Справа № 466/7125/21
Провадження № 2/466/262/23
«13» березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Хомляк О.П.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 пред'явив в Шевченківський районний суд м Львова позов до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлених рішенням суду.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2016 року з нього на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 30 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вищевказаного рішення 07 вересня 2016 року цим же судом видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження №52118727.
Станом на квітень 2021 року за ним, ОСОБА_1 , числиться заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 108 172,96 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, виданим 20 квітня 2021 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Харченком Д.А. Відповідно до даного розрахунку, загальна сума пені згідно даної заборгованості по сплаті аліментів становить 102 747,97 грн.
Про вищезазначену заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 108 172,96 грн. та нараховану йому неустойку (пеню) по заборгованості за прострочення сплати аліментів у розмірі 102 747,97грн. він, позивач, дізнався у травні 2021 року.
Вважає за необхідне зазначити, що як даний борг, так і аліментне зобов'язання в цілому, є для нього непосильною ношею. За своїм фахом він є автослюсарем та за допомогою фізичної праці заробляв собі на життя. Інших професійних навиків у нього немає.
В 2019 році, працюючи водієм погрузчика у ПрАТ «Тернопільський кар'єр», він отримав травму, що призвела до втрати правої нижньої кінцівки.
Згідно з медичними документами в нього виявлені: травматична субторальна ампутація на рівні гомілково-ступневого суглоба; відкритий перелом медіального щиколотка правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів та фіксацією спицею Кіршнера та вивихом стопи до переходу; відкритий переломо-вивих в суглобі Лісфранка зі зміщенням фрагментів та транскутанною ретроградною фіксацією І променя гомілково-ступневого Кіршнера; скальпована циркулярна рвана рана правого гомілково-ступневого суглоба з пошкодженням задньої великогомілкової артерії та нерва. Також у нього діагностовано аліментарно- конституційне ожиріння II ступеня та метаболічна кардіоміопатія. Згідно з висновком Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи він є інвалідом II групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 482053. Причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, що призвело до втрати роботи та позбавило його можливості працювати й отримувати дохід. В зв'язку з травмами він переніс кілька дороговартісних операцій в період даного аліментного зобов'язання, що також призвело до додаткових боргів та регулярних витрат на подальше лікування, тривалу реабілітацію.
Інвалідність, отримана ним на виробництві, негативно вплинула на стан його здоров'я, на емоційний стан, він опинився у стресовій ситуації, в якій людині не властиво занурюватись у юридичні аспекти та наслідки, що настають за невиконання своїх обов'язків.
Оскільки призначені судом аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_4 регулярно стягувались з його заробітної плати Тернопільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, він, не володіючи інформацією про наявність даного боргу, своєчасно не врегулював проблем, які виникли з цього приводу.
Виплатити виниклу заборгованість та сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 з урахуванням розміру отримуваної ним пенсії, як єдиного доходу за рахунок якого проживає вся його сім'я, він не має можливості.
З 22 липня 2017 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу в них є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина ОСОБА_10 на даний час не працює, оскільки перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною.
Він, позивач, є єдиним годувальником своєї сім'ї. Згідно довідки про доходи №0712 7370 3076 1722, виданої Лановецьким об'єднаним управління ПФУ в Тернопільській області, розмір його щомісячної пенсії становить 2100,00 грн. Жодного іншого додаткового доходу у нього немає.
Беручи до уваги прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, тимчасово не працюючу дружину, наявність в нього інвалідності II групи, він, ОСОБА_1 , не має матеріальної можливості не лише сплатити вищевказану суму боргу по аліментах і неустойку, а й взагалі фактично позбавлений засобів для власного виживання та матеріального утримання своєї сім'ї.
Також зазначає, що він не має у власності жодного рухомого та нерухомого майна, майнових прав, корпоративних прав, грошових коштів.
З огляду на такі обставини просить ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
14 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, в якому зазначила, що свої вимоги позивач обгрунтовує суттєвим погіршенням його матеріального становища, пов'язаного із втратою ним працездатності, обов'язком утримувати непрацюючу дружину та наявністю в другому шлюбі двох малолітніх дітей.
З таким позовом вона не погоджується виходячи, зокрема, з наступного.
З позивачем ОСОБА_1 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року у справі №466/639/17.
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_5 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2016 року у справі №466/5798/16-ц з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 30 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Зазначене рішення позивачем ОСОБА_1 не оскаржувалось та набрало законної сили. У подальшому за виконавчим листом, виданим на підставі цього рішення суду, було відкрито виконавче провадження №52118727.
До лютого 2018 року позивачем сплачувалися аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , однак у подальшому він їх сплачувати припинив, через що утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01 серпня 2021 року становив 105 552, 44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах, наданим головним державним виконавцем ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. від 25.08.2021, вих. № 49193. Зазначений розрахунок позивачем ОСОБА_1 також не оскаржувався.
