Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 квітня 2023 року Справа№200/366/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1; зобов'язання здійснити на загальних підставах перерахунок та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 07.10.2009 р., відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та представлених додаткових документів, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, з проведенням на загальних підставах індексації та масових перерахунків, відповідно до пенсійної реформи України та подальших змін у пенсійному законодавстві, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009 р. по день фактичної виплати пенсії, з виплатою пенсії на вказаний позивачем банківський рахунок; допущення негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення усієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 року у день фактичної виплати; зобов'язання у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору/відстрочення сплати збору при поданні адміністративного позову - задоволено частково. Відстрочено позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1073,60 гривень до ухвалення судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження. Частково задоволено клопотання представника позивача про невідкладне вимагання від відповідача матеріали пенсійної справи позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до участі у справі в якості другого відповідача.
За правилами частини1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадженняпротягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що у 1997 роціїй було призначено пенсію за віком. З 01.12.1997 року внаслідок виїзду на постійне місце проживання за кордон виплату пенсії було припинено. Зазначила, що у 2021 році звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком, проте рішенням від 03.12.2021 року № 057050009494 відповідач відмовив у проведенні перерахунку та поновлення виплати пенсії з посиланням на обов'язок особистого звернення позивача (фізичної явки) до органу ПФУ з такою заявою. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі № 200/18871/21 було зобов'язано відповідача відновити з 07.10.2009 року нарахування та виплату пенсії відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на визначений позивачем банківський рахунок з компенсацією втрати частини доходів. Зазначила, що відповідачем було нараховано починаючи з 07.10.2009 року пенсію за віком у фіксованому розмірі - 49,86 грн., що є нижчим за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без обліку показників та даних зі страхового стажу та заробітної плати, надбавки за наднормативний стаж, підвищення до пенсії як дитини війни та інших складових пенсійних виплат, без проведення на загальних підставах індексації та поточних масових перерахунків пенсії, компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії з 2009 року. Зазначила, що 29.12.2022 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок згідно з рішенням суду, починаючи з 07.10.2009 року, проте не отримала відповіді по суті щодо розгляду заяви. Бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, починаючи з 07.10.2009 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1, вважає протиправною, просила задовольнити позов.
Відповідачем 1 на адресу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається про незгоду позивача з виконанням рішень суду у справі №200/18871/21. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 по справі № 200/18871/21, яке набрало чинності 01.11.2022, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009 року відповідно до покладених судом зобов'язань в повному обсязі, про що свідчить ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2022 року по справі № 200/18871/21 про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання вищевказаного судового рішення. Відповідно до вказаного звіту, який прийнято судом, позивачу поновлено нарахування та виплати пенсії з 07.10.2009 року, нараховано заборгованість за період з 07.10.2009 по 31.12.2022 року. 29.12.2022 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 року. Головним управлінням розглянуто вищезазначену заяву позивача та прийнято рішення про відмову від 06.01.2023 року № 057050009494, яке є дійсним, ніким не оскаржено, тому вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідачем 2 на адресу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 200/18871/21 головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 поновлено та нараховано пенсію за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 29.12.2022 позивач звернулась через портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 200/18871/21. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 № 057050009494 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії згідно заяви від 29.12.2022, оскільки на виконання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 200/18871/21 пенсію за віком згідно Закону Закон № 1058-IV позивачу було поновлено та нараховано в листопаді 2022 року. Зазначив, що в діях головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вбачається будь-якої неправомірності, при обчисленні суми пенсії головним управлінням застосовано норми чинного законодавства.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), є пенсіонером за віком та перебуває на обліку відповідача, що не є спірною обставиною між сторонами. В матеріалах справи відсутні данні про те, що позивачем припинено громадянство України у відповідності з вимогами Закону України «Про громадянство України».
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) та відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, юридична адреса: 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Герцена, будинок 10) є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 встановлено, що 29 листопада 2021 року представником позивача засобами поштового зв'язку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву ОСОБА_1 про перерахунок та відновлення виплати пенсії. Рішенням пенсійного органу від 03.12.2021 року №057050009494 ОСОБА_1 відмовлено у поновленні пенсії.
Судом встановлено, що до зазначеної заяви заявником додано нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудову книжку, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нотаріально апостильовану довіреність на представника, довідку з місця проживання в Україні до виїзду на постійне місце проживання, свідоцтво про одруження, довідку Іллічівського УСЗН м. Маріуполя про перебування на пенсійному обліку та отримання пенсії, довідку про заробітну плату №2845, заяву про перерахунок та відновлення виплати пенсії.
Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2845 від 07.01.2021 року, яка видана ПрАТ «ММК імені Ілліча», зазначено заробітну плату за 60 місяців за період з січня 1986 по грудень 1990 року включно. Заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, склала 0,11993 грн. Крім того, у зазначеній довідці. Додатково зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України.
В матеріалах справи наявна довідка, видана Управлінням соціального захисту Виконкому Іллічівської ради народних депутатів, в підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на обліку в Іллічівському УСЗН м. Маріуполя та отримала пенсію по 30 листопада 1997 року наперед за 6 місяців у розмірі 299,16 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2021р. № 057050009494 про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити з 07.10.2009 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на визначений позивачем банківський рахунок, із компенсацією втрати частини доходів. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №200/18871/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 залишено без змін.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 набрало законної сили 01 листопада 2022 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 21.12.2022 року прийнято рішення № 057050009494 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.10.2009 року у розмірі 49,86 грн.
Крім того, відповідно до зазначеного рішення відповідачем 1 встановлено особливість «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд. розм. - з 07.10.2009 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 07.10.2009 по довічно».
