Справа №760/6700/23
Провадження №1-кс/760/3120/23
30 березня 2023 року м. Київ
Слідчий судя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12023100090000768 від 09 березня 2023 року, погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Фастова, Київської області, одруженого (зі слів), не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Слідчий слідчого відділення Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання вказала, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, останній раз 07 червня 2018 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях вправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 06 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Так, 05 березня 2023 року близько о 19:20 год., у ОСОБА_4 , перебуваючого за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 10, біля магазину «Гастрономчик» виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_4 побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішив відкрито повторно викрасти мобільний телефон останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, протиправно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 , незважаючи на присутність потерпілого, який усвідомлював відкритий характер викрадення його майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та відкрито, шляхом ривка вихопив з рук ОСОБА_8 належне йому майно, а саме: мобільний телефон марки «XiaomiRedmiNote 10 Pro», IMEII: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , вартістю 7999 гривень, в силіконовому чохлі чорного кольору, вартістю 270 гривень, з сім-карткою оператору стільникового зв?язку «Київстар» із номером НОМЕР_3 та сім-карткою оператору зв'язку «Лайфселл» із номером НОМЕР_4 , які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, ігноруючи присутність власника, з місця скоєного кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 8269 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Фастова, Київської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.4 ст.186 КК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 09 березня 2023 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 09 березня 2023 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 від 09 березня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 09 березня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 09 березня 2023 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 під 09 березня 2023 року;
- протоколом перегляду відеозапису від 10 березня 2023 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
09 березня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним фактом, по кримінальному провадженню №12023100090000768 повідомлено про у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.4 ст.186 КК України, карається позбавленням полі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування, відносно ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки постановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов?язане в тому числі з позбавленням волі, ОСОБА_4 може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, офіційно не працюючий, не одружений, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
На той факт, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він офіційно не працюючий, не одружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, тобто не має міцних соціальних зв?язків, що не перешкоджатиме останньому покинути місто Київ, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, останній раз: 07 червня 2018 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до призначення покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, таким чином, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення на території Солом?янського району м. Києва, на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.
Жоден із більш м?яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.
Крім того, відповідно до ст.178 КПК України, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий просить врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється; вік та стан здоров?я підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які вказували про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за №990/25767.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п.1, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку. шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний у задоволенні клопотання просив відмовити та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де він фактично проживає. Просив не застосовувати тримання під вартою, оскільки він не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, крім того хворіє на туберкульоз, а тому йому потрібно проходити лікування. Вказав, що офіційно не працює, проте інколи підробляє на ринку, його середньомісячний дохід становить 15000 грн, також він отримує соціальну допомогу 2100 грн.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090000768 від 09 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на відсутність реєстрації місця проживання підозрюваного у м. Києві та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк від семи до десяти років). Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» у рішенні від 26 липня 2001 року, де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також на думку слідчого судді існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності. Крім того, підозрюваний офіційно не працює та не має регулярного доходу, а тому може продовжити протиправну діяльність.
Разом з тим, прокурором не доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 40 днів в межах строку досудового розслідування. Адже підстав для застосування до ОСОБА_4 домашнього арешту у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя не вбачає, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваним не надано жодних доказів про його стан здоров'я, який стверджував, що хворіє на туберкульоз.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн, оскільки внесення застави в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні, а також буде помірним для підозрюваного, зважаючи на розмір отримуваного ним доходу.
У разі внесення підозрюваним застави покласти необхідно покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, докласти зусиль до пошуку роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в'їзд в Україну.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 40 (сорок) днів у межах строку досудового розслідування.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту.
Визначити, що строк дії ухвали закінчується 09 травня 2023 року.
Визначити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,
- не відлучатися з м. Фастів Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі їх наявності, свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 травня 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1