Справа №705/6763/16-а
2-а/705/24/23
20 березня 2023 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування,
ОСОБА_1 31.10.2016 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 11.10.2016 з відділу ДАБК на його адресу надійшов лист за вих. 460, яким його, ОСОБА_1 , було повідомлено про позапланову перевірку законності будівництва за адресою: АДРЕСА_1 в період з 10.10.2016 по 14.10.2016.
Даний лист також містив прохання до нього прибути 13.10.2016 об 11 год. 00 хв. за вищевказаною адресою для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомлення із результатами перевірки, надання заперечень, зауважень, пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо, підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.
13.10.2016 прибути за вищевказаною адресою він можливості не мав, тому був присутній його представник за дорученням Цімоха Р.Р., якому ним були надані усі необхідні повноваження для прийняття участі у перевірці.
Однак 13.10.2016 головним спеціалістом відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачуком А.С. було складено акт про недопущення громадянином ОСОБА_1 в особі представника Цімохи Р.Р. посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва.
Про те, що цей акт складено безпідставно, його представник зазначив прямо у ньому, оскільки представник пояснював інспекторам, що в повідомленні від 03.10.2016 за вих. № 460 начальником відділу чітко заначено - для чого саме його просили прибути за адресою АДРЕСА_1 .
Серед зазначеного керівником (для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомлень із результатами перевірки, надання заперечень, зауважень, пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки) - вочевидь відсутня «пропозиція», що в цей час і в цей день його представник мав бути готовий надати дозвіл інспекторам зайти в приміщення будинку. При цьому, представник звертав увагу інспекторів, що потрапити в приміщення, які їх цікавлять, не можливо без входу в основний будинок, а про це не було зазначено в листі ДАБК від 03.10.2016, тому він заздалегідь не був повідомлений про це та не надав представнику дозвіл (ключів, тощо).
Акт про недопущення є документом, в якому викладені обставини, що не тільки суперечать дійсності, а ще й суперечать листу відділу ДАБК від 03.10.2016 за вих. № 460.
17.10.2016 його представник подав заяву до відділу ДАБК.
19.10.2016 на його адресу з відділу ДАБК надійшов протокол та постанова за вих. № 94 по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2016, з якої він дізнався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 6 800 гривень.
Вказана постанова винесена з численними порушеннями вимог закону, а тому підлягає скасуванню. При винесенні постанови відділом ДАБК не взято до уваги той факт, що акт «про недопущення посадових осіб органу державно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій» складений з порушенням, адже підпис начальника відділу ДАБК відсутній. Справа була розглянута без його участі, про дату та час її розгляду його жодним чином повідомлено не було. При розгляді справи відділ не зважив на ці порушення, виніс оскаржувану постанову, якою його було визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено адміністративне стягнення.
Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного-будівельного контролю № 94 від 17.10.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 6800 гривень; провадження в адміністративній справі закрити.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Горячківської Л.В. від 13.12.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного-будівельного контролю № 94 від 17.10.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі 6800 гривень. Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП - закрито.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 апеляційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради - залишено без задоволення. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.1.2016 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017 касаційну скаргу Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради задоволено частково. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.1.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2017 справу передано для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_2.
