ЄУН № 335/8228/22
Провадження №2/337/227/2023
"14" березня 2023 р. м.Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запооріжжя, в складі:
головуючого судді -Ширіної С.А.,
за участю секретаря судового засідання Бикової С.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженною відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -
До Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 10429,63 грн грн., інфляційні збитки у розмірі 2669,81 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 314,60 грн., а всього стягнути 13414,04 грн., та судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.04.2021 року він став переможцем електронного аукціону «Прозорро» щодо придбання квартири АДРЕСА_1 . Власником квартири був АТ «ВТБ БАНК», який перебував в процедурі ліквідації.
22.04.2021 року ним був укладений договір №НРА471462 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та отриманий витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вищевказаною квартирою закріплений особовий рахунок НОМЕР_1 у ТОВ «Місто для людей Запоріжжя».
Отримувачем послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 значився ОСОБА_2 , який помер в 2017 році, та вищевказана квартира 4 роки була зачинена та опечатана слідчим Хортицького ВП ГУНП в Запорізькій області.
Станом на 01.05.2021 року за особовим рахунком НОМЕР_1 обліковувався борг в розмірі 10272,69 гривень.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 лише 22 квітня 2021 року набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 і до цього моменту не був споживачем послуг відповідача за вказаною адресою, відповідно і не отримував таких послуг від відповідача, а тому дії відповідача щодо переведення на позивача та квартиру позивача заборгованості за період до 22 квітня 2021 року є неправомірними і порушують інтереси позивача як споживача.
Таким чином, на позивача не може бути покладено обов'язок по сплаті заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в період часу до 22 квітня 2021 року ,відповідно до ст. 11, 509, 610, 612, 614 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
28.04.2021 року позивач звернувся із заявою до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» щодо виключення боргів попередніх власників с особового рахунку НОМЕР_1 . Заява зареєстрована 29.04.2021 року під вхідним номером НОМЕР_2 .
З аналогічними заявами він звернувся до ТОВ «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя», КП «Водоканал», ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», Концерн «Міські теплові мережі», МКП «Основаніє», тому як по всім вказаним підприємствам за квартирою обліковувався борг. Згідно чинного законодавства та судової практики заборгованість попередніх власників з особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 заборгованість вищевказаними підприємствами була виключена.
08.06.2021 року позивач отримав відповідь від ТОВ «МДЛ Запоріжжя» від 26.05.2021 року за номером №235699, в якій йому відмовлено у виключенні боргу з особового рахунку НОМЕР_1 , який обліковується за квартирою АДРЕСА_1 .
У своєї відповіді відповідач наголосив «Чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не зазначено в договорі купівлі-продажу».
Тобто відповідач визнав, що на позивача ОСОБА_1 , як на нового власника квартири не може бути покладений обов'язок в сплаті боргів, які утворилися до купівлі квартири, але все одно відповідач безпідставно зарахував позивачу заборгованість попередніх власників квартири, яка виникла до моменту придбання квартири позивачем.
09.06.2021 року він звернувся із позовною заявою до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя щодо виключення заборгованості попередніх власників квартири з особового рахунку НОМЕР_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 в період з липня 2018 року по квітень 2021 року.
10.06.2021 року суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Воробйовим А.В. було відкрито провадження по справі №335/6172/21, провадження №2/335/2288/2021.
25.06.2021 року відповідач всупереч своєї відповіді та всупереч закону, звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу із позивача в розмірі 10429,63грн за період з липня 2018 року по квітень 2021 року. Тобто відповідач звернувся до суду для стягнення боргу в період, коли позивач не був власником квартири. Також відповідач нарахував за період, коли він не був власником квартири інфляційні збитки та 3% річних.
Тобто ТОВ «МДЛ Запоріжжя» всупереч своєї заяві щодо відсутності обов'язку власника квартири сплачувати борги попередніх власників, звернулося до суду із заявою поро видачу судового наказу про стягнення боргу саме в той період, коли ОСОБА_1 не був власником квартири.
08.07.2021 року суддею Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашовою Н.А. по справі №2-н/337/849/2021, ЄУН 337/3726/21 був виданий судовий наказ щодо стягнення з нього боргу на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» в розмірі 10429,63грн.
