Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11222/22
про накладення арешту на майно
06 грудня 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102070000202 від 03.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню № 42022102070000202 від 03.06.2022 за ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що співробітниками ВМО № 2 митного поста «Чайки» Київської митниці за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, організовано незаконну схему по отриманню неправомірної вигоди у грошовій формі від суб'єктів ЗЕД, які розмитнюють товари широкого вжитку на території України. Так, встановлено, що начальник ВМО № 2 - заступник начальника митного поста «Чайки» Київської митниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), вимагає від суб'єктів ЗЕД, які розмитнюють товари широкого вжитку, неправомірну вигоду у грошовій формі за не створення штучних перешкод та застосовування до останніх норм чинного законодавства України під час розмитнення товарів. Крім того встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення також причетний заступник начальника Чернівецької митниці ОСОБА_5 , якому ОСОБА_4 передав неправомірну вигоду у розмірі 600 доларів США за оформлення 6 МД у режимі «Імпорт» на МП «Чернівці» Чернівецької митниці, які отримав від заявника ОСОБА_6 . Є підстави вважати, що необхідні для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження документи та грошові кошти, що мають значення доказів у кримінальному провадженні, можуть зберігатись у приміщенні Київської митниці, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Лугова, б. 9, де працює ОСОБА_4 30 листопада 2022 року в період часу з 14 год. 36 хв. по 15 год. 51 хв. в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42022102070000202 від 03.06.2022 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку із врятуванням майна увійшов приміщенні Київської митниці, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лугова, б. 9, та провів невідкладний обшук вказаного приміщення. В ході проведення обшуку виявлено та вилучено: завірені копії наступних документів: наказ №521-0 від 03 червня 2022 р. на 3 арк.; посадова інструкція від 01 липня 2021 року на 3 арк.; положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці на 10 арк.; журнал табулювання працівників на 12 арк.; доручення від 21 жовтня 2022 року №14-09/1-Д з додатками на 4 арк. Вказані вилучені документи мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України. Накладення арешту на вище перелічене майно викликано необхідністю збереження їх як речових доказів з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
У судове засідання прокурор не з'явився, використав своє право на участь в судовому засіданні, подавши перед початком судового засідання заяву про розгляд клопотання у його відсутність, зазначаючи, що не може взяти участь у розгляді клопотання у зв'язку із зайнятістю на проведенні слідчих дій.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42022102070000202 від 03.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню № 42022102070000202 від 03.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
30 листопада 2022 року в період часу з 14 год. 36 хв. по 15 год. 51 хв. в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42022102070000202 від 03.06.2022 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку із врятуванням майна увійшов приміщенні Київської митниці, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лугова, б. 9, та провів невідкладний обшук вказаного приміщення. В ході проведення обшуку виявлено та вилучено: завірені копії наступних документів: наказ №521-0 від 03 червня 2022 р. на 3 арк.; посадова інструкція від 01 липня 2021 року на 3 арк.; положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці на 10 арк.; журнал табулювання працівників на 12 арк.; доручення від 21 жовтня 2022 року №14-09/1-Д з додатками на 4 арк.
Постановою прокурора ОСОБА_3 про визнання речових доказів від 30.11.2022 року вилучені в ході обшуку 30.11.2022 року документи визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.12.2022 року надано дозвіл на проведення обшуку 30.11.2022 року, в ході якого виявлено та вилучено: завірені копії наступних документів: наказ №521-0 від 03 червня 2022 р. на 3 арк.; посадова інструкція від 01 липня 2021 року на 3 арк.; положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці на 10 арк.; журнал табулювання працівників на 12 арк.; доручення від 21 жовтня 2022 року №14-09/1-Д з додатками на 4 арк.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що є достатні підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі сліди його вчинення та мають значення речових доказів, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102070000202 від 03.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, вилучені 30.11.2022 під час обшуку у приміщенні Київської митниці, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лугова, б. 9,у кримінальному провадженні № 42022102070000202, відомості про яке 03.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2КК України, а саме на завірені копії: наказу №521-0 від 03 червня 2022 р. на 3 арк.; посадової інструкції від 01 липня 2021 року на 3 арк.; положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці на 10 арк.; журналу табулювання працівників на 12 арк.; доручення від 21 жовтня 2022 року №14-09/1-Д з додатками на 4 арк.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали відбулося 09 грудня 2022 року.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1