Справа № 342/99/23
Провадження № 2/342/202/2023
06 квітня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Візінська Галина Василівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку,
Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Візінська Галина Василівна,звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , жителів АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 , в якому просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 був головою колгоспного двору, у приватній власності якого був жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок. Згідно довідки Раковецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області № 156 від 22.06.2022, за вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд площею 0,25 га. Відповідно до довідки Раковецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області № 155 від 22.06.2022 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: голова господарства - ОСОБА_6 ; дружина - ОСОБА_7 ; син - ОСОБА_1 (Позивач); невістка - ОСОБА_2 (Відповідач 1); внук - ОСОБА_3 (Відповідач 2); внук - ОСОБА_4 (Відповідач 3); внук - ОСОБА_5 (Відповідач 4). На момент припинення колгоспного двору його членами були: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Тобто право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/7 частці кожного. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він мав у власності 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_6 залишив заповіт, відповідно до якого житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та інше майно заповів сину ОСОБА_1 , тобто позивачу. Отже, позивач має право на 1/7 частку житлового будинку як спадкоємцю після смерті батька - ОСОБА_6 . Позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Проте, згідно із постанови приватного нотаріуса, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 видані на ім'я спадкодавця - ОСОБА_6 , як голові колгоспного двору, що позбавляє можливості визначити його частку в житловому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 . Вона мала у власності 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - як члену колгоспного двору. Померла ОСОБА_7 заповіту не вчиняв, спадкоємцем першої черги за законом є її син - ОСОБА_1 , тобто позивач. Згідно довідки Раковецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області № 178 від 18.07.2022 на момент смерті ОСОБА_7 разом з нею був зареєстрований і проживав син - ОСОБА_1 . Таким чином, проживаючи на момент смерті разом із спадкодавцем, 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 успадкував її син - ОСОБА_1 . Отже, позивач має право на 3/7 частки житлового будинку: 1/7 частка - як спадкоємцю після смерті батька - ОСОБА_6 ; 1/7 частка - як спадкоємцю після смерті мами - ОСОБА_7 та 1/7 частка майна у колгоспному дворі, як його члену, що не втратив право на частку. Щодо часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 1/7 кожного, відповідно до їх усних заяв, вони відмовляються від них на користь позивача, відповідні заяви будуть подані до суду.
06 лютого 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі, витребувано від приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яшана Р.Р. належним чином засвідчені копії спадкових справ, заведених після смерті: ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області та роз'яснено відповідачам про їх право пред'явити зустрічний позов у строк - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, у відповідності до ч.1 ст.193 ЦПК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2023 на розгляд судді Федів Л.М. передано матеріали справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права власності за кожним на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 03 березня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частки житлового будинку (справа №342/258/23) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Візінська Галина Василівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок (справа № 342/99/23), присвоєно об'єднаній справі № 342/99/23.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 був головою колгоспного двору, у приватній власності якого був жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок. Відповідно до довідки Раковецького старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області № 155 від 22.06.2022 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: голова господарства - ОСОБА_6 ; дружина - ОСОБА_7 ; син - ОСОБА_1 ; невістка - ОСОБА_2 ; внук - ОСОБА_3 ; внук - ОСОБА_4 ; внук - ОСОБА_5 . На момент припинення колгоспного двору його членами були: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Тобто право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/7 частці кожного. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 р., коли був введений в дію ЗУ «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 р. позивачам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належало право власності по 1/7 частці майна у колгоспному дворі, як його члену, що не втратив право на частку в його майні.Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають право по 1/7 частці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи в судове засідання 06.04.2023 не з'явилися.
Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) адвокат Візінська Галина Василівна подала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд даної справи провести за відсутності позивача та його представника.
Відповідачі (позивачі за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до суду заяви, в яких просили справу розглянути за їх відсутності. Свої зустрічні позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).
Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 18 березня 1990 року, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13 грудня 1989 року, стверджено, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 дійсно належить на праві власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 . Даний жилий будинок (домоволодіння) в цілому зареєстрований в Коломийському бюро технічної інвентаризації на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6 та записаний в реєстрову книгу за реєстровим №103 від 18 березня 1990 року.
Адресний номер житлового будинку, що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 не змінювався, вулиця перейменувалася - АДРЕСА_4 , що доводиться довідкою № 162 від 28.06.2022, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 324814699 від 06.03.2023 слідує, що відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутні.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка, площею 0,25 га, що доводиться довідкою № 156 від 22.06.2022, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1978 році, господарські будівлі та споруди споруджено в 1978, 1988, 1989, 1990 роках.
Згідно Звіту житлового будинку з надвірними спорудами, складеного ЕТ-ВО "Придністров'я" на підставі договору № 160 від 01.07.2022, ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 станом на 13 травня 2022 року становить - 99200 грн.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Цими Вказівками передбачено, що суспільна група господарства визначалась сільською радою залежно від роду занять голови господарства (сім'ї).
Із ксерокопії по господарської книги за 1991-1995 рр. вбачається, що житловий будинок (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) відносився до суспільної групи господарства - колгоспника, члени господарства: голова сім'ї - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невістка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про власність», з 15 квітня 1991 року колгоспні двори припинили своє існування, а правовідносини щодо майна колгоспного двору змінилися, оскільки належне на праві сумісної власності майно колгоспного двору трансформувалося у спільну часткову власність колишніх членів колгоспного двору.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Отже, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Колгоспні двори, виникнення та існування яких пов'язувалося зі спільним вкладом у створення даного майна членами колгоспного двору, належали до спільної сумісної власності членів колгоспного двору.
Станом на 15.04.1991 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_6 , 1936 р.н., дружина ОСОБА_7 , 1930 р.н., син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6., внук ОСОБА_3 , 1987 р.н., внук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12., внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12., що доводиться довідкою № 155 від 22.06.2022, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності по 1/7частці належав колишнім членам колгоспного двору- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Голова колишнього колгоспного двору ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, відповідний актовий запис № 17 від 02.09.2014, що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 02.09.2014 виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядуваннязаяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.
Згідно ст. 1233 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).
За заповітом, посвідченим 08 серпня 2014 року секретарем виконкому Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, та зареєстрованим в книзі для запису нотаріальних дій під № 7, ОСОБА_6 , житель с. Семенівка Городенківського району на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження, яким належний йому на правах особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку та усе інше майно і цінні папери, рухоме і нерухоме з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, що буде належати йому на день йог смерті і на що він згідно закону матиме право заповів сину ОСОБА_1 ; земельний пай згідно державного акта заповів внуку ОСОБА_5 .Даний заповіт є чинний, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 56586285, що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №70718076 від 23.11.2022.
На час смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 а/з № 17 від 02.09.2014 в господарстві за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_7 , 1930 р.н., син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6., внук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12., внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12., що доводиться довідкою № 154 від 22.06.2022, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є синомОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджується копією свідоцтва про народження (повторне) серія НОМЕР_3 , виданого 13 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.
Судом встановлено, що спадкоємцями за заповітом ОСОБА_6 є його син ОСОБА_1 та внук ОСОБА_5 , які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, оскільки постійно проживали разом із ним на час відкриття спадщини.
На виконання ухвали суду, приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Яшан Р.Р. надав суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 72/2022 (номер у Спадковому реєстрі № 69393760), заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що спадкоємці за заповітом - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 подали нотаріусу заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
ОСОБА_5 23.11.2022 приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1911, на належну ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 0,1335 га, що розташована на території Раковецької сільської ради Коломийського (до набрання чинності постановою Верховної ради України від 17.07.2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
До складу спадщини ОСОБА_5 входить також 1/7 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору.
Однак, Постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. від 14.07.2022 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 . Причиною відмови нотаріуса є те, що частка померлого в даному житловому будинку конкретно не визначена.
Член колишнього колгоспного двору ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 87 років в с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, відповідний актовий запис № 22 від 22.12.2017, що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 22.12.2017 виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
За заповітом, посвідченим 08 серпня 2014 року секретарем виконкому Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, та зареєстрованим в книзі для запису нотаріальних дій під № 8, ОСОБА_7 , жителька с. Семенівка Городенківського району на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, яким належну їй земельну частку (пай), з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилася, що буде належати їй на день смерті і на що вона згідно закону матиме право заповіла внуку ОСОБА_3 .Даний заповіт є чинний, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 56586273, що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №69251555 від 20.06.2022.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На час смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в господарстві за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6., внук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12., внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12., правнучка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13., що доводиться довідкою № 154 від 22.06.2022, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
На виконання ухвали суду, приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Яшан Р.Р. надав суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 73/2022 (номер у Спадковому реєстрі № 69393761), заведену після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що: спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву, в якій зазначив, що йому відомий зміст заповіту ОСОБА_7 , та відмовився від прийняття спадщини в строки, передбачені статтею 1270 ЦК України, шляхом відмови від подання заяви про прийняття спадщини та не має наміру та підстав згідно п. 3 статті 1272 ЦК України подати позов до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини; спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Отже, судом встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 - ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті спадкодавця, оскільки постійно не проживав разом із нею на час відкриття спадщини та не подав нотаріусу, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_7 є її син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті спадкодавця, оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини.
ОСОБА_1 приватним нотаріусом Коломийського РНО Яшан Р.Р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1887, на належну ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 0,1425 га, що розташована на території Раковецької сільської ради Коломийського (до набрання чинності постановою Верховної ради України від 17.07.2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківського) району Івано-Франківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
До складу спадщини ОСОБА_7 входить також 1/7 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору.
Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.
Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 ; станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .Кожному із них належала частка в спадковому житловому будинку. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися. Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийняв спадкоємець за заповітом та спадкоємець першої черги за законом - їх син ОСОБА_1 .
Через реєстрацію житлового будинку як колгоспного двору, ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.
Як вбачається із роз'яснень ч.ч.2, 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що:
- позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) слід визнати право власності на 3/7 частки (1/7 - успадкована після смерті батька ОСОБА_5 , 1/7 - успадкована після смерті матері ОСОБА_7 , 1/7 - належить йому як колишньому члену колгоспного двору)житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 ;в іншій частині позовуслід відмовити;
- зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а саме за відповідачами (позивачами за зустрічним позовом) слід визнати право власності за кожним на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , що належав до колгоспного двору, членами якого вони були.
При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.
На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1261, 1268-1270, 1274, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 право власності на 3/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовуОСОБА_1 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 право власності на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 право власності на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 право власності на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 право власності на 1/7 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Зареєстроване місце проживання позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Зареєстроване місце проживання відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Зареєстроване місце проживання відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .
Зареєстроване місце проживання відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8
Зареєстроване місце проживання відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_5 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 .
Повне судове рішення складено 10.04.2023.
Суддя: Федів Л. М.