12.07.2021 року я звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із заявою про скасування вищевказаного судового наказу. У вказаній заяви я виклав докази того, що він не був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 в період з липня 2018 року по квітень 2021 року і тому стягнення заборгованості з мене на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» є незаконною.
26.07.2021 року суддею Хортицького районного суду м.Запоріжжя Котляр А.М. була винесена ухвала по справі ЄУН 337/3726/21, провадження №2-с/337/60/2021, якою судовий наказ щодо стягнення з позивача боргу на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» скасовано. В ухвалі суддею зазначено, що обставини, викладені ОСОБА_1 в заяві про скасування судового наказу, є достатніми для її задоволення, а саме, що в період стягнення заборгованості з липня 2018 по квітень 2021 року ОСОБА_1 не був власником квартири, тому судовий наказ підлягає скасуванню.
В зв'язку з продажем вказаної квартири, позивач почав готувати документи до продажу. Одним із обов'язкових документів для договору купівлі-продажу є обхідний лист про відсутність заборгованості за комунальні послуги.
На неодноразові звернення до ТОВ «МДЛ Запоріжжя» як в письмовій так і в усній формі, у виключенні боргу попереднього власника йому було відмовлено, також було відмовлено у виключенні з боргу інфляційних збитків в розмірі 1771,30грн та 3 відсотків річних в розмірі 342,36грн за заборгованість попереднього власника. В зв'язку із створення таких умов, в зв'язку із якими позивач не міг підписати обхідний лист та продати квартиру йому довелося сплатити борг попереднього власника для отримання відмітки у обхідному листі щодо відсутності заборгованості за послуги ТОВ «МДЛ Запоріжжя».
06.12.2021 року мною позивачем сплачено суму в розмірі 10429,63грн на рахунок ТОВ «МДЛ Запоріжжя» за призначенням платежу: «оплата заборгованості попереднього власника за утримання будинку АДРЕСА_1 ».
Тобто ТОВ «МДЛ Запоріжжя» створило штучні умови для сплати неіснуючого боргу ОСОБА_1 за послуги, які надавалися попереднім власникам.
На вимогу п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України до подання позовної заяви вживалися заходи досудового врегулювання, а саме 10.12.2021 року Відповідачу був направлений рекомендований лист «Укрпоштою» №6905500490181 із заявою повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 10429,63грн.
12.01.2022 року позивачем отримана відповідь №418023 на зазначену заяву мені відмовлено в повернені коштів та зазначено, що нібито він визнав борг.
Таким чином, кошти отримані відповідачем, є безпідставно отриманими, що і стало причиною звернення до суду.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2023 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.
07.02.2023 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на Закон України "Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначив, що особовий рахунок відкривається на квартиру, а не на фізичну особу.Особовий рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито на кв. АДРЕСА_1 є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документу будь-яких сум, або відкриття нового рахунку є правом відповідача, а не обов'язком.Позивач не довів, що відповідач користувався отриманими коштами, оскільки дані кошти надійшли як сплата заборгованості за отримані послуги. Відповідач також заперечує щодо розрахунку інфляційних витрат та розрахунку 3% річних.
09.02.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
17.02.2023 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Жодних заяв, клопотань на адресу суду не надавав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.04.2021 року ОСОБА_1 став переможцем електронного аукціону «Прозорро» щодо придбання квартири АДРЕСА_1 . Власником квартири був АТ «ВТБ БАНК», який перебував в процедурі ліквідації.
22.04.2021 року ним був укладений договір №НРА471462 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та отриманий витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вищевказаною квартирою закріплений особовий рахунок НОМЕР_1 у ТОВ «Місто для людей Запоріжжя».
Отримувачем послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 значився ОСОБА_2 , який помер в 2017 році, та вищевказана квартира 4 роки була зачинена та опечатана слідчим Хортицького ВП ГУНП в Запорізькій області.
Станом на 01.05.2021 року за особовим рахунком НОМЕР_1 обліковувався борг в розмірі 10272,69 гривень.
28.04.2021 року позивач звернувся із заявою до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» щодо виключення боргів попередніх власників с особового рахунку НОМЕР_1 . Заява зареєстрована 29.04.2021 року під вхідним номером НОМЕР_2 .
08.06.2021 року позивач отримав відповідь від ТОВ «МДЛ Запоріжжя» від 26.05.2021 року за номером №235699, в якій йому відмовлено у виключенні боргу з особового рахунку НОМЕР_1 , який обліковується за квартирою АДРЕСА_1 .
