Справа № 455/262/23
Провадження № 2/455/247/2023
Іменем України
06 квітня 2023 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Клімченка М.І.,
секретар судового засідання Шайда Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
14.02.2023 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та стягнути аліменти.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.06.2017 був укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У шлюбі народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому шлюб було розірвано рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.01.2020. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір'ю, проте, через декілька місяців відповідачка виїхала за кордон на постійне проживання, тож дочка стала проживати з батьком, а відповідачка з того часу жодного, з покладених законом на батьків обов'язків щодо дитини, не виконує.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 справу передано для розгляду судді Клімченку М.І.
Ухвалою судді від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.
Представник позивача через канцелярію суду подала клопотання, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечували, просили справу розглянути за їх відсутності.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області подав до суду заяву, згідно якої проти задоволення позову не заперечував.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог статтей 200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сторони у справі, з 20.06.2017 перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 16.01.2020, що підтверджується рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
За час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.08.2022.
Згідно довідки, виданої Торчиновицьким старостинським округом Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області за №116 від 30.01.2023, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , має на утриманні та вихованні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складеного старостою Торчиновицького старостинського округу за №119 від 31.01.2023, видно, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації з 11.03.2020 за адресою АДРЕСА_2 , разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в задовільних побутових умовах, в житловому будинку, що належить дідусю ОСОБА_5 . Батько слідкує за дочкою, доглядає та забезпечує їх продуктами харчування та одягом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як встановлено із змісту Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Про ухилення від обов'язків виховувати дитину, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мова може йти лише за умови винної поведінки особи, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як визначено статтею 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
В той же час, у відповідності до частини 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини 2 статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Висновком органу опіки та піклування Старосамбірської міської ради від 27.03.2023 №389/02-23 встановлена доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Суд погоджується із даним висновком органу опіки та піклування, оскільки такий є обґрунтований, повністю узгоджується з іншими матеріалами справи та відповідає інтересам дитини.
В судовому засіданні не було здобуто доказів на предмет того, щоб стан здоров'я та матеріальне становище відповідачки позбавляло її можливості приймати участь у вихованні та навчанні доньки, сприяти її духовному та фізичному розвитку, цікавитися її життям та здоров'ям, приймати участь у її становленні як особистості, що свідчить про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками.
Частина позовних вимог про стягнення аліментів суд також підлягає задоволенню з огляду на таке.
За частиною 3 статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається із статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень статтей 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На підставі вищевикладеного, аналіз наведених обставин у сукупності свідчить, що відповідачка тривалий час не дбає про свою доньку, про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує її до самостійного життя, тобто, без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а тому суд приходить до висновку про доцільність стягнення аліментів та позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки, оскільки таке позбавлення батьківських прав буде в повній мірі відповідати інтересам дитини, її належному догляду та вихованню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 167 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі однієї четвертої із всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 06.04.2023.
Суддя М.І. Клімченко