Справа № 760/6506/23
Провадження № 2/760/6720/23
31 березня 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних,
Представник позивача ТОВ «Генезис фінансової свободи» - Лозинський Є.П. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 1232932,01 грн та 3% річних у розмірі 266881,71 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 75293,48 грн.
Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову ТОВ «Генезис фінансової свободи» шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 рухоме майно, а саме: автомобіль марки TOYOTA модель LAND CRUISER PRADO 150, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 14 листопада 2007 року між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №2203/07/КИ-370 на суму 20000000 грн строком до 11.11.2022 року. За кредитним договором встановлено плату у розмірі 18,5% річних за користування кредитними коштами (з урахуванням договору №1 від 08.09.2008 року про внесення змін до Кредитного договору). З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Фінанси та Кредит»), ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №1 від 14.11.2007, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язалася перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 22 листопада 2012 року по справі №2/0109/1827/2012, яке набрало законної сили та не оскаржувалося в касаційному порядку, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (як основного боржника), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (як поручителів) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісного кредитора) заборгованість за кредитним договором у розмірі 68379784,12 грн, з якої: 20000000 грн - кредитна заборгованість (тіло кредиту), 8235312,30 грн - проценти за користування кредитом, 40154608,81 грн - пеня.
11 листопада 2020 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Генезис фінансової свободи» було укладено Договір № 2 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г. за реєстровим №1421, згідно якого банком відступлено на користь нового кредитора права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 2203/07/КИ- 370 від 14.11.2007 (позиція 114 Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги) та право вимоги до ОСОБА_1 за договором поруки № 1 від 14.11.2007 (позиція 275 Додатку № 2 до Договору про відступлення прав вимоги).
Рішення Апеляційного суду АР Крим від 22.11.2012 по справі № 2/0109/1827/2012 не мало фактичного виконання та продовжує залишатися невиконаним на даний час, у зв'язку з чим сам факт ухвалення цього судового рішення не припинив зобов'язальних відносин сторін за кредитним договором та договором поруки і не звільнив боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
ТОВ «Генезис фінансової свободи» вбачає наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний відповідачу об?єкт рухомого майна, а саме: автомобіль марки ТОYОТА модель LAND CRUISER PRADO 150, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 ; зареєстрований за відповідачем 27 березня 2019 року, адже незастосування судом заходів забезпечення позову про які просить заявник, надає відповідачу можливість вчинити дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб належного йому рухомого майна, чим буде утруднено чи унеможливлено виконання рішення суду в разі можливого задоволення позову.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Так, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;
Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23 грудня 2020 року №756/2609/20 (провадження №61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як встановлено судом із заяви про забезпечення позову, позивач фактично лише припускає, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб належного йому рухомого майна, чим буде утруднено чи унеможливлено виконання рішення у разі можливого задоволення позову.
Крім того, заявником не надано доказів, які б містили інформацію про право власності на автомобіль станом на час подання заяви про забезпечення позову.
Натомість подано відповідь на запит №122598715 від 12 листопада 2021 року Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів та відповідь Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 22 грудня 2021 року №31/26-1793, згідно з якою за ОСОБА_1 27 березня 2019 року зареєстровано транспортний засіб LAND CRUISER PRADO 150, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 .
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись статтями 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова