справа № 197/450/22
провадження № 2/197/240/23
17 березня 2023 року смт Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Шевченко О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позицій сторін.
Позивач 30.06.2022 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за Договором № 10-03-21-02-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.03.2021 у розмірі:
-заборгованість за тілом кредиту - 62800 грн,
-заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 2701,20 грн,
-проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 80000 грн,
-штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу від 10.03.2021 - 18000 грн,
а також судові витрати.
В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що 10.03.2021 між сторонами було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 10-03-21-02-Е, згідно з яким позивач зобов'язався надати відповідачу кошти у сумі 42000 грн, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 54 % річних, кредит надається строком на 3 місяці від дати отримання позичальником кредиту. У якості забезпечення своїх зобов'язань за цим договором відповідач надав у заставу позивачу рухоме майно, а саме транспортний засіб марки MAZDA, моделі 6, рік випуску - 2002, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , що належить відповідачу. 14.05.2021 сторони уклали Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № 10-03-21-02-Е, згідно з яким позивач зобов'язується надати відповідачу грошові кошти у сумі 62800 грн, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 54 % річних. 14.05.2021 сторони уклали Договір про внесення змін № 1 до Договору застави транспортного засобу. На виконання умов Договору № 10-03-21-02-Е відповідач здійснював платежі, а саме: 14.05.2021 - 3780 грн, надалі відповідач не виконував свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 17.06.2022 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 65501,20 грн, з яких: сума кредиту - 62800 грн, проценти - 2701,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 80000 грн. Крім того відповідач порушив умови Договору застави транспортного засобу від 10.03.2021, розмір штрафу - 18000 грн.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
Суддя в ухвалі від 04.10.2022 постановила позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з п. 1.1 Договору № 10-03-21-02-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.03.2021, укладеного між сторонами, (далі - Договір) за цим Договором позивач зобов'язується надати грошові кошти відповідачу у суму 42000 грн, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 54 % річних та інші нараховані суми, тип процентної ставки - фіксована.
У п. 1.3 Договору зазначено, що кредит надається з цільовим призначенням - на споживчі цілі.
Відповідно до п. 1.4 Договору позивач зобов'язаний видати кредит відповідачу протягом одного робочого дня з дня підписання цього
Договору, але не раніше дня оформлення правочину, необхідного для забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором. У якості забезпечення своїх зобов'язань за цим Договором відповідач надає в заставу позивачу рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки MAZDA, моделі 6, рік випуску - 2002, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний седан - В, дата першої реєстрації - 25.04.2013, дата реєстрації - 02.11.2019, що належить відповідачу згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 2342 02.11.2019.
Згідно з п. 1.5 Договору кредит надається строком на три місяці від дати отримання відповідачем кредиту, тобто з 10.03.2021 по 09.06.2021. Договір набуває чинності з моменту його укладання (підписання сторонами). Після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п. 7.1 Договору.
Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається відповідачеві готівкою в касі позивача або (згідно з заявою відповідача) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок.
Згідно з п. 1.7 Договору датою надання кредиту вважається дата видачі відповідачу суми кредиту готівкою через касу позивача, а при безготівкових розрахунках - дата списання відповідної суми з рахунку позивача.
У п. 1.8 Договору зазначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 143,53 % річних. Орієнтовна загальна вартість споживчого кредиту складає 129,19 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 54260 грн та включає в себе: проценти за користування споживчим кредитом 13,50 % від суми кредиту або 5670 грн.
Згідно з п. 1.8.2 Договору додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для отримання кредиту: вартість послуг за встановлення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 2000 грн, вартість послуг за оренду обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 980 грн, вартість послуг за вилучення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля - 1650 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору кредит вважається наданим позивачем відповідачу з моменту перерахування (списання з рахунку позивача) грошових коштів на рахунок (рахунки) в заяві відповідача. У разі, якщо кредит надається у готівковій формі, він вважається наданим позивачем відповідачу з моменту фактичного отримання відповідачем грошових коштів.
Згідно з п. 3.6 Договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком розрахунків, яким регламентовано періодичність, строки та розміри платежів за договором.
Відповідно до п. 3.7 Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту відповідачу до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 7.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення відповідачем графіку розрахунків, а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за Договором автоматично визнається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком відсотки за користування кредитом нараховуються в розмірі 720 відсотків річних за користування кредитом (арк. с. 21-26).
У додатку № 1 до Договору зазначено графік розрахунків (арк. с. 27).
