Іменем України
06.04.2023 Справа №607/4263/23 Провадження № 3/607/1895/2023
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.03.2023 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 351437 від 03.03.2023 зазначено, що 03.03.2023 приблизно о 10 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв конфлікт та забрав мобільний телефон у ОСОБА_2 , чим порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА № 162043 від 03.03.2023, згідно з яким ОСОБА_1 заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
16.03.2023 розгляд справи не відбувався у зв'язку з оголошенням Тернопільською обласною адміністрацією на території Тернопільської області повітряної тривоги. Судове засідання призначено на 06.04.2023.
У судове засідання 06.04.2023 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом надсилання на його поштову адресу повістки про виклик до суду на 06.04.2023. Таке поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім цього, судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки про виклик до суду на абонентські номери, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 351437 від 03.03.2023. Факт отримання тексту повістки про виклик до суду на 06.04.2023 підтверджується довідками про доставку SMS.
Заяв чи клопотань на день розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Так, приписами ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі за текстом - Закон) домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (ч. 2 ст. 25 Закону).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Так, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 03.03.2023 відносно ОСОБА_1 винесений терміновий заборонний припис серії АА № 162043, згідно з яким ОСОБА_1 , зокрема, встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої ОСОБА_2 , а також заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на термін 10 діб. Однак 03.03.2023 приблизно о 10 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв відносно ОСОБА_2 конфлікт та забрав у неї мобільний телефон, чим порушив встановлені терміновим заборонним приписом заборони.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.03.2023, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 просила притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який не виконує вимоги термінового заборонного припису, оскільки розпочав конфлікт та, перебуваючи за місцем спільного проживання, забрав у неї мобільний телефон;
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 162043, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 встановлено зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, а саме ОСОБА_2 терміном на 10 діб у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 вчинив відносно ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру.
Крім цього, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 351437 від 03.03.2023, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та містить відмітку про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису та отримання копії протоколу.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст. 27, 33, 34, 35, 40-1, 173-2, 245, 251-252, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська