Справа № 944/147/23
Провадження №3/944/578/23
03.04.2023 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ст.173 КУпАП,
05.01.2023 о 01 годині 50 хвилин на автодорозі Львів-Краковець, + 52 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився. Від проходження огляду на місці зупинки водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, 05.01.2023 о 01 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя виражався до працівників поліції нецензурними словами, словесно погрожував, штовхав, намагався втекти, не виконував законних вимог працівників поліції. Тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області Колтуна Ю.М. від 03.04.2023 справу №944/148/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення з справою №944/147/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Справа призначалась до розгляду: 20.02.2023, 06.03.2023, 20.03.2023, 27.03.2023, 03.04.2023.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце такого шляхом надсилання повістки на адресу, зазначену в протоколах про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, ОСОБА_1 відомо про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, оскільки 20.02.2023 ним через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи.
Крім цього на адресу суду від адвоката Чорнія А.І. надійшла заява від 06.03.2023 в якому останній зазначив, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги, до матеріалів клопотання захисником долучено копію договорів б/н від 06.03.2023 про надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльність.
Також 20.03.2023 на адресу суду надійшла заява адвоката Чорнія А.І. про об'єднання адміністративних матеріалів та 31.03.2023 його клопотання про відкладення розгляду справи
Слід зазначити, що ОСОБА_1 та його захисник Чорній А.І. письмових заперечень проти протоколів не подавали.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 , в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
З метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, суддя приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктом дрібного хуліганства є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція).
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 Загальних положень зазначеної Інструкції ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 Загальних положень Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 ст.173 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2023 серії ААД № 132127, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, в ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та дії водія щодо ухилення від огляду; слід зауважити, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями та процедурою оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював, та відмовився від надання пояснень та проставлення підпису в протоколі;
-даними протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2023 серії ВАБ № 103167, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 , де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «будучи в схвильованому стані спонтанно вирвалося декілька нецензурних слів, щиро каюся, прошу суворо не карати»;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 782747 від 05.01.2023, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,0 грн;
-довідкою складеною інспектором САП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Г.Папірник, за якою згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», водій ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 08.10.2019;
- рапортом поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Т.Калиновського, який за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з матеріалами справи в частині послідовності дій працівника поліції, щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення;
- оглянутими відеофайлами, із нагрудної камери спостереження поліцейського, що містяться на оптичному диску в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Згодом ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суд звертає увагу на те, що звернення поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було чітким і зрозумілим для сприйняття, однак таке було проігнороване ОСОБА_1 . Також зі змісту відеозапису убачається, що ОСОБА_1 , як водій автомобіля, не бажав спілкуватися з поліцейськими та уникав давати відповіді на запитання працівників поліції, поводився зухвало, звертався до працівників поліції нецензурними, лайливими словами та не звертав увагу на законні вимоги поліцейських. З відеозапису вбачається, що поведінка водія свідчила про намагання ускладнити працівникам поліції виконання їх обов'язків щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, носила деструктивний характер та була спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис узгоджується з іншими наявними у справі доказами.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.173 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом. Вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства виразилось у висловленні у громадському місці нецензурної лайки на адресу поліцейських. Крім цього, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'ягніння.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130, ст.173 КУпАП.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.173 КУпАП, суддя не вбачає.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як передбачено ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчинених правопорушень, особу винного, та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами. Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,8 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23-24,268, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.173 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Ю.М.Колтун