Відповідно до зазначеного рішення страховий стаж позивача складає 36 років 11 місяців 9 днів. Розмір пенсії обраховано наступним чином: розмір пенсії за віком (ст. 27) - 0,00 грн., доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1 абз. 1) - 0,00 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) - 0,00 грн., загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових - 49,86 грн. (перша складова: Заг. процент розрах. пенсії від заробітку - 71; Коефіцієнт підвищення осн. розміру пенсії - 1,1 х 1,12 х 1,08 х 1,05 х 1,10256 х 1,1 х 1,05708 х 1,12; Розмір пенсії з обмеженням - 0,00; друга складова: Коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,00000; Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1.35) - 0,00000.
29 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії згідно рішення суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 06.01.2023 року №057050009494, яке обґрунтоване наступним. Документи для розгляду: заява про перерахунок пенсії, паспорт, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, витяг з реєстру страхувальників, довідка ОК-5. За результатами розгляду наданих документів відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в листопаді 2022 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року по справі №200/18871/21 ОСОБА_1 було поновлено та нараховано пенсію за віком, починаючи з 07.10.2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003p. №1058-IV.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови рішенням відповідача 2 від 06.01.2023 року №057050009494 у проведенні перерахунку пенсії позивача за віком.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 24 Конституції України гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 25 Конституції України Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частин 1-3 статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки,для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІV від 11.12.2003 року реєстрація міста проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.
Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України. Тобто, кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.
Підсумовуючи, суд зазначає, що ОСОБА_1 , проживаючи в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права наотримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009 у справі №1-32/2009 положення пункту 2 частини першої статті 49 і другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) визнано такими, що не відповідають Конституції України та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України № 1058-IV було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється зокрема на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Абзацом другим статті 51 вказаного Закону було передбачено, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналіз наведених норм свідчить, що після прийняття Конституційним Судом України вищезазначеного рішення, Закон України №1058-IV не встановлює підстав для незастосування до пенсіонерів - громадян України, які перебувають за кордоном, норм цього Закону, які регулюють порядок проведення перерахунків, підвищення, індексації, а також проведення підвищень «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальні гарантії дітям війни», оскільки будь-яких обмежень діючим законодавством не встановлено.
Із визнанням неконституційними положень пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону України №1058-IV зникли перешкоди для реалізації позивачем своїх прав на пенсійне забезпечення.
Підсумовуючи, слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до положень частини 2 статті 7 Закону № 1058-IV пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно до положень частини 3 статті 42 Закону №1058-IV тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Відповідно до пункту 4-1 пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:
мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;
збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.
За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 11 місяців 09 днів (страховий стаж враховано по 13.08.1997 року), коефіцієнт страхового стажу 0,00000.
Розрахунковий розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 27 Закону 1058-IV складає 0,00 грн.
Доплату до прожиткового мінімуму, передбачену абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV ОСОБА_1 не встановлено.
Окрім того, доплату за 16 років понад нормового стажу, передбачену абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV ОСОБА_1 не встановлено.
Суд звертає увагу, що статтею 40 Закону №1058-IV визначено порядок обчислення заробітної плати (доходу) для пенсії, в частині 1 даної статті зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно абзацу четвертого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до положень частин 1-2 статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 було надано разом із заявою про перерахунок та відновлення виплати пенсії від 24 листопада 2021 року довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №2845, видану ПрАТ «ММК імені Ілліча» 07.01.2021 року, де зазначено заробітну плату за 60 місяців за період з січня 1986 по грудень 1990 року включно.
Водночас, відповідачем 2 при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії не було здійснено розрахунок розміру пенсії за віком відповідно до статті 27 Закону №1058-IV та відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії спірним рішенням від 06.01.2023 року №057050009494.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1. За змістом пп. в п.7 цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Приписами пункту 17 наведеного Порядку передбачено, що така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №709/1448/16-а, який в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 527/1655/17.
Судом встановлено, що факт перебування позивача в трудових відносинах в період 01.01.1986 по 31.12.1990 року з Жданівським металургійним заводом ім. Ілліча (в подальшому Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча) у пенсійного органу сумнівів не викликав. При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в довідці №2845 від 07.01.2021 року, виданої ПрАТ «ММК імені Ілліча», за періоди роботи позивача, матеріали справи не містять.
Натомість, відмовляючи позивачу врахувати спірну довідку, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідки, тощо.
Отже, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача 2 від 06.01.2023 року №057050009494 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно, задоволенню підлягають позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату №2845 від 07.01.2021 року, виданої ПрАТ «ММК імені Ілліча» з першого числа наступного місяця, а саме з 01.01.2021 року, оскільки заяву про перерахунок разом із зазначеною довідко подано після 15 числа місяця.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 28 Закону №1058-IV (в редакції станом на дату, з якої відбулось поновлення нарахування та виплати пенсії, а саме 07.10.2009 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому, згідно зі ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Окрім того, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV (в редакції станом на дату прийняття спірного рішення, а саме 06.01.2023 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків-35 років, а у жінок -30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Судом встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 за матеріалами електронної пенсійної справи складає 36 років 11 місяців 09 днів.
Водночас, доплату до прожиткового мінімуму, передбачену абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV ОСОБА_1 не встановлено.
Отже, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата пенсії у розмірі меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Крім того, згідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Водночас, враховуючи те, що позивачу не було здійснено розрахунок розміру пенсії відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, як наслідок доплату за понаднормовий стаж, передбачену абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV ОСОБА_1 встановлено не було.
Суд