10.03.2021 відповідачем було підписано та а позивачем прийнято заяву на отримання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту від ТОВ «Гелексі Фінанс» від 10.03.2021, згідно з Договором, згідно з якою відповідач просить позивача перерахувати суму кредиту у розмірі 40000 грн на рахунок відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 . Крім того відповідач доручає позивачу виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів - 2000 грн ФОП ОСОБА_2 (арк. с. 39).
Відповідно до платіжного доручення № 3798 від 11.03.2021 позивач перерахував відповідачу 40000 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 3799 від 11.03.2021 позивач перерахувало ФОП ОСОБА_3 2000 грн (арк. с. 40).
Відповідно до п. 1.1 Договору застави транспортного засобу від 10.03.2021 (далі - Договір застави) цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язань, які виникають з Договору, згідно з яким заставодавець зобов'язаний повернути на умовах Договору отриману суму позики у розмірі 42000 грн з кінцевим терміном повернення заборгованості за Договором до 09.06.2021.
У п. 2.1 Договору застави заставодавець передає у заставу заставодержателю транспортний засіб марки MAZDA, моделі 6, рік випуску - 2002, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний седан - В, дата першої реєстрації - 25.04.2013, дата реєстрації - 02.11.2019, що належить відповідачу згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 2342 02.11.2019.
Відповідно до п. 2.1.2 Договору застави сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов Договору або Договору застави, предмет застави передається на зберігання заставодержателю до повного виконання заставодавцем своїх зобов'язань згідно з Договором, а заставодержатель має право самостійно вилучити предмет застави собі на зберігання.
У п. 2.2 Договору застави зазначено, що сторони оцінюють предмет застави у сумі 60000 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору застави заставодавець зобов'язаний негайно передати предмет застави на зберігання заставодержателя у разі порушення заставодавцем умов Договору або Договору застави, шляхом доставки предмету застави у місце, визначене заставодержателем, передати один комплект ключів та оригінал свідоцтва про державну реєстрацію предмета застави у володіння заставодержателя.
Згідно з п. 3.3.6 Договору застави без письмової згоди заставодержателя предмет застави не має залишати межі Київської області.
Відповідно до п. 4.2 Договору застави за невиконання чи неналежне виконання будь-якого з пунктів, а саме: п. 3.3.1, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8 Договору застави заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 30% від вартості предмета застави згідно з п. 2.2 Договору застави та зобов'язується передати предмет застави на зберігання заставодержателю.
Згідно з п. 4.3 у разі порушення заставодавцем будь-яких обов'язків, встановлених Договором застави, заставодержатель має право вимагати дострокового повернення позики за Договором позики, а в разі невиконання такої вимоги - звернути стягнення на предмет застави (арк. с. 29-31).
10.03.2021 між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди обладнання № ОО 10-03-21-02-Е, згідно з п. 4.1 якого орендна плата складає 980 грн за кожний місяць користування об'єктом оренди (арк. с. 34-35).
10.03.2023 між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № ВО 10-03-21-02-Е про надання послуг з встановлення на автомобілі додаткового обладнання, згідно з п. 2.1 вартість послуг зі встановлення обладнання - 2000 грн, вартість з вилучення обладнання - 1650 грн (арк. с. 36-37).
14.05.2021 від відповідача до позивача надійшла заява з проханням збільшити суму кредиту згідно з Договором на 20800 грн з кінцевою датою повернення 10.06.2021 (арк. с. 43).
14.05.2021 між сторонами було укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № 10-03-21-02-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір № 1). Згідно з п. 1 Договору № 1 сторони домовилися внести зміни до Договору, а саме викласти п. 1.1 у новій редакції: 1.1 За цим Договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 62800 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 54% річних. При цьому за Договором № 1 сума, що надається кредитодавцем позичальникові становить 20800 грн, а загальна сума неповернутої позики складає 62800 грн. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом, який викладено у п. 7.1 та п. 7.2 Договору. Даний механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом застосовується автоматично при наявності передбачених договором підстав для його застосування, є виключним наслідком неналежного виконання позичальником умов договору та діє до повного усунення позичальником порушень у виконанні зобов'язань.
У п. 2 Договору № 1 сторони домовилися внести зміни до Договору, а саме викласти п. 1.8 в новій редакції: орієнтовна загальна вартість кредиту складає 120,81 % від суми кредиту або 75871,20 грн, та включає в себе проценти за користування кредитом у розмірі 6481,20 грн (арк. с. 53-54).
14.05.2021 від відповідача надійшла заява, отримана позивачем 14.05.2021, щодо видачі грошових коштів у сумі 20800 грн з каси позивача (арк. с. 60).
Згідно з видатковим касовим ордером від 14.05.2021 позивач видав відповідачу, а відповідач одержав, 20800 грн (арк. с. 61).
