Ухвала від 10.04.2023 по справі 346/3614/19

Справа № 346/3614/19

Провадження № 1-кп/346/173/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_6 подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого, та яке прокурор ОСОБА_3 підтримав в судовому засіданні та просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого на строк 60 діб, посилаючись на те, що продовжують бути наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог п. 20-5 розділу XI "Перехідних положень" КПК України, вбачається, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки, судді зі складу колегії суддів у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , згідно наказу голови суду, надано день відпочинку (відгулу), у зв'язку із чим клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог п. 20-5 розділу XI "Перехідних положень" КПК України, підлягає вирішенню головуючим суддею колегії суддів, оскільки справа розглядається колегіальним складом суду.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв'язками з державою, у якій її переслідують.

Беручи до уваги те, що продовжують бути наявні ризики, зазначені у статті 177 КПК України, такі, як те, що обвинувачений з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд вважає, що слід письмове клопотання прокурора задовольнити та слід продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки інший запобіжний захід, зокрема більш м'який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт, про що просили обвинувачений та його захисник, не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків. Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і продовження саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу. Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою. Одні лише доводи сторони захисту про необгрунтованість клопотання прокурора, не можуть бути єдиною беззаперечною підставою, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 333, 369-372 КПК України, п.20-5 розділу XI КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на 60 днів, тобто до 08 червня 2023 року.

Судовий розгляд відкласти на 25.04.2023 року на 13:00 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1