19 травня 2021 року нею, ОСОБА_4 , дійсно було подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Проте даний позов було залишено без розгляду за її заявою, що підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 липня 2021 року у справі №466/4447/21.
Таким чином посилання позивача ОСОБА_1 на те, що у нього переді нею є борг за прострочення сплати аліментів, є безпідставними.
Вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 20.04.2021 року вих. №25394, на який посилається в своєму позові ОСОБА_1 , заборгованість почала накопичуватись ще з березня 2018 року, тобто до набуття позивачем інвалідності. Крім того, він, як боржник у виконавчому провадженні, повинен був цікавитись станом розрахунків та контролювати їх. Проте ним не було виконано ніяких дій з цього питання, а тому такі його бездіяльність, безвідповідальність, незацікавленість у житті старшого сина призвели до виникнення заборгованості зі сплати аліментів. Таким чином, на її думку, обставина наявності заборгованості зі сплати аліментів не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_6 .
Крім того, факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 715/2073/20.
Вважає також за необхідне зазначити, що у липні 2021 року позивачем ОСОБА_1 було сплачено 16 867,16 грн. аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості від 25 серпня 2021 року вих. № 49193. Ця обставина ставить під сумнів твердження позивача про те, що єдиним джерелом його доходів є пенсія в розмірі 2 100,00 грн. Більше ніяких виплат ним здійснено не було. На її думку, часткове погашення ОСОБА_1 заборгованості по аліментах обумовлене наявністю поданої нею 24 липня 2021 року заяви про кримінальне правопорушення та страхом позивача бути притягнутим до кримінальної відповідальності.
Малолітній син ОСОБА_6 , якого позивач ОСОБА_1 , як батько, ігнорує, не спілкується з ним, не приділяє йому батьківської уваги, заслуговує хоча б на належне грошове утримання. Всі ці роки вона самостійно знаходить кошти на забезпечення достатнього рівня життя синові.
У своїй позовній заяві про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилається також на те, що йому було проведено декілька дороговартісних операцій. Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак ніяких доказів того, що ним було оплачено вартість операційного втручання, як і факту проведення самих операцій, позивач не надав. З огляду на це такі доводи позивача підлягають відхиленню за недоведеністю.
З огляду на наведені нею у відзиві обставини та судову практику, враховуючи положення ст. ст. 181, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст.51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» ст. 3, ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована просить ухвалити рішення про відмову в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
01 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 надіслав до суду поштовим зв'язком заперечення на вищевказаний відзив відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву про зменшення розміру аліментів, в якому зазначив про таке.
В поданому до суду позові він чітко обґрунтував свою позицію, яка є незмінною, оскільки дане аліментне зобов'язання є для нього непосильною ношею. Він жодним чином не має наміру ухилятись від сплати аліментів на користь сина - ОСОБА_5 , та наголошує, що він не є злісним неплатником аліментів. Стан його здоров'я, а саме інвалідність, що була завдана йому на робочому місці, під час виконання посадових обов'язків, на території ПрАТ «Тернопільський кар'єр» в с. Максимівка Збаразького району Тернопільської області, внаслідок отриманої травми у вигляді відкритого перелому, розчавленої рваної скальпованої рани правої гомілки та стопи, що як наслідок призвело до втрати правої кінцівки ноги, позбавила його можливості працювати, а отже й отримувати дохід.
У відзиві на позовну заяву відповідачем ОСОБА_4 ставиться під сумнів те, що єдиним джерелом його щомісячного доходу є пенсія у розмірі 2 100 грн. При цьому, колишня дружина посилається на надходження коштів, стягнутих з нього на її користь на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 16 936,16 грн. згідно виконавчого провадження №52118727, відкритого державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
Він, ОСОБА_1 , повідомляє суд про те, що дані кошти у повному обсязі 16 936,16 грн. є матеріальною компенсацією, передбаченою чинним законодавством, внаслідок завданого мені каліцтва, яка була надана йому ПрАТ «Тернопільський кар'єр». З заявою про перерахунок даних коштів він звертався ще 14 листопада 2019 року, що підтверджується доданими ним до матеріалів справи доказами.
Він, позивач, є сумлінним громадянином, усвідомлює свою відповідальність перед законом та не є ворогом ні собі, ні власній дитині. Коштів у нього немає, а тому змушений звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів надаючи необхідні докази. Висновок Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи свідчить про те, що він є інвалідом II групи та це також підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 482053. Причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, що призвело до втрати роботи та позбавило його можливості працювати та отримувати дохід. В зв'язку з травмами він переніс кілька дорого вартісних операцій в період даного аліментного зобов'язання, що також призвело до додаткових боргів та регулярних витрат на подальше лікування, тривалу реабілітацію.
Про його матеріальне становище свідчить довідка, видана УПФ України Збаразькому районі Тернопільської області. Жодної сторонньої допомоги та доходу у нього немає. Прогодувати свою сім'ю вдається виключно завдяки невеличкому домашньому сільському господарству, яким займається його дружина ОСОБА_7 , з котрою він перебуває у шлюбі з 22 липня 2017 року, в якому народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також він надає суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження суб'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка підтверджує відсутність у нього будь якого майна.
