Справа № 946/7796/21
Провадження № 2/946/1376/23
30 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
представника позивача - Яжук Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
17.09.2021 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 30.03.2023 року уточнив та просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/17 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , за життя заповіт залишила на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які спадщину не прийняли.Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги, які заявили свої спадкові права немає. Позивач є спадкоємцем за законом четвертої черги, спадщину прийняв, оскільки з 2010 року та на час відкриття спадщини постійно мешкав із спадкодавцем, однак нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належить 2/17 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 17.06.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. за №2796, що також підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №268717901 від 03.08.2021 року.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до акта про смерть №0050, виданого 21.01.2016 року Госпісом Святої Єкатерини Александрівської м. Софії, Болгарія, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого вищезазначене майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до заповіту, посвідченого 01.07.2009 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4-1433, ОСОБА_5 заповіла всю належну їй на праві власності всю частку житлового будинку з надвірними спорудами, що складає квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до заповіту, посвідченого 22.08.2011 року секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Гончар Є.С.,зареєстрованого в реєстрі за № 342, ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 67285568 від 13.11.2021 року, наданої Ренійською районною державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_5 від 22.08.2011 року, зареєстрований за № 342 не змінювався та не скасовувався.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_5 не проживали, що підтверджено довідкою №1288, виданою 30.08.2021 року Суворовською селищною радою Ізмаїльського району, та у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, що підтверджено листом Ренійської районної державної нотаріальної контори №100/01-16 від 13.11.2021 року, тобто ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 вважаються такими, що не прийняли спадщину.
Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги після смерті ОСОБА_5 , які б прийняли спадщину немає.
Відповідно до ч.1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.
Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК 2947-14 про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що з початку 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 жили за адресою: АДРЕСА_4 до 2015 року. Після вони поїхали в Болгарію на лікування і ОСОБА_5 там померла. Вони жили як сім'я. ОСОБА_1 купував ліки, доглядав за нею, купував продукти. Це була його рідна тітка.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що з початку 2010 року ОСОБА_1 переїхав до ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , жили там до кінця 2015 року. Після вони поїхали до Болгарії і вона там померла, ОСОБА_1 займався її похоронами. Вони жили як сім'я. ОСОБА_1 купував ліки, доглядав за нею, купував продукти. Це була його рідна тітка.
Таким чином, всудовому засіданні було встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/17 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023 року.
Суддя: О.Я.Присакар