465/7819/22
2/465/1486/23
Іменем України
03.04.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
за участі секретаря судового засідання Сподар І.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_3 звернулася в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 24.12.2019 року вони уклали шлюб, який зареєстровано у Франківському районному у м. Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис № 810. Шлюб між сторонами виявився невдалим, спільне життя між ними не склалось через різні погляди на життя, несумісність характерів, внаслідок чого вони не можуть підтримувати нормальну атмосферу у сім'ї та почуттях любові і поваги один до одного, на даний час шлюб існує формально, спільне господарство не ведеться, подружні стосунки не підтримуються. Просить шлюб розірвати та відновити її дошлюбне прізвище " ОСОБА_2 ".
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, доходить переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, який 24.12.2019 року зареєстровано у Франківському районному у м. Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено актовий запис № 810 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).
Згідно з ч. 2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім'ї, примирюватись сторони не бажають, таким чином, подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому шлюб з відповідачем слід розірвати.
Разом із тим, щодо вимоги позивача про відновлення дошлюбного прізвища " ОСОБА_2 ", суд зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки повернення дошлюбного прізвища може бути здійснено за заявою позивача та з урахуванням рішення суду про розірвання шлюбу відповідним відділом реєстрації актів цивільного стану.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 24.12.2019 року у Франківському районному у м. Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 810.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Суддя Величко О.В.