що передбачений главою 5.24 цього розділу.
5.11.1. Розрахунки балансуючої електричної енергії для кожного торгового дня включають:
1) обчислення обсягів балансуючої електричної енергії для кожної одиниці постачання послуг з балансування для кожного розрахункового періоду торгового дня;
2) обчислення вартості обсягів балансуючої електричної енергії для здійснення купівлі та продажу електричної енергії для балансування в межах ОРЧ для кожного розрахункового періоду торгового дня.
5.11.2. Для розрахунків за балансуючу електричну енергію приймаються дані остаточного фізичного повідомлення про відбір/відпуск, диспетчерських команд, маржинальних цін балансуючої електроенергії для кожної ОРЧ і сертифіковані дані комерційного обліку, що встановлені відповідно до Кодексу комерційного обліку.
5.28.1. Щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Розділом VII Правил ринку врегульовані питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за балансуючу електричну енергію, зокрема встановлено:
7.1.1. АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.
7.1.2. Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП, послуги із зменшення навантаження та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів.
7.1.3. Платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.
7.2.1. АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність (в редакції, чинній станом на дати виставлення відповідачем спірних рахунків-фактур).
7.7.3. Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Посилаючись на наведені умови договору, норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правила ринку, позивач вказує, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині оплати балансуючої електричної енергії, отриманої від позивача у лютому 2022 року, в строки, встановлені договором, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість за цей період в сумі 33 326 141,41 грн (основний борг), що підтверджується наданими позивачем рахунками-фактури від 18.02.2022, від 28.02.2022, від 09.03.2022, актом купівлі - продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2022 № БР/22/02-0112.
Враховуючи наведене, позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 33 326 141,41 грн основного боргу, 150093,27 грн пені та 434 937,85 грн 3% річних.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Пунктом 60 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.
Згідно з приписами п.п. 5.1-5.2. Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.
За змістом пункту 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на підставі договору, укладеного на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Як було встановлено судом вище, 10.08.2021 між сторонами укладено договір про участь у балансуючому ринку №0112-04124, відповідно до умов якого ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов договору та Правил ринку (п. 1.1. договору).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк як передбачено договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, через систему управління ринком виставлені на оплату платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію для балансування, придбану відповідачем, а саме:
1) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202340 (за 01.02.2022) на суму 74,70 грн;
2) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202348 (за 02.02.2022) на суму 33 832 32,84 грн;
3) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202357 (за 03.02.2022) на суму 19 278,22 грн;
4) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202366 (за 04.02.2022) на суму 55,68 грн;
5) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202382 (за 06.02.2022) на суму 27,72 грн;
6) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202400 (за 08.02.2022) на суму 337 365,12 грн;
7) рахунок-фактура від 18.02.2022 № 1802202202415 (за 10.02.2022) на суму 28 378,18 грн;
8) рахунок-фактура від 28.02.2022 № 2802202200031 (за 13.02.2022) на суму 192 577,74 грн;
9) рахунок-фактура від 28.02.2022 № 2802202200043 (за 14.02.2022) на суму 229 880,10 грн;
10 рахунок-фактура від 28.02.2022 № 2802202200054 (за 15.02.2022) на суму 37,44 грн;
11) рахунок-фактура від 28.02.2022 № 2802202200074 (за 17.02.2022) на суму 200 837,75 грн;
12) рахунок-фактура від 28.02.2022 № 2802202200103 (за 20.02.2022) на суму 1 880 099,04 грн;
13) рахунок-фактура від 09.03.2022 № 0903202200007 (за 21.02.2022 - 28.02.2022) на суму 27 054 296,87 грн,
а всього на загальну суму 33 326 141,40 грн.
Вищезазначені рахунки від 18.02.2022, від 28.02.2022 розміщені (сформовані) ОСП в системі управління ринком 18.02.2022, 28.02.2022 відповідно. Вищезазначений рахунок від 09.03.2022 розміщено (сформовано) ОСП в системі управління ринком 10.03.2022. Дата розміщення (формування) рахунків у системі управління ринком є датою направлення (надсилання, виставлення) таких рахунків. Дати виставлення позивачем зазначених рахунків в системі управління ринком відповідачем не заперечувались.
Актом купівлі - продажу балансуючої електричної енергії (згідно з договором від 10.08.2021 № 01112-04124) від 28.02.2022 № БР/22/02-0112 зафіксовано факт продажу ОСП (позивачем) та купівлі ППБ (відповідачем) у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 балансуючої електричної енергії в обсязі 52 162,500 (Мвт х год), загальною вартістю 33 326 141,40 грн (з ПДВ) (пункти 1.1.). Наведений Акт підписано сторонами з використанням КЕП, докази чого наявні в матеріалах справи.
Згідно пунктів 1.3. та 1.4. наведеного Акту сторони підписанням цього Акту підтвердили, факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії в обсягах і вартостях, зазначених у пунктах 1.1 та 1.2. цього Акту; сторони не мають претензій одна до одної стосовно обсягів і вартостей купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, зазначених у пунктах 1.1. та 1.2. цього Акту.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що відповідач, заперечуючи дані, які відображені у наведених акті купівлі - продажу та рахунках-фактурах, в тому числі і рахунку-фактурі від 09.03.2022 № 0903202200007, звертався до позивача щодо зазначених в них обсягів і вартості балансуючої електричної енергії за лютий 2022 року.
Крім того, відповідно до п. 7.8.1 Правил ринку, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Водночас відповідачем не надано доказів оскарження щодо сум, зазначених у спірних рахунках-фактурах, виставлених позивачем.
Щодо заперечень відповідача про те, що система управління ринком функціонує не коректно, виставлення рахунків відповідачу з балансуючу електроенергію не відповідає Правилам ринку, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.
Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що за підсумками місяця визначаються індикативні величини; середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт*год з точністю до дев'яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.
Згідно з п. 3.1, 3.2 договору для розрахунків за цим Договором використовують обсяги електричної енергії, купленої- проданої на балансуючому ринку ППБ. Обсяг електричної енергії, купленої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.
Під час розгляду даної справи, відповідачем не оспорювався обсяг електричної енергії, купленої- проданої на балансуючому ринку ППБ.
Згідно листа НЕК "УКРЕНЕРГО" від 21.11.2022 № 01/51336 позивач підтвердив, що аудит системи управління ринком у 2020, 2021 та 2022 роках не проводився. Водночас, сам факт не проведення такого аудиту не свідчить про не коректність функціонування системи управління ринком, а рівно не свідчить про необґрунтованість розрахунку позивачем вартості балансуючої електроенергії за спірний період.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування обґрунтованості розрахунку позивачем вартості балансуючої енергії у спірних рахунках-фактурах, виставлених позивачем відповідачу.
Враховуючи, що акт купівлі - продажу балансуючої електричної енергії від 28.02.2022 № БР/22/02-0112 підписано обома сторонами, що свідчить про відсутність будь-яких зауважень, в т.ч. з боку відповідача щодо обсягу і вартості придбаної балансуючої електричної енергії, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про недоведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 33 326 141,41 грн.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується надання факт виконання позивачем належним чином свого зобов'язання за Договором щодо поставки балансуючої електричної енергії на загальну суму з 01.02.2022 по 28.02.2022 на загальну суму 33 326 141,40 грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 7.7.3 p. VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
З урахуванням наведеного, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати платіжних документів сплив:
- за рахунками-фактури від 18.02.2022 № 1802202202340, № 1802202202348, № 1802202202357, № 1802202202366, № 1802202202382, № 1802202202400, № 1802202202415 - 22.02.2022;
- за рахунками-фактури від 28.02.2022 № 2802202200031, № 2802202200043, № 2802202200054, № 2802202200074, № 2802202200103 - 02.03.2022;
- за рахунком-фактури від 09.03.2022 № 0903202200007 - 12.03.2022.
Оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку (п. 4 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 5.2 Договору ОСП має право отримувати від ППБ оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за придбану цим ППБ балансуючу електричну енергію. Вказаному праву ОСП кореспондує установлений п. 5.5 Договору обов'язок ППБ оплачувати рахунки за придбану ППБ балансуючу електричну енергію.
Суду доведено належним чином прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором в частині своєчасної сплати 33 326 141,40 грн., а саме:
за рахунками-фактури від 18.02.2022 № 1802202202340, № 1802202202348, № 1802202202357, № 1802202202366, № 1802202202382, № 1802202202400, № 1802202202415 - з 23.02.2022;
за рахунками-фактури від 28.02.2022 № 2802202200031, № 2802202200043, № 2802202200054, № 2802202200074, № 2802202200103 - з 03.03.2022;
за рахунком-фактури від 09.03.2022 № 0903202200007 - з 13.03.2022.
Водночас, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 33 326 141,40 грн не надано.
Щодо поданого 09.12.2022 до Господарського суду міста Києва клопотання ПАТ «Донбасукренерго» про подання доказів до матеріалів справи, відповідно до якого відповідач просив поновити строк надання доказів та долучити до матеріалів справи копію заяви ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" про зарахування зустрічних грошових вимог, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Частиною 4 наведеної статті встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку (у тому числі на подання доказів) є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач в прядку приписів частини 4 статті 80 ГПК України не повідомив суд про неможливість подати доказ (заяву про зарахування зустрічних грошових вимог) у встановлений законом строк.
Так, рахунки № 1802202202400 від 18.02.2022 та № 1605202200008 від 16.05.2022, № 2605202200010 від 26.05.2022, на підставі яких відповідачем зроблено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, вже були сформовані станом на дату складання відповідачем відзиву на позовну заяву (27.09.2022), а тому посилання представника відповідача те, що заяву про зарахування зустрічних грошових вимог від 09.12.2022 станом на дату подання відзиву вчинено не було і тому її не могло бути подано до суду з разом відзивом, оцінюється колегіє суддів критично, оскільки ПАТ «Донбасенерго» фактично мав можливість повідомити суду про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог у встановлені законодавством строки, але вказаним правом не скористався з власної волі.
Так, згідно з частиною 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи, що відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами неможливість подання доказів у строк для подання відзиву з причин, що не залежали від нього, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи. Докази, долучені відповідачем до такого клопотання, до розгляду судом не приймаються.
Крім того, відповідач зазначає, що що перебуває під впливом форс-мажорних обставин, у зв'язку з чим тимчасово не має можливості виконувати зобов'язання за договором, з огляду на таке:
- листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили);
- Слов'янська ТЕС ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО", яка є єдиним виробником електроенергії у складі ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО", розміщена в м.Миколаївка Краматорського району Донецької області - в зоні активних бойових дій, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75 Миколаївська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
- роботу Слов'янської ТЕС зупинено на підставі наказу ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 № 50;
- листом від 27.05.2022 №01-1.3/00450 відповідач повідомив НКРЕКП, Міністерство енергетики, Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та позивача про зупинення роботи Слов'янської ТЕС.
За висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом".
За змістом п. 1.15.1, 1.15.2. Правил ринку, під форс-мажором розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань будь-якого учасника ринку, передбачених умовами цих Правил, а також бездіяльність третіх осіб, на яких не поширюється дія цих Правил (страйки, саботаж, локаут, вибухи та вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування, оголошена чи неоголошена війна, масові заворушення, піратство тощо).
Правилами ринку також встановлено:
1.15.4. Учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов'язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв'язку повідомити ОСП та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов'язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами.
1.15.5. Протягом трьох календарних днів після настання форс-мажору учасники ринку, на яких поширилася його дія, повинні обговорити і погодити продовження своєї роботи відповідно до цих Правил і Кодексу системи передачі.
1.15.6. Учасник ринку не звільняється від виконання зобов'язань, що виникли перед настанням форс-мажору, що викликав призупинення виконання зобов'язань за цими Правилами.
1.15.7. Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями.
Умовами Договору, до якого приєднався позивач, встановлено:
6.1 Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру, обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів, установ, що містить заборону або обмеження з питань, які мають безпосереднє відношення до виконання цього Договору)) унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за цим Договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом 5 днів з моменту виникнення таких обставин.
