Справа № 344/13519/22
Провадження № 2/344/819/23
30 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Атаманюка Б. М.,
секретаря Стефанець Г.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
Позивач ОСОБА_1 28.10.2022 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2022 близько 10:20 год. в місті Івано-Франківську по вулиці Галицькій 111, відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу автомобіля марки Lexus ES 300, реєстраційний номерний НОМЕР_1 , який знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 18 серпня 2022 року по справі № 344/8200/22, що набрала законної сили 29.08.2022, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 - Lexus ES 300 отримав механічні пошкодження. Автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до Полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ЕР.206783831, який дійсний до 12.11.2022 включно.
Згідно з рахунком на оплату № КЦ036824 від 06.07.2022, сертифікованої станції технічного обслуговування ТОВ «Класик-Авто», вартість відновлювального ремонту (матеріального збитку), заподіяного внаслідок ДТП транспортному засобу марки «Lexus ЕS 300» д.н.з. НОМЕР_1 , становить 43 451 грн. 58 коп.
Позивач ОСОБА_1 повідомила відповідача про настання страхового випадку та просила виплатити вищезазначену суму відшкодування, проте відповідач відмовився виплачувати позивачці суму страхового відшкодування, зазначивши, що не визнає нараховану суму відшкодування, але свого розрахунку так і не надав.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до страхового полісу № ЕР.206783831 (дійсний до 12.11.2022р. включно). Однак, сума заподіяного збитку, яка визначена сертифікованою станцією технічного обслуговування ТОВ «Класик-Авто», ОСОБА_1 виплачена не була, що порушує її права.
На підставі наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 43451,58 грн. та понесені судові витрати.
Представник відповідача 30.11.2022 подав до суду відзив на позов, в якому зазначено, що між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP.206783831 згідно із Полісом. Забезпеченим є транспортний засіб «AUDI», н.з. НОМЕР_3 .
На адресу ПрАТ СК «ПЗУ Україна» від власника «LEXUS» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 надійшло письмове повідомлення про дорожнього-транспортну пригоду та заява про страхове відшкодування.
Відповідач вважає, що саме ОСОБА_3 є потерпілим і має право на отримання страхового відшкодування за завдану шкоду. ОСОБА_1 не є власником автомобіля «LEXUS» н.з. НОМЕР_1 , а отже вона не є потерпілою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, позивачем не надано документів, які б підтверджували, що нею понесені витрати на проведення відновлювальних робіт автомобіля у сумі 43 451,58 грн. і документи, які підтверджую факт відновлення транспортного засобу.
Таким чином відповідач вважає ОСОБА_1 є не належним позивачем.
Керуючись положеннями ст. 34, ст. 36 Закону, страховик звернувся до оцінювача з метою визначення розміру шкоди заподіяної у зв'язку із пошкодженням автомобіля «LEXUS» н.з. НОМЕР_1 . За результатами проведеного дослідження було складено Звіт №08-D/11/64 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (далі - Звіт №08-D/11/64), згідно даних якого вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 18 898,85 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 13 355,71 грн. з ПДВ.
На підставі проведеного дослідження, страховик визначив страхове відшкодування за шкоду завдану власнику автомобіля «LEXUS» н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 04.07.2022 року, у розмірі 12 048,43 грн. (13 355,71 грн. - 1 307,28 грн.), де: 13 355,71 грн. - вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу; 1 307,28 грн. - сума податку на додану вартість. Страховик письмово повідомив ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування Листом №719-31 від 12.08.20202 року. На підставі вищезазначеного відповідач вважає, що ним виконано свої зобов'язання за Полісом № EP.206783831, шляхом виплати потерпілому ОСОБА_3 страхового відшкодування, яке дорівнює вартості матеріального збитку.
Тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, у судове засідання 30.03.2023 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Представник позивача - адвокат Савчук В.Р. подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 30.03.2023 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Скористався правом подання відзиву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Зобов'язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових виплат), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. (ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.08.2022 по справі №344/8200/22, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Згідно з постаново 04.07.2022 року о 10 год. 20 хв. в м. Івано-Франківську по вул.Галицька, 111, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Lexus» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили 29.08.2022.
(а.с.5).
Таким чином вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП встановлена постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.08.2022 по справі №344/8200/22, яка набрала законної сили та не підлягає доказуванню.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «LEXUS» н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 (а.с.7).
Згідно копії полісу автомобіль марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований ОСОБА_2 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до Полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ЕР.206783831, який дійсний до 12.11.2022р. включно (а.9).
Відповідно до наданого відповідачем проведеного дослідження та складеного звіту №08-D/11/64 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно даних якого вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 18 898,85 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 13 355,71 грн. з ПДВ (а.с.39-59).
Згідно листа-повідомлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» №719-31 від 12.08.20202 року - ОСОБА_3 повідомлено, про виплату страхового відшкодування у розмірі 12048.43 грн. (а.с.33).
Відповідно до розпорядження ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» №19841/1/1 на виплату страхового відшкодування та платіжного доручення №4361 від 16.08.2022 р. ОСОБА_3 виплачено 12048.43 грн. страхового відшкодування (а.с.35-37).
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування на користь власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 , та виплатило суму страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу саме власнику.
Згідно з наданим позивачем ОСОБА_1 рахунком на оплату № КЦ036824 від 06.07.2022р., сертифікованої станції технічного обслуговування ТОВ «Класик-Авто», вартість відновлювального ремонту (матеріального збитку), заподіяного внаслідок ДТП транспортному засобу марки «Lexus ЕS 300» д.н.з. НОМЕР_1 , становить 43 451 грн. 58 коп. Вказаний рахунок виписаний на ім'я ОСОБА_3 - власника автомобіля (а.с.6).
З позиції відповідача, позивач в даній справі не має права вимоги, так як він, як володілець майна, не є потерпілою особою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто відповідач вважає, що право на таке відшкодування має тільки власник майна.
З огляду на таку позицію відповідача, суд зазначає наступне.
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
Подібного правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 07.11.2018 при перегляді цивільної справи № 200/21325/15-ц, провадження № 61-37571св18.
З урахуванням вищезазначеної правової позиції, суд не погоджується з позицією відповідача, що володілець майна не є потерпілою особою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не має право на відшкодування шкоди спричиненої ДТП.
Водночас, в цивільному законодавстві, яке регулює взаємовідносини із страхування та відшкодування шкоди, не має норми, яка б давала право на відшкодування шкоди одночасно і власнику і володільцю майна. Зазначене порушило б принцип правової визначеності.
Так, суд звертає увагу на те, що правом на страхове відшкодування вже скористався власник транспортному засобу марки «Lexus ЕS 300», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 . Тобто правовідносини щодо відшкодування шкоди вже реалізуються між страховиком і власником, а відтак всі претензії та спори з приводу розміру страхового відшкодування мають вирішуватися саме між цими сторонами. В даній справі власник майна - ОСОБА_3 не залучений до участі у справі, тому суду не відомо, чи наявні у власника претензії до страховика після виплати страхового відшкодування.
Отже суд вважає, що позивач в справі хоча і є суб'єктом речового права на чуже майно та може вступати у відносини з усіма іншими суб'єктами (страховиком), в тому числі подавати позов до суду з приводу страхового відшкодування, проте таке його право є похідним від права вимоги власника майна, та, відповідно, настає за умови, що власник майна своїм правом на відшкодування шкоди не скористався.
З урахуванням вищезазначених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що саме в нього наявне право вимоги до відповідача з приводу стягнення страхового відшкодування, а відтак в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,4,5,12,13,19,81,82,89,141,263-265, 268, 272, 273ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення виготовлено та підписано 10.04.2023 р.
Суддя Богдан АТАМАНЮК