Відповідно до прибуткового касового ордеру № 57 від 14.05.2021 відповідач сплатив позивачу 3780 грн (арк. с. 62).
14.05.2021 між сторонами було укладено Договір про внесення змін № 1 до Договору застави транспортного засобу від 10.03.2021 (далі - Договір про внесення змін № 1), згідно з п. 1 якого сторони домовилися внести зміни до Договору застави, а саме до п. 1.1 та викласти його в такій редакції: «… заставодавець зобов'язаний повернути на умовах Договору позики заставодержателю отриману суму позики в розмірі 62800 грн, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Договором позики до 10.06.2021…» (арк. с. 58).
Згідно з Інформацією за результатом обробки забраних даних встановленого обладнання стеження за місцезнаходженням транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) про перевищення встановлених обмежень швидкості руху, про переміщення транспортного засобу 21.04.2021 о 06:51 год автомобіль рухався з Рівного в Генічеськ, 22.04.2021 о 00:52 год з Генічеська в Рівне, надалі з 23.04.2021 по 31.07.2021 автомобіль переміщався по Рівному, 17.08.2021 автомобіль рухався з Рівного у Херсон тощо (арк. с. 63-65).
ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Звертаючись до суду із позовом, позивач надав копії Договору, Договору застави, паспортів споживчого кредиту від 10.03.2021 та від 14.05.2021, Договору оренди обладнання № ОО 10-03-21-02-Е від 10.03.2021, Договору № ВО 10-03-21-02-Е про надання послуг з встановлення на автомобілі додаткового обладнання від 10.03.2021, платіжних доручень № 3798 та № 3799 від 11.03.2021, Договору № 1, Договору про внесення змін № 1, видаткового касового ордеру від 14.05.2021, прибуткового касового ордеру № 57 від 14.05.2021, Інформацію за результатом обробки забраних даних встановленого обладнання стеження за місцезнаходженням транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) про перевищення встановлених обмежень швидкості руху, про переміщення транспортного засобу тощо.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У цьому випадку договірні правовідносини виникли між фінансовою установою та фізичною особою - споживачем.
Згідно зі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 1, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.
Згідно зі п. 8, 9, 11, 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит; інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; відповідальність сторін за порушення умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договором встановлено, що після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі 720 відсотків річних за користування кредитом.
Відповідач, згідно з платіжним дорученням № 3798 від 11.03.2021 отримав 40000 грн, за договором між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 позивачем було перераховано 2000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3799 від 11.03.2021, згідно з видатковим касовим ордером від 14.05.2021 відповідач одержав 20800 грн, 14.05.2021 відповідач сплатив позивачу 3780 грн.
Судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, крім того відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, так як не повернув їх позивачеві у строк до 10.06.2021, внаслідок чого у відповідача станом на 17.06.2022 виникла заборгованість за Договором у такому розмірі: сума кредиту - 62800 грн, проценти - 2701,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 80000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 3 Закону України «Про заставу» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
Згідно з Договором застави за невиконання чи неналежне виконання будь-якого з пунктів, а саме: п. 3.3.1, 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8 Договору застави заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 30% від вартості предмета застави згідно з п. 2.2 Договору застави та зобов'язується передати предмет застави на зберігання заставодержателю.
Відповідно до Інформації за результатом обробки забраних даних встановленого обладнання стеження за місцезнаходженням транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) про перевищення встановлених обмежень швидкості руху, про переміщення транспортного засобу відповідач порушив п. 3.3.6 Договору застави, а саме - без письмової згоди заставодержателя предмет застави залишив межі Київської області.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умови п. 3.3.6 Договору застави, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 18000 грн (30 % х 60000 грн).
Суд враховує, що відповідачем відзив на позов та докази на спростування позовних вимог суду не надано.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Ціна позову - 163501,20 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2481 грн з 01.01.2022.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сторони не звільнені від сплати судового збору, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн.
З відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481 грн.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що судові витрати складаються також з витрат на правничу допомогу адвоката, який прийматиме участь у судових засіданнях у Широківському районному суді Дніпропетровської області, у розмірі 25000 грн. Проте суду не надано докази, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 207, 525, 526, 530, 584, 611, 625, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» заборгованість за Договором № 10-03-21-02-Е надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.03.2021 у розмірі:
-заборгованість за тілом кредиту - 62800 (шістдесят дві тисячі вісімсот) гривень,
-заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 2701 (дві тисячі сімсот одна) гривня 20 копійок,
-проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» штраф за порушення умов Договору застави транспортного засобу від 10.03.2021 у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи (дані):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, офіс 401, ідентифікаційний код: 42305986.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО