Вирок від 05.04.2023 по справі 216/1362/23

Справа № 216/1362/23

Провадження № 1-кп/216/470/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230000010 від 03.01.2023 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рога, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, без реєстрації проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисники обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про те, що 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за № 2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно було продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Крім того, Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року № 259/2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Також, Законом України від 22 травня 2022 року за N 2263-IX Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Крім того, відповідно до Закону України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX) - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, вчинив умисний, корисливий злочини проти власності.

Так, 10.12.2022 року близько 21:00 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, прибули до дачної ділянки АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 впевнившись в тому, що їх дії носять таємний характер через не огороджений паркан пройшли, тим самим проникли на територію вище вказаної дачної ділянки, звідки шляхом вільного доступу таємно викрали майно, котре належить ОСОБА_8 , а саме: чавунну ванну розмірами 150Х70Х40см, вагою 80 кг. бувшої у використанні, в неушкодженому стані, яка відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/2668-ТВ від 26.01.2023 що могла класти 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.). Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на свою користь, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди у вигляді матеріальних збитків на суму 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.).

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб вчиненого в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 будучи обізнаним про те, що 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно було продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Крім того, Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року № 259/2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Також, Законом України від 22 травня 2022 року за N 2263-IX Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Крім того, відповідно до Закону України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX) - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, вчинив умисний, корисливий злочини проти власності.

Так, 10.12.2022 року близько 21:00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, прибули до дачної ділянки АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 впевнившись в тому, що їх дії носять таємний характер через не огороджений паркан пройшли, тим самим проникли на територію вище вказаної дачної ділянки, звідки шляхом вільного доступу таємно викрали майно, котре належить ОСОБА_8 , а саме: чавунну ванну розмірами 150Х70Х40см, вагою 80 кг. бувшої у використанні, в неушкодженому стані, яка відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/2668-ТВ від 26.01.2023 що могла класти 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.). Після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на свою користь, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди у вигляді матеріальних збитків на суму 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.).

Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб вчиненого в умовах воєнного стану.

27 лютого 2023 року до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 24.02.2023 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 .

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою вину в обсязі підозри у судовому провадженні.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном. Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На момент підписання угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 були зрозумілі наслідки укладення такої угоди, викладені у ст. 473 КПК України і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України) та касаційному порядку (п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України). Крім того, ОСОБА_3 усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України.

27 лютого 2023 року до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 24.02.2023 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 .

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину в обсязі підозри у судовому провадженні.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном. Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На момент підписання угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 були зрозумілі наслідки укладення такої угоди, викладені у ст. 473 КПК України і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України) та касаційному порядку (п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України). Крім того, ОСОБА_4 усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1,4 пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотриманні вимоги КПК України та КК України, просив їх затвердити та призначити обвинуваченим узгоджені в угодах міри покарання.

Обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні також просили затвердити угоди та призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому обвинувачені беззаперечно визнали себе винними у вчиненні інкримінованого злочину за викладених обставин.

Перед затвердженням угоди учасникам кримінального провадження роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, відповідно до якої наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості є:

1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;

2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Згідно із ч. 5 ст. 474 КПК України перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував в обвинуваченого, що він цілком розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно із ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевірив угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Підстав для відмови в затвердженні угоди не вбачається, оскільки:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону;

2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) не існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченими в підготовчому судовому засіданні згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України та призначення обвинуваченим узгодженої між сторонами угоди міри покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнали себе винуватими у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України. Вказаний злочин в силу ст.12 КК України, є тяжким злочином, а отже за такого, угоди про визнання винуватості може бути укладено. Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цілком розуміють положення п.1 ч.1 ст. 473, ч.4 ст. 474 КПК України, усвідомлюють свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосовано, також суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди було недобровільним відсутні, фактичні підстави для визнання винуватості мають місце.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладену 24.02.2023 року між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, не працюючий, не має на утриманні неповнолітній дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога перебував з березня 2009 року по серпень 2019 року з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, також звертався за медичною допомогою з квітня 2016 року по теперішній час з приводу психічних-поведінкових розладів вживання алкоголю (синдром залежності), матеріальну шкоду потерпілому відшкодував повністю.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладену 24.02.2023 року між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, не працюючий, не має на утриманні неповнолітній дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря - нарколога не перебував і не перебуває, матеріальну шкоду відшкодував повністю.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченими в судовому засіданні згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України та призначення обвинуваченим узгодженої між сторонами угоди міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Крім того, з обвинувачених слід солідарно стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта, в розмірі 755,12 грн.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.02.2023 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні № 12023041230000010 від 03.01.2023 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.02.2023 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12023041230000010 від 03.01.2023 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню на користь держави у розмірі 755,12 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень дванадцять копійок).

Речові докази, що знаходяться на зберіганні у потерпілого, відповідно до розписки ОСОБА_8 (м.к.п. а.с. 79), - залишити потерпілому.

Речові докази, а саме лазерні диски СД - диски, упаковані в паперові конверти (м.к.п. а.с.28, 38, 58, 63, 66, 91) - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження № 12023041230000010 від 03.01.2023 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/1362/23 (1-кп/216/470/23).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Особливості та обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 394 та ч. 2 ст. 473 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1