Справа № 344/5376/23
Провадження № 2-о/344/182/23
про відмову у відкритті провадження у справі
04 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, просив суд встановити факт здійснення ним постійного догляду за батьком ОСОБА_2 .
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.
Факти, що підлягають встановленню судом, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справа № 161/3933/18. Схожі за змістом висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/948/18 від 10 квітня 2019 року.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах, про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 р., справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (ст. 122 ЦПК), а також за заявою прокурора.
За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Так, в обґрунтування мети звернення до суду з вказаною заявою ОСОБА_1 вказав, що встановлення факту необхідно, оскільки це буде підставою для подальшого виникнення прав та обов'язків заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В той же час заявник вказує, що офіційний догляд (через територіальний орган соціального захисту населення) за батьком не оформлений, бо заявник не претендує на грошову компенсацію від держави, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за особами, що потребують постійного стороннього догляду.
Заявником не надано відповідних доказів, що він використав всі передбачені законодавством можливості щодо встановлення даного факту в позасудовому порядку.
Так, відповідно до ст.13 Закону України "Про соціальні послуги", фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.
Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року прийняв постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Однак, суддя звертає увагу, що факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 із змінами та доповненнями. Тобто, Законом визначено порядок встановлення факту постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, про встановлення якого просить заявник.
Заявник вказує, що встановлення вказаного факту йому необхідно з метою подальшого виникнення прав та обов'язків заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В свою чергу, рішення Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо мобілізації особи, у разі наявності спору, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, в порядку адміністративного судочинства.
Також відмова місцевих органів з питань соціального захисту населення щодо особи, що здійснює догляд за особою похилого віку може бути оскаржена до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суддя дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду.
Відповідно до зазначеного, керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Бабій О.М.