Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2772/23
про накладення арешту на майно
15 березня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022102070000305, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України,
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженям з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022102070000305, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022102070000305 від 25.08.2022 за ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України. За результатами проведеного досудового розслідування 07.03.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме: у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, вчиненій групою осіб. Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після введення в Україні воєнного стану та окупації частини території України військами російської федерації організував ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора та до здійснення вказаної діяльності залучив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ряд інших осіб. ОСОБА_8 , проживаючи разом з ОСОБА_5 та будучи його цивільною дружиною, діючи згідно попередніх домовленостей, після окупації м. Бердянськ 27.02.2022 разом з ОСОБА_5 контролювала ведення господарської діяльності ОСОБА_7 , вирішувала проблемні питання, що виникали під час ведення господарської діяльності, надавала поради ОСОБА_7 щодо питань ведення підприємницької діяльності, організовувала виведення грошових коштів на територію, підконтрольну Україні. В ході здійснення незаконної господарської діяльності ОСОБА_5 у змові з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надавав грошові кошти окупаційній адміністрації м. Бердянськ за сприяння у здійсненні господарської діяльності на тимчасово окупованій території України. Під час затримання ОСОБА_5 здійснено особистий обшук останнього та вилучено наступні речі: мобільний телефон Iphone 8 Plus, IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон Ergo, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , мобільний телефон «honor», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , мобільний телефон Iphone 13 PRO MAX, IMEI: НОМЕР_6 . Вилучені в ОСОБА_5 мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. При цьому в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені у підозрюваного мобільний телефон Iphone 8 Plus, IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон Ergo, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , мобільний телефон «honor», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 та мобільний телефон Iphone 13 PRO MAX, IMEI: НОМЕР_6 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Так, зазначені мобільні телефони використовувалися ОСОБА_5 з метою дистанційного надання вказівок співучасникам вчинюваного кримінального правопорушення, координації їх діяльності, організації передачі незаконним органам влади, створеними рф на території м. Бердянськ, грошових коштів за сприяння у здійсненні господарської діяльності, організації виведення грошових коштів на територію, підконтрольну Україні. Зазначена інформація може міститися в переписках, дзвінках, фотознімках, відеофайлах, звукових файлах та смс-повідомленнях, що містяться на вилучених мобільних телефонах. Підставою накладення арешту на майно яке вилучено у ОСОБА_5 є наявність обґрунтованих підстав вважати, що майно зберегло на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі є об'єктом кримінальних дій. Метою застосування вказаного заходу забезпечення є необхідність у збереженні речових доказів, оскільки у разі незастосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, подальше використання вилучених мобільних телефонів зумовить знищення доказів вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлюватиме в подальшому встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення шляхом проведення відповідних судових експертних досліджень. Крім того, на вказаних мобільних телефонах встановлені логічні засоби захисту, які не уможливлюють проведення такої слідчої дії як огляду предмета, у зв'язку із чим виникає необхідність у проведенні судової комп'ютерно-технічної експертизи.
У судове засідання слідчий не з'явився у зв'язку з зайнятістю у слідчих діях, подав слідчому судді письмову заяву, у якій просив задовольнити клопотання зі вказаних у ньому підстав.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_9 та власник майна ОСОБА_5 в судове засідання на з'явилася, про час та місце розгляду клопотання повідомлена вчасно та належним чином.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без слідчого, представника власника майна та власника майна за наявними у клопотанні матеріалами.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022102070000305 від 25.08.2022 за ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Під час затримання ОСОБА_5 07.03.2023 року у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України здійснено особистий обшук ОСОБА_5 та вилучено у нього наступні речі: мобільний телефон Iphone 8 Plus, IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон Ergo, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , мобільний телефон «honor», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , мобільний телефон Iphone 13 PRO MAX, IMEI: НОМЕР_6 .
Вказані речі 07.03.2023 року визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про визнання речовими доказами, оскільки вони є знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі є об'єктом кримінальних дій.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що є достатні підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі є об'єктом кримінальних дій, метою застосування арешту є необхідність збереження речових доказів, оскільки у разі незастосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, подальше використання вилучених мобільних телефонів зумовить знищення доказів вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлюватиме в подальшому встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення шляхом проведення відповідних судових експертних досліджень, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022102070000305, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти з метою забезпечення збереження речових доказів арешт на майно, яке було вилучено 07.03.2023 року під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проведення його особистого обшуку, а саме на:
-мобільний телефон Iphone 8 Plus, IMEI НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон Ergo, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ;
-мобільний телефон «honor», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 ;
-мобільний телефон Iphone 13 PRO MAX, IMEI: НОМЕР_6 .
Копію ухвали негайно вручити слідчому у даному кримінальному провадженні - для звернення до виконання, та направити власнику майна - для відома.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1