Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1367/23
09 лютого 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна - адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про накладення арешту на майно, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про накладення арешту на речі з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, які були вилучені 03.02.2023 за адресою: Київська обл. Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, а саме: ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1, на якому виявлено акт здачі-приймання робіт №5 від 02.05.2022 між ТОВ «Укрліктрави» та ТОВ «ТВ АГРО», переписка між директором ТОВ «ТВ АГРО» та «Оленою Бухгалтер Укрліктрави», «Діма Кравченко», «Сірьожа Логвіненко», у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Досудове розслідування здійснюється за фактом неналежного виконання невстановленими службовими особами ДП «Укрліктрави» своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, під час фінансово-господарських взаємовідносин підприємства, зокрема, з ТОВ «Стандард ІНК», ТОВ «ТВ Агро» та іншими суб'єктами господарської діяльності, упродовж 2020-2022 років, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ДП «Укрліктрави» в особі директора ОСОБА_6 укладено форвардний договір з ТОВ «Стандард Інк» на поставку сільськогосподарської продукції врожаю 2021 року, у якому суттєво порушені інтереси підприємства. Водночас, реалізація продукції за вказаним договором з ТОВ «Стандард Інк» здійснювалась за цінами нижче ринкових, чим завдано збитків підприємству. 03.02.2023 року на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва (справа №758/802/23) від 23.01.2023 за адресою: Київська обл. Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2 було проведено обшук, де було виявлено та вилучено речі, які мають значення для кримінального провадження, а саме: ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1, на якому виявлено акт здачі-приймання робіт №5 від 02.05.2022 між ТОВ «Укрліктрави» та ТОВ «ТВ АГРО», переписка між директором ТОВ «ТВ АГРО» та «Оленою Бухгалтер Укрліктрави», «Діма Кравченко», «Сірьожа Логвіненко». Вказані відомості мають суттєве значення для кримінального провадження. 04.02.2023 слідчим винесено постанову про визнання ноутбуку DELL model №7520-9288 4QYHV1 речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою його збереження та використання як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки на ньому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення. Необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення продовження здійснення злочинних дій, а також з метою захисту прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити. Зазначив, що є всі законні підстави для накладення арешту.
Представник ТОВ «ТВ Агро» - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував з тієї підстави, що у клопотанні необгрунтовано, яким чином вилучені в ході обшуку речі можуть мати значення для кримінального провадження, а тому й немає підстав для накладення арешту. Ноутбук, на який просить накласти арешт прокурор, є особистим ноутбуком ОСОБА_7 , який працює на посаді директораТОВ «ТВ Агро» тільки з листопада 2022 року. Прокурор в судовому засіданні не обгрунтував належним чином, що на цьому ноутбуці можуть знаходитися докази, які стосуються вчинення кримінального правопорушення, яке сталося ще до того, як ОСОБА_7 почав працювати у ТОВ «ТВ Агро». Акт здачі приймання-робіт, який орган досудового розслідування планує знайти у ноутбуці ОСОБА_7 взагалі не зазначений в ухвалі про проведення обшуку, а тому він не може бути вилучений. Стосовно переписки, яка може знаходитись у ноутбуці і яка може мати значення для кримінального провадження, слід зазначити, що прокурор не обгрунтував, яке вона має значення для кримінального провадження, з ким саме велася ця переписка та не конкретизовано, яку інформацію вона може містити. Також прокурор не зазначив, що вказане майно має бути використане для проведення експертного дослідження, а тому немає жодних підстав для задоволення клопотання. На даний час у ТОВ «ТВ Агро» немає статусу у кримінальному провадженні, доказів його причетності до кримінального правопорушення немає.
Власник майна ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, дійшов таких висновків.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до Постанови Європейського Суду Європейського суду з прав людини від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського суду з прав людини від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті києві від 04.02.2023 року ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1 визнано речовим доказом, як матеріальний об?єкт, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також містить відомості, які можуть бути використані в подальшому в якості доказів у кримінальному провадженні.