Вважає, що ним, позивачем, доведені підстави, що враховуються судом для зменшення розміру аліментів відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, а тому просить свої позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання, яке було призначено на 13 березня 2023 року о 11.00 год., сторони по справі та представник відповідача - адвокат Артюшкова О.О. не з'явились та в матеріалах справи містяться їх заяви про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 13 березня 2023 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, встановлених рішенням суду, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є колишнім подружжям. Вони перебували між собою у шлюбі, який був зареєстрований 13 вересня 2014 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що було актовий запис №510. У вказаному шлюбі відповідачу ОСОБА_2 було присвоєно прізвище - ОСОБА_11 .
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_5 , що підтверджується долученою до позовної заяви копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .
З жовтня 2015 року сторони по справі стали проживати окремо.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2016 року у справі №466/5798/16-ц було задоволено позов ОСОБА_12 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання сина малолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 30 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Зазначене рішення ОСОБА_1 не оскаржував, воно набрало законної сили та на його підставі 26 липня 2016 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист №466/5798/16-ц.
У подальшому, 07 вересня 2016 року на підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління у Тернопільській області Дмитренко Т.Л. було відкрито виконавче провадження №52118727.
Оскільки подружнє життя між сторонами на склалося, вони тривалий час не підтримували подружні відносини, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року в цивільній справі №466/639/17 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_1 вищевказаний шлюб розірвано. Вказане рішення суду ніким не оскаржувалось та набрало законної сили.
При розірванні шлюбу ОСОБА_12 було присвоєно прізвище - ОСОБА_13 та після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , й надалі залишився проживати з матір'ю.
Судом також встановлено, що на час розгляду справи позивач ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_14 ), який був зареєстрований між ними 22 липня 2017 року Збаразьким районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що складено актовий запис №64, та від спільного життя в них є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Колишня дружина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 18 листопада 2021 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 , що підтверджується долученою до справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Шевченківським відділом ДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та на час розгляду справи їй присвоєно прізвище - ОСОБА_16 .
Вказані обставини підтверджуються долученими до справи копіями свідоцтв про народження дітей, копіями заочних рішень Шевченківського районного суду м. Львова у від 14 липня 2016 року в справі №466/5798/16-ц, від 09 березня 2017 року в справі №466/639/17, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52118727, винесеної державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління у Тернопільській області Дмитренко Т.Л. 07 вересня 2016 року та ці обставини учасниками справи не оспорювались.
У відповідності до ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Положеннями ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. .Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приписами ст. 192 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді справи встановлено, що в 2019 році, працюючи водієм погрузчика у ПрАТ «Тернопільський кар'єр», позивач ОСОБА_1 дійсно отримав виробничу травму, яка призвела до втрати ним правої нижньої кінцівки. У зв'язку з цією травмою він став інвалідом другої групи. Причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату та він може працювати лише в спеціально створених умовах, що підтверджується долученою до справи копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №482053 від 22 жовтня 2019 року.
З доводів позивача ОСОБА_1 вбачається, що в 2019 році в нього сталися: травматична субторальна ампутація на рівні гомілково-ступневого суглоба; відкритий перелом медіального щиколотка правої великогомілкової кістки зі зміщенням фрагментів та фіксацією спицею Кіршнера та вивихом стопи до переходу; відкритий переломо-вивих в суглобі Лісфранка зі зміщенням фрагментів та транскутанною ретроградною фіксацією І променя гомілково-ступневого Кіршнера; скальпована циркулярна рвана рана правого гомілково-ступневого суглоба з пошкодженням задньої великогомілкової артерії та нерва. Також у нього діагностовано аліментарно-конституційне ожиріння II ступеня та метаболічна кардіоміопатія. Це призвело до втрати ним роботи, позбавило можливості повноцінно працювати і отримувати необхідний дохід. В зв'язку з травмами він переніс кілька дороговартісних операцій, що призвело до появи боргів та регулярних витрат на подальше лікування, тривалу реабілітацію.
З долучених до справи копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 , та довідки про доходи №0712 7370 3076 1722 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності, 2 група, загальне захворювання. Він перебуває на обліку в Лановецькому об'єднаному управлінні ПФУ в Тернопільській області, отримує пенсію по інвалідності. Розмір з липня 2020 року по лютий 2022 року включно становив - 2100, 00 грн., а з березня 2022 року становить - 2200,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналогічні приписи щодо обов'язку доказування і подання доказів також зазначено в ч.1 ст. 81 цього Кодексу.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України, які регулюють достовірність та достатність доказів, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи подані сторонами у справі докази в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище сторін та положення вищевказаного матеріального і процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2016 року у цивільній справі №466/5798/16-ц у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/5 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 21 березня 2023 року.
Суддя В. І. Кавацюк