На підставі розпорядження керівника апарату Уманського міськрайонного суду Черкаської області Михайлюк Н.М. від 02.121.2020 № 697/20, відповідно до пункту 2.3.51 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, оскільки суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату суду у зв'язку з виходом у відставку з 21.01.2020.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 справа передана на розгляд судді Годік Л.С.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. від 07.10.2021 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорної Валентини Георгіївни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування - закрито.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. від 07.10.2021 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
24.01.2022 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. задоволено заяву про самовідвід, справу передано до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 справу передано для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І. від 14.02.2022 справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою від 11.11.2022 замінено відповідача у справі - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради на його правонаступника - Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради. Виключено з числа відповідачів у справі начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Чорну Валентину Георгіївну.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Цімоха Р.Р. не з'явились, ОСОБА_1 письмово подав заяву від 17.03.2023, у якій просить справу розглядати без його участі. Також у заяві зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції достовірно встановили, що будь-яких порушень, у вигляді не допуску на об'єкт будівництва інспекторів, з боку позивача допущено не було: довірена особа впустила людей на об'єкт будівництва, але не мала можливості виконати забаганку інспекторів і ще й пустити їх всередину житлового будинку, де мешкає сім'я позивача, і будівництво в житлі не здійснювалося. Суди попередніх інстанцій також достовірно встановили, що в листі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення в період з 10 по 14 жовтня 2016 року позапланової перевірки позивача не було попереджено, що йому треба забезпечити проникнення інспекторів в житло, де мансарду ніхто не добудовував. Вказав, що судами належним чином не перевірено правомірність дій та вимог посадових осіб відділу ДАБК Уманської міської ради, так і дій позивача (його представника), під час проведення перевірки, в тому числі на відповідність вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Представник відповідача Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази у справі, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 листом Відділу ДАБК Уманської міської ради від 03.10.2016 за вих. № 460 було повідомлено про проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 в період з 10.10.2016 по 14.10.2016, власником якої він являється.
У цьому ж листі зазначено про необхідність позивача 13.10.2016 об 11-00 год. (робочий день) знаходитись за вищезазначеною адресою для прийняття участі у складанні матеріалів перевірки, ознайомленні із результатами перевірки, наданні заперечень, зауважень пояснень до перевірки (у разі наявності), додаткових документів тощо; підпису та отримання відповідних екземплярів матеріалів перевірки.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в листі зазначено, що необґрунтована відмова від перевірки або залишення даного повідомлення без реагування, незабезпечення присутності його при перевірці буде розцінена відділом ДАБК Уманської міської ради як недопущення посадових осіб до перевірки, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. У судовому засіданні також встановлено, що 13.10.2016 об 11.00 годині для виконання повноважень за дорученням представник позивача Цімоха Р.Р. забезпечив доступ працівників ДАБК на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Проте допустити інспекторів всередину будинку Цімоха Р.Р. не мав можливості, оскільки позивач не надав представнику дозвіл.
13 жовтня 2016 року головним спеціалістом Відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачуком А.С. було складено акт про недопущення громадянином ОСОБА_1 , в особі представника Цімохи Р.Р., посадових осіб Відділу ДАБК Уманської міської ради на об'єкт будівництва.
Головним спеціалістом Відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачуком А.С. 13 жовтня 2016 року було складено протокол № 94 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно із зазначеним протоколом ОСОБА_1 , в особі представника Цімохи Р.Р., не допустив посадових осіб Відділу ДАБК Уманської міської ради до перевірки об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив пп. 1, 4 п. 11, абз. 1 п. 4 «Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю».
17 жовтня 2016 року позивач подав до Відділу ДАБК Уманської міської ради особисту заяву, в якій зазначив, що акт про недопущення ним спеціаліста Відділу ДАБК на об'єкт будівництва від 13.10.2016 є безпідставним.
17 жовтня 2016 року начальником Відділу ДАБК Уманської міської ради Чорною В.Г. було винесено постанову № 94, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Частиною другою статті 188-42 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом (посадовою особою), на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Як випливає з матеріалів справи, підставою для притягнення до відповідальності став не допуск посадових осіб відділу ДАБК Уманської міської ради до об'єкта будівництва для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом встановлено що ОСОБА_1 є єдиним власником приміщення, щодо якого проводилась перевірка, його представник був присутній при проведенні перевірки, а тому, на виконання вимог п. 1 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» був зобов'язаний допустити працівників відділу ДАБК до всіх приміщень об'єкта під час проведення перевірки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а (провадження №К/9901/9907/18) роз'яснив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, є формальним, тобто склад, в якому відсутня ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.
Суб'єктами правопорушення є громадяни та посадові особи. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП, полягає у недопущенні посадових осіб центрального органу виконавчої влади до перевірки.
Абзацом 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553, передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, Порядком № 553 передбачено умови, за яких суб'єкт містобудування, не допускаючи посадових осіб ДАБІ до перевірки, буде діяти правомірно. Такими умовами є порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
З наведеного слідує, що при наданні судом оцінки постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП до предмету доказування відноситься перевірка дотримання порядку здійснення заходу контролю.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 5, 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи ДАБІ уповноважені на здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, приписів
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 однією з підстав позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Абзацом 11 п. 7 Порядку № 553 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Судом встановлено, що позапланова перевірка призначена відповідно до наказу начальника відділу державно-архітектурного контролю В.Г.Чорної від 03.10.2016 № 114.
Начальником відділу ДАБК складено вказаний наказ та направлення для проведення перевірки від 03.10.2016 № 460. Також позивача було повідомлено про проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 в період з 10.10.2016 по 14.10.2016, власником якої він являється.
Таким чином, суд зазначає, що відповідачем дотримана процедура призначення та порядок здійснення такої перевірки, посадові особи відділу ДАБК є уповноваженими на проведення такої перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Тому, враховуючи, що відповідачем дотримано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (позапланової перевірки), у ОСОБА_1 не було підстав для відмови у наданні доступу до об'єкту будівництва, а саме мансардного поверху житлового будинку, що знаходиться у його власності.
При цьому суд звертає увагу, що мансарда - це поверх у горішньому просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху. Тому, беручи до уваги те, що відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ; будівельного паспорту від 15.08.2016 за вказаною адресою передбачена саме реконструкція житлового будинку з надбудовою мансардного поверху, суд погоджується з доводами відповідача про те, що інакшим чином провести перевірку будівництва, ніж шляхом потрапляння всередину будинку по АДРЕСА_1 , єдиним власником якого є позивач, не було можливим, і при цьому не було обов'язковим зазначення про це у повідомленні про перевірку від 03.10.2016. Тобто, предметом даної перевірки був у першу чергу саме мансардний поверх будинку, а не інші приміщення чи території будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Відтак суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що він не був попереджений про необхідність надання доступу до житлового будинку, адже з огляду на вид та характер будівельних робіт, що ним проводяться, іншим чином провести перевірку та скласти відповідні документи, про що було зазначено у повідомленні, не виявилося б можливим, що позивач не міг не розуміти.
Тому, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, дослідивши усі наявні матеріали та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що начальником відділу ДАБК Уманської міської ради Чорною В.Г. при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2016 № 94 позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, постанова є законною, тому не підлягає скасуванню.
При цьому суд також вважає неспроможними посилання позивача на порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порядку винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки матеріалами справи підтверджено, що представник позивача - адвокат Цімоха Р.Р. був присутній під час складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.10.2016 та виклав свої зауваження щодо його складення; протокол про адміністративне правопорушення № 94 від 13.10.2016 був складений у присутності свідків та представника забудовника - Цімохи Р.Р., останній був повідомлений про розгляд справи за даним протоколом, що підтверджується рапортом інспектора Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Постоленка Ю.С. Крім того, 17.10.2016 представником позивача Цімохою Р.Р. була подана заява із зауваженнями щодо складеного акта, яка була врахована при винесенні постанови. З наведеного вбачається, що представник позивача, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12.10.2016, яка дозволяла йому брати участь від імені довірителя в усіх органах державної влади, був обізнаний про розгляд 17.10.2016 справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
При цьому суд зазначає, що рапорт інспектора Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Постоленка Ю.С. виступає не доказом вчинення адміністративного правопорушення, а доказом повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату та час розгляду справи. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Водночас чинним КУпАП не визначено, яким саме чином зазначена особа має бути сповіщена про розгляд справи. Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав не брати до уваги рапорт працівника поліції на підтвердження того, що представник позивача в його присутності був сповіщений про місце і час розгляду відповідної справи.
Відтак суд висновує, що процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності не була порушена.
З огляду на вище викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, отже, їх слід залишити без задоволення, а постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13.10.2016 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І. Єщенко