Прокурор мотивує своє клопотання тим, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1, на який він просить накласти арешт та на якому виявлено: акт здачі-приймання робіт №5 від 02.05.2022 між ТОВ «Укрліктрави» та ТОВ «ТВ АГРО», переписка між директором ТОВ «ТВ АГРО» та «Оленою Бухгалтер Укрліктрави», «Діма Кравченко», «Сірьожа Логвіненко» відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Метою накладення арешту є збереження речових доказів у кримінальному провадженні (як предмітів, що були об'єктом кримінально-правових дій та набуті кримінально-правовим шляхом), та недопущення продовження здійснення злочинних дій, а також захист прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні.
Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вищевказаному клопотанні не наведено.
Проте в своєму клопотання прокурор ніяк не уточнює, яким саме чином вказаний ноутбук документи і переписка на ньому можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та які саме сліди злочину вони містять. Крім того до матеріалів клопотання не додано та прокурором в судовому засіданні не надано доказів того, що ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1, документи і переписка, яка міститься на ньомуміж директором ТОВ «ТВ АГРО» та «Оленою Бухгалтер Укрліктрави», «Діма Кравченко», «Сірьожа Логвіненко», мають значення для вказаного кримінального провадження, не зазначено які саме сліди вчинення злочину це майно зберегло та які саме обставини вчинення кримінального правопорушення вони підтверджують, що вказаний ноутбук був об'єктом кримінально-правових дій та набутий уримінально-правовим шляхом. Також з матеріалів, доданих до клопотання, не вбачається, що особи з іменами « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 » мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення, що розслідується
Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею не встановлено наявність в матеріалах клопотання будь яких доказів, в розумінні положень ст. 86 КПК України, вважати, що майно, на яке просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні: зберігло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, є реччю, набутою кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Обраний прокурором спосіб арешту призведе до негативних наслідків, негативно впливатиме на реалізацію права власності фізичної особи - власника майна.
Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичною особою майном та обумовлювали арешт її майна.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як вбачається, із наданих прокурором до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Матеріалами, які додані до клопотання прокурора не містять підтвердження, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки в постанові органу досудового розслідування 04.02.2023 року про визнання предметів в якості речових доказів присутнє лише формальне обґрунтування наявності критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України, за якими майно визнано речовим доказом.
На думку слідчого судді, вказана постанова є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1 є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою ст. 168 КПРк мукраїни встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вказане майно, щодо якого розглядається питанння про накладення арешту, має статус тимчасово вилученого.
Відповідно до ч.5 ст 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно протоколу обшуку від 03.02.2023 вилучення ноутбуку DELL model №7520-9288 4QYHV1 відбулося 03.02.2023 рокупід час обшуку, який закінчився о 09 год. 54 хв.
Орган досудового розслідування пропустив передбачений ч.5 ст. 171 КПК України строк звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, оскільки лише 07.02.2023 року звернувся до слідчого судді з таким клопотанням. доказів протилежного млідчому судді не було надано.
До клопотання не надано доказів необхідності накладення арешту, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.
Таким чином, оскяльки стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні було пропущено процесуальний строк для звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, не була доведено відповідність майна критеріям речових доказів, необхідність арешту ноутбуку DELL model №7520-9288 4QYHV1, а відтак, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 98, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021102070000250 від 22.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про накладення арешту на майно, а саме: на ноутбук DELL model №7520-9288 4QYHV1, на якому виявлено акт здачі-приймання робіт №5 від 02.05.2022 між ТОВ «Укрліктрави» та ТОВ «ТВ АГРО», переписка між директором ТОВ «ТВ АГРО» та «Оленою Бухгалтер Укрліктрави», «Діма Кравченко», «Сірьожа Логвіненко», з позбавленням права користування, розпорядження та відчудження, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 10 лютого 2023 року.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1