Справа № 496/2408/23
Провадження № 2/496/1244/23
06 квітня 2023 року Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 борг у розмірі 16000 доларів США, що становить на 01.04.2023 року за офіційним курсом Національного банку України 585088 грн, а також понесені судові витрати та витрати на надання правової (правничої) допомоги.
Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 79,9 кв.м, на земельній ділянці площею 0,0247 га (кадастровий номер 5121085200:02:004:0862).
В обґрунтування заяви посилається на те, що оскільки в зазначеній цивільній справі позивачем стягуються грошові кошти, які відповідач у добровільному порядку повертати відмовляється, є ризик того, що відповідач може відчужити наявне у нього майно, що у разі задоволення позову, в подальшому може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання судового рішення, а тому представник позивача вважає доцільним та необхідним забезпечити позов шляхом заборони відчуження наявного у власності майна відповідача, на яке він сам посилався під час позичання грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вживати передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а ч. 3 вказаної статті встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
На підтвердження обставин, викладених в заяві про забезпечення позову, представником позивача надано копію договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Гуменюком А.М. 09.08.2017 року, згідно якого ОСОБА_4 продав та передав ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 купив та прийняв від ОСОБА_4 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 111,4 кв.м, житловою площею 79,9 кв.м, розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 5121085200:02:004:0862), площею 0,0247 га.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, представником позивача не надано суду доказів, які підтверджують реєстрацію права власності на житловий будинок, щодо якого він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони на його відчуження, саме за відповідачем ОСОБА_3 станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, а тому суд позбавлений можливості пересвідчитися в тому, що застосуванням заходів забезпечення позову не будуть порушені права інших осіб.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що представник позивача звернувся до суду за захистом прав позивача із позовом до відповідача про стягнення боргу.
Стороною позивача зазначається про те, що є ризик того, що відповідач може відчужити на користь третіх осіб наявне у нього майно, що у разі задоволення позову, в подальшому може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання судового рішення.
Однак, варто вказати, що таке твердження представника позивача є лише припущенням, а відтак судом до уваги не приймаються.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй постанові 17.10.2018 року, справа №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).
Разом з тим, представником позивача не надано суду доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Більш того, жодних доказів, які б підтверджували факт звернення позивача до відповідача з вимогою повернути йому борг в сумі 16000 доларів США позовна заява не містить.
Також, представником позивача не надано доказів про те, що відповідач має намір ухилятися від виконання можливого судового рішення про задоволення позову, в тому числі шляхом відчуження належного йому нерухомого майна на користь третіх осіб.
З урахуванням того, що представником позивача не надано суду доказів, які підтверджують право власності відповідача на житловий будинок, щодо якого він просить вжити заходи забезпечення позову, станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову, приймаючи до уваги недоведеність підстав, якими сторона позивача обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову в запропонований спосіб, а відтак суд дійшов до висновку, що заява є недоведеною, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача або його представника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням доводів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст. ст. 81, 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Повне судове рішення складено 06.04.2023 року.
Суддя Л.О. Пендюра