У своєї відповіді відповідач наголосив «Чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не зазначено в договорі купівлі-продажу».
09.06.2021 року позивач звернувся із позовною заявою до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя щодо виключення заборгованості попередніх власників квартири з особового рахунку НОМЕР_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 в період з липня 2018 року по квітень 2021 року.
10.06.2021 року суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Воробйовим А.В. було відкрито провадження по справі №335/6172/21, провадження №2/335/2288/2021.
25.06.2021 року відповідач звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу із позивача в розмірі 10429,63грн за період з липня 2018 року по квітень 2021 року. Також відповідач нарахував інфляційні збитки та 3% річних.
08.07.2021 року суддею Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашовою Н.А. по справі №2-н/337/849/2021, ЄУН 337/3726/21 був виданий судовий наказ щодо стягнення з нього боргу на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» в розмірі 10429,63грн.
12.07.2021 року позивач звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із заявою про скасування вищевказаного судового наказу. У вказаній заяви він виклав докази того, що він не був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 в період з липня 2018 року по квітень 2021 року і тому стягнення заборгованості з мене на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» є незаконною.
26.07.2021 року суддею Хортицького районного суду м.Запоріжжя Котляр А.М. була винесена ухвала по справі ЄУН 337/3726/21, провадження №2-с/337/60/2021, якою судовий наказ щодо стягнення з позивача боргу на користь ТОВ «МДЛ Запоріжжя» скасовано.
В зв'язку з продажем вказаної квартири, позивач почав готувати документи до продажу. Одним із обов'язкових документів для договору купівлі-продажу є обхідний лист про відсутність заборгованості за комунальні послуги.
На неодноразові звернення до ТОВ «МДЛ Запоріжжя», у виключенні боргу попереднього власника йому було відмовлено, також було відмовлено у виключенні з боргу інфляційних збитків в розмірі 1771,30грн та 3 відсотків річних в розмірі 342,36грн за заборгованість попереднього власника. В зв'язку із створення таких умов, в зв'язку із якими позивач не міг підписати обхідний лист та продати квартиру йому довелося сплатити борг попереднього власника для отримання відмітки у обхідному листі щодо відсутності заборгованості за послуги ТОВ «МДЛ Запоріжжя».
06.12.2021 року мною позивачем сплачено суму в розмірі 10429,63грн на рахунок ТОВ «МДЛ Запоріжжя» за призначенням платежу: «оплата заборгованості попереднього власника за утримання будинку АДРЕСА_1 ».
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частинами ч. 1 та 2 ст. 1213 ЦК України, передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 10429,63 грн.
Щодо повернення безпідставно отриманих коштів позивач 10.12.2021 року надіслав на адресу відповідача відповідну заяву-вимогу, яку відповідач отримав 14.12.2021 року, але сплачені грошові кошти позивач не отримав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно правовій позиції Великої палати ВС, яка викладена у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17, термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК України.
Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК України.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Таким чином, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Як зазначено вище, 10.12.2021 року позивачем засобами поштового зв'язку надіслано відповідачу заяву-вимогу, яку відповідач отримав 14.12.2021 року про повернення вказаних грошових коштів.
Стягнення 3% річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання . Відповідальність встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України не є штрафом або пенею, а застосовуються як спеціальний від цивільно-правової відповідальності за прострочення зобов'язання, який встановлений законом.
Згідно Додатку №1,Додатку №2 до позовної заяви, загальний розмір інфляційних збитків становить 2669,81 грн. Загальний розмір 3% річних від простроченої суми становить 314,60 грн.
На підставі вищевикладених обставин, суд зодовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженною відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,00 грн.
Керуючись ст.ст.536, 625,1212, 1213, 1214 ЦК України, 2,4,5,12,13,76-82,89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України,суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженною відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженною відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя»,код ЄДРПОУ 41279924, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , безпідставно отримані грошові кошти у сумі 10429,63 грн., інфляційні збитки у розмірі 2669,81 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 314,60 грн., а всього стягнути 13 414 (тринадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 04 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженною відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя»,код ЄДРПОУ 41279924, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 992,00 грн.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 23 березня 2023 року.
Суддя: С.А. Ширіна
23.03.2023