Справа №760/5011/23
Провадження №1-кс/760/2416/23
08 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у військовй та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022100090002741 від 03 грудня 2022 року,
про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
Слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання вказала, що слідчим відділом Солом'янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100090002741 від 03.12.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що установлено, що солдат резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 02.12.2022, приблизно о 21 год 58 хв, зайшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2, тримаючи розкладний ніж в лівій руці та таким чином погрожуючи касиру ОСОБА_7 застосуванням насильства, відкрив касу і заволодів грошовими коштами в сумі 2400 грн, після чого втік з місця події.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Конотоп Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
09.12.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.12.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
10.12.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2023 включно.
31.01.2023 постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 10.03.2023.
03.02.2023 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.03.2023.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою Солом'янського районного суду продовжено до п'яти місяців у зв'язку із необхідністю здійснення тимчасового доступу до медичної документації Національного медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Києва, міської клінічної лікарні № 16 у м. Дніпро, КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, де лікувався ОСОБА_5 у період з 14.07.2022 до 20.07.2022, допиту як свідків близьких родичів ОСОБА_5 з приводу його психічного стану та вживання ним наркотичних речовин і алкогольних напоїв, отриманням висновку судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_5 , виконанням приписів ст. 278, 279 КПК України; виконанням вимог ст. ст. 283, 290, 291 КПК України тощо.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років позбавленням волі, та усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того на території міста Києва не має постійного місця мешкання, стійких родинних зав'язків, що може привести до залишення території м. Києва, що унеможливить проведення слідчих дій за участі підозрюваного.
Також перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Вказане обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину поєднаного із насильством, що може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, зокрема, і до інших учасників кримінального провадження, оскільки серед осіб, які підлягають допиту у кримінальному провадженні як свідки, будуть його родичі, що проживають у одному населеному пункті з підозрюваним, які з метою уникнення його відповідальності під тиском ОСОБА_5 можуть змінити показання.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину поєднаного із насильством, що може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, зокрема, і до інших учасників кримінального провадження, чим обґрунтовується можливість вчинення підозрюваним інших злочинів. Підозрюваний наразі не має засобів до існування, роботи, власності, що свідчить про можливість вчинення корисливих злочинів.
Також, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування триває, на даний час не виконані всі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку доказів, а тому ОСОБА_5 перебуваючи не під вартою, може вчиняти ряд дій, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.
Статтею 177 КПК України серед іншого передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Пунктом 4 частиною 2 статті 183 КПК України серед іншого визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України»» вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, враховуючи вище викладене, аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом'янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100090002741 від 03 грудня 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
09 грудня 2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
10 грудня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
10 грудня 2022 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 лютого 2023 року включно.
31 січня 2023 року постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 10 березня 2023 року.
03 лютого 2023 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 березня 2023 року.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва продовжено до п'яти місяців.
07 березня 2023 року слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, в межах строку досудового розслідування.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно вимог ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ч.5 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Окрім цього, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризики, встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , не зменшилися та продовжують існувати, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також прокурором доведено, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 10 березня 2023 року, не можливо, оскільки необхідно здійснити тимчасовий доступ до медичної документації Національного медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Києва, міської клінічної лікарні №16 у м. Дніпро, КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради, де лікувався ОСОБА_5 , з приводу його психічного стану та вживання ним наркотичних речовин і алкогольних напоїв, отримати висновок судово-психіатричної експертизи підозрюваного.
Враховуючи, що заявлені раніше ризики продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, а також наведено обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється , а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним вище ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на тридцять днів, тобто до 14 год. 20 хв. 09 квітня 2023 року, який буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі викладеного слідчий суддя прийшов до висновку, що необхідно продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.78, 131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 199, 206, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, на 30 (тридцять) днів, тобто до 14 год. 20 хв. 09 квітня 2023 року.
Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 14 год. 20 хв. 09 квітня 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1