6.2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
6.3. У разі дії форс-мажорних обставин більше 30 календарних днів сторони мають право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань з цим Договором та в установленому порядку розірвати Договір. Розірвання цього Договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.
6.4. Наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або відповідними територіальними відділеннями.
Як встановлено судом, відповідач не повідомив позивача у порядку та строки, встановлені Договором та Правилами ринку, про наявність форс-мажорних обставин в його діяльності, зокрема при виконанні ним зобов'язань за Договором.
Лист ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 №01-1.3/00450, яким повідомлено про зупинення роботи Слов'янської ТЕС, направлено відповідачем позивачу лише 27.05.2022.
Тоді як строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати рахунків-фактур (за отриману відповідачем у лютому 2022 балансуючу електричну енергію) сплинув ще 22.02.2022, 02.03.2022, 12.03.2022.
Слід також звернкути увагу, що у наведеному листі ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 №01-1.3/00450 йдеться про прийняте відповідачем рішення про зупинку роботи Слов'янської ТЕС та жодним чином не повідомлено позивача саме про неможливість виконання відповідачем зобов'язань за Договором.
Враховуючи встановлені обставини та п. 6.2 договору, суд першої інстанції дійшов до висновку, що внаслідок неповідомлення/несвоєчасного повідомлення відповідачем про неможливість виконання зобов'язань за Договором, відповідач позбавляється права посилатися на дію форс-мажорних обставин як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Щодо листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною, то судом обґрунтовано враховано, що такий лист ТПП України фактично не свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між введенням військового стану, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме оплати за отриману у лютому 2022 балансуючу електричну енергію.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не звільняють останнього від обов'язку сплатити за отриману у лютому 2022 балансуючу електричну енергію, рівно як і від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та стягнення з відповідача 33 326 141,40 грн основного боргу за договором.
Позивачем також заявлено до стягнення 150093,27 грн пені та 434937,85 грн 3% річних.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
З огляду на встановлений судом факт прострочення боржника - ПАТ «Донбасенерго», суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 434937,85 грн 3 % річних.
Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.
Щодо вимог позивача про стягнення 150093,27 грн пені (у розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, а саме за період з дат прострочення за спірними рахунками до 25.04.2022), слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас, відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У подальшому законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.
26.04.2022 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено пп. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Відповідач є виробником електричної енергії, а позивач Оператором системи передачі, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв'язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Слід зазначити, що учасники справи трактують положення пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) по різному, позивач вважає, що нарахування пені припиняється з 26.04.2022 тобто з дати набрання чинності постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, відповідач у свою чергу вказує, що в період воєнного стану зупиняється стягнення штрафних санкцій без обмежень періоду, в якому виникли підстави для їх застосування.
На підтвердження своїх доводів, відповідач подав до суду апеляційної інстанції лист НКРКП №752/22.3.1/7-23 від 19.01.2023, у якому Регулятор зазначає, що з огляду на положення пп. 16 п. постанови №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупиняється стягнення штрафних санкцій, у тому числі нарахованих до введення в Україні воєнного стану.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу ПАТ «Донбасенерго» на ті обставини, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами та джерелом права відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд, який у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз'яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.
Отже, наданий відповідачем лист НКРЕКП №752/22.3.1/7-23 від 19.01.2023 не приймається до уваги судом апеляційної інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині нарахування пені за період, який входить в період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.
Враховуючи приписи пп. 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені у сумі 149783,55 грн.
Водночас, підстави для нарахування та стягнення пені за період 23.02.2022, який не входить у період дії воєнного стану, є обґрунтованим.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення оплати спірних рахунків від 18.02.2022 за період 23.02.2022, що за розрахунком суду першої інстанції, перевіреного судом апеляційної інстанції, становить 376,85 грн. В решті позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 33 326 141,40 грн основного боргу, 434 937,85 грн 3 % річних, 376,85 грн пені.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/4215/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скажників.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/4215/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/4215/22 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4215/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 05.04.2023.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
М.Г. Чорногуз