Справа № 523/6420/21
Провадження №2/523/1251/23
"04" квітня 2023 р.
Cуворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді -Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача адвоката - Дзюбенко О.В.
відповідачки - ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката - Лантух Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Підстави заявлених позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , особа похилого віку ( пенсіонер за віком), проживав в будинку АДРЕСА_1 разом зі своєю, уже померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю ОСОБА_3 , 1933 року народження.
Власником вищезазначеного будинку була мати позивача - ОСОБА_3 .
Дитинство позивача пройшло в дитячому будинку, а з 01 вересня 1963 року по 13 червня 1967 року він перебував на повному державному утриманні в Бучанській середній школі - інтернаті для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Дана обставина підтверджується Довідкою №5 від 11.01.2019року.
З червня 1967 року позивач постійно проживав у вищезазначеному будинку, і за все життя мав лише одну реєстрацію в будинку АДРЕСА_1 , що давало йому законне право на отримання спадкового майна після смерті матері.
Відповідачем по даній цивільній справі є рідна сестра позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка починаючи з 1976 року після закінчення навчального закладу за направленням поїхала до м. Одеса і постійно проживає в місті Одеса більше сорока років.
Позивач стверджує, що за період проживання зі своєю матір'ю, яка була власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 , він за власні кошти та особистою участю постійно поліпшував умови проживання в будинку, постійно виконував ремонтно-будівельні роботи.
Так на першому поверсі був зроблений ремонт всієї площі та стін першого поверху, капітальний ремонт кухні та вмонтування стаціонарних стінних шаф; повністю була замінена дерев'яна ванна кімната на плитку, будинок забезпечив каналізаційною системою та водопостачанням; капітальні ремонти нашої кімнати, яка була визначена самим власником будинку, вмонтував стаціонарні шафи, книжних поличок та забезпечив будинок меблями.
Позивачем також були виконані всі будівельні роботи другого поверху та 2-й поверх став придатний для проживання, введений в експлуатацію; зроблена художня ковка, проведена систему теплопостачання та встановлена батарея на 20 секцій; кімната забезпечена вмонтованими шафами, речами домашнього вжитку, меблями.
ОСОБА_1 також був побудований гараж з навісами над сараєм та гаражем, в яких знаходяться його стелажі, будівельні матеріали, інструменти та iн. Гаражне приміщення було збудоване його власними силами за власні кошти за домовленістю з матір'ю ОСОБА_3 ..
Позивачем виконана захисна стіна від затоплення будинку, проведені комунікації довжиною 94 метра (водогін та каналізація), прокладені доріжки навкруги будинку та по території, всю територію будинковолодіння та земельної ділянки також замінено його фасадну сторону вдруге новою огорожею.
У відповідності до звіту про незалежну оцінку надвірних побудов та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на праві приватної власності позивачем виконані будівельні роботи на суму 220700 (двісті двадцять тисяч сімсот десять) грн.
Позивач стверджує, що про виконання вищезазначених будівельних робіт достеменно відомо Відповідачу - ОСОБА_2 , яка також схвалювала виконані ним роботи і ніколи не заперечувала відносно їх виконання.
Крім вищезазначеного, дану обставину в судовому засіданні можуть підтвердити свідки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін ОСОБА_3 .
24 грудня 2020 року Відповідач у справі продала родинний будинок.
Позивача також було знято з реєстраційного обліку (прописка) без неіснуючого рішення суду.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Відповідача на його користь грошові кошти в сумі 220 710 гривень.
Позиція відповідача.
Відповідачка позовні вимоги не визнала у повному обсязі та надала відзив наступного змісту.
Так, Відповідачка ОСОБА_2 була власником квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки, на якій розташована вказана частина житлового будинку, на підставі Договору дарування частини житлового будинку від 30.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. і зареєстрованим в реєстрі за №497, та Договору дарування, земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. і зареєстрованим в реєстрі за № 498, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2017 p., індексний № 90921602 та №90924237.
У вказаній квартирі була зареєстрована та фактично проживала матір відповідача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також у вказаній квартирі були зареєстровані: позивач, який є рідним сином колишньої власниці квартири ОСОБА_1 та онука ОСОБА_4 , які більше 15 років у даній квартирі не проживали та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_4 , жодної участі у забезпеченні потреб ОСОБА_3 не приймали, допомоги по господарству не надавали.
Вказані обставини підтверджуються Актом обстеження житлово-побутових умов від 10.11.2016 p., Актом обстеження умов проживання від 13.01.2017 p., Актом депутата Бучанської міської ради від 03.04.2017 р. та Актом № 40 від 23.10.2017 р. обстеження фактичного місця проживання, які містяться при матеріалах справи №367/1355/18, а також підтверджується Рішенням Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/1355/18 від 01.11.2019 р. та Постановою Київського апеляційного суду по справі № 367/1355/18 від 26.02.2020 р..
Позивач у своєму позові стверджує, що з червня 1967 р. постійно проживав у вищезазначеному будинку разом із матір'ю ОСОБА_3 і за власні кошти та особистою участю постійно поліпшував умови проживання в будинку, постійно виконував ремонтно-будівельні роботи.
Також вказує, що ним переобладнано та переплановано весь жилий будинок, повністю обладнано 2-й поверх з метою збільшення його житлової площі, проведено наружні роботи по будинку та придомової території, побудовано гараж, проведені комунікації 94 метри (водогін та каналізація), встановлено нову огорожу.
Однак, вказані обставини не відповідають дійсності, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують придбання ним за власний рахунок будівельних матеріалів і необхідного обладнання для проведення ремонтних робіт, проведення ним комунікацій, оплату за виконані ремонтні роботи, до позову не долучено жодних чеків і квитанцій, що свідчать про понесені позивачем витрати на вказані в позові поліпшенім нерухомого майна, а також позивачем не надано відповідного правового обґрунтування своїх вимог у відповідності з нормами чинного законодавства, що регулюють питання порядку стягнення грошових коштів.
Позивач в обґрунтування своїх вимог позову посилається виключно на Звіт про незалежну оцінку надвірних побудов та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ), що належав раніше на праві приватної власності відповідачу, яким вартість побудов та споруд станом на 02.04.2018 р. оцінено в розмірі 220 710 грн.
Проте, у вказаний Звіт не є належним доказом, оскільки у викладених в ньому висновках визначено лише ймовірну величину вартості об'єкту оцінки, яка отримана експертним шляхом і не є фактом та не може бути свідченням про здійснення будівельних та ремонтних робіт саме позивачем.
У матеріалах справи відсутні докази у розумінні ст. 76-80 ЦПК України того, що позивач брав участь особистими коштами або працею у покращенні спірного майна. До справи не долучено будь-яких розрахункових документів, з яких вбачалося б, що позивачем купувалися будівельні матеріали, що саме за його грошові кошти і особисто ним робилися покращення та добудови до спірного будинковолодіння, як і документально не підтверджений його майновий стан у спірний період.
Крім того, будинок був набутий відповідачем у власність на підставі договору дарування, який ніким не був оспорений, а відтак враховуючи, що позивач у період володіння відповідачем вказаним будинком участі у поліпшенні спірного нерухомого майна не приймав, вартість будинку не збільшилася, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів.
Пояснення сторін в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дзюбенко О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач пояснив, що на протязі свого життя він постійно здійснював ремонтно-будівельні роботи у будинку, у зв'язку з чим, будинок був якісно відремонтований та придатній для життя. Мати позивача ОСОБА_3 ніколи не заперечувала проти проведення вищевказаних робіт, оскільки він в цьому будинку проживав.
Відповідачка - ОСОБА_2 та її представник адвокат Лантух Я.В. позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Так вони пояснили, що відповідач в будинку останні роки взагалі не проживав, оскільки у нього є власна сім'я, з якою він проживав в іншому місці. Відповідачка також пояснила, що твердження позивача про виконані роботи не відповідають дійсності, оскільки він взагалі не допомагав матері.
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 31.12.1955 року. (а.с. 10)
ОСОБА_3 належала на праві власності належала квартири АДРЕСА_3 та земельна ділянка, за цією же адресою.
ОСОБА_1 був зареєстрований будинку АДРЕСА_2 з 1978р.. (а.с. 7)
30 червня 2017р. за договором дарування Договору дарування частини житлового будинку від 30.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. і зареєстрованим в реєстрі за № 497, та Договору дарування земельної ділянки від 30.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В. і зареєстрованим в реєстрі за № 498, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5 , що становить 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 та земельну ділянку, на якій розташована вказана частина житлового будинку, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2017р., індексний № 90921602 та № 90924237.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , актовий запис №812, зареєстрований 22.12.2020р. Бучанським міським відділом ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). (а.с. 11)
24 грудня 2020 року ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_3 та земельну ділянку, на якій розташована вказана частина житлового будинку. (а.с. 13-14)
Позивач стверджує, що за період проживання зі своєю матір'ю, яка була власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 , він за власні кошти та особистою участю постійно поліпшував умови проживання в будинку, постійно виконував ремонтно-будівельні роботи.
Так на першому поверсі був зроблений ремонт всієї площі та стін першого поверху, капітальний ремонт кухні та вмонтування стаціонарних стінних шаф; повністю була замінена дерев'яна ванна кімната на плитку, будинок забезпечив каналізаційною системою та водопостачанням; капітальні ремонти нашої кімнати, яка була визначена самим власником будинку, вмонтував стаціонарних шаф, книжних поличок та забезпечив будинок меблями.
Позивач також були виконані всі будівельні роботи другого поверху та 2-й поверх став придатний для проживання, введений в експлуатацію; зроблена художня ковка, проведена систему теплопостачання та встановлена батарея на 20 секцій; кімната забезпечена вмонтованими шафами, речами домашнього вжитку, меблями.
Оцінка наданих доказів судом.
Так, ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до чч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідно відзначити, що в матеріалах справи відсутні жодні документальні підтвердження, що позивачем у вищевказаний період були придбані будівельні матеріали, не надані акти виконаних робіт.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили той факт, що дійсно ОСОБА_1 під час його проживання в будинку АДРЕСА_2 постійно проводив будівельно-ремонтні роботи. Однак з пояснень свідків неможливо встановити їх обсяг, а також термін проведення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджений факт того, що позивач ОСОБА_1 періодично проводив будівельно-ремонтні роботи у будинку АДРЕСА_2 .
В тож же час, між сторонами виникли правовідносини щодо користування житловою площею між членом сім'ї власника житлового приміщення та його власником, що регулюються Главою 6 Житлового Кодексу України.
Так власником квартири АДРЕСА_5 , що становить 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 до 30.06.2017р. була ОСОБА_3 , з 30.06.2017р. по 24.12.2020р. була відповідачка ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у вищевказаному будинку як член сім'ї з 1978р. , оскільки був сином власника ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Позивач у позовних вимогах фактично просить стягнути з відповідачки збитки, які пов'язані з продажем житла в якому він був зареєстрований, але не заявляє будь-яких позовних вимог, пов'язаних з правомірністю відчуження майна.
ЖК України не містить правого регулювання щодо відшкодування витрат, які пов'язані з поліпшення майна, яке здійснив член сім'ї власника будинку.
Так, ч. 2 ст. 156 ЖК України лише передбачає вирішення спорів, які пов'язані з участю члена сім'ї власника житла у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Суд уважає можливим застосувати до спірних взаємовідносин аналогію закону.
Так, ч. 1 ст. 778 ЦК України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Згідно ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
В судовому засіданні зі сторони позивача не надано жодного доказу, що зроблені ним поліпшення у квартирі АДРЕСА_5 , що складає 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 були узгоджені з його власниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Отже витрати позивача на поліпшення житла не підлягають відшкодуванню, оскільки не були узгоджені із власниками.
В той же час, суд приймає до уваги великі моральні хвилювання позивача, з приводу продажу відповідачкою будинку, в якому він проживав частину свого життя та прикладав зусилля з його збереження та поліпшення, але дана обставина не є підставою для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів у розмірі 220170 гривеньне підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів у розмірі 220170 гривень - залишити без задоволення у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023