Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2023 року Справа №200/557/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
10.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.04.2022 № 183 о/с в частині припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі пункту 8 розділу І Порядку № 260 - у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин з 01.04.2022;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 01.04.2022 до дня звільнення зі служби в поліції - 11.08.2022;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 11.08.2022 № 859 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби стосовно інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 11.08.2022 № 348 о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області з 12.08.2022;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.08.2022 до дня ухвалення рішення суду у справі з розрахунку 445, 98 грн. за кожен календарний день вимушеного прогулу;
рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення у межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судовий збір позивачем не сплачено.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилався на те, що є учасником бойових дій, в підтвердження чого додав копію відповідного посвідчення.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", яка встановлює пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені спеціальним законом - Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону; стаття 22 зазначеного Закону регулює питання оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою стала відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в призначенні пенсії відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17, в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі №805/3982/17-а, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року в справі 240/934/20.
Висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, які прийняті в часі пізніше, мають перевагу над висновками Верховного Суду, які прийняті в часі раніше, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі №805/3982/17-а.
Отже, даний адміністративний позов з порушенням прав позивача як учасника бойових дій не пов'язаний.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження до суду не подано.
Разом з цим, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не входить до структури заробітної плати та є спеціальним видом відповідальності роботодавця.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Отже, на позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не поширюються положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2684,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований представником позивача в системі «Електронний суд», тобто поданий в електронній формі.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Виходячи з того, що стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є позовною вимогою майнового характеру, обчислюється судом під час ухвалення рішення у справі, і на день подання позову суму до стягнення визначити неможливо, суд приходить висновку, що сума судового збору за дану позовну вимогу має бути попередньо визначена судом виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку становить - 858 грн. 88 коп., з подальшою сплатою недоплаченої суми, відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Таким чином, сума судового збору яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить 858 грн. 88 коп. як мінімальна ставка за майнову вимогу, що заявлена фізичною особою при зверненні до адміністративного суду засобами електронного зв'язку.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 858 грн. 88 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду, оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 858,88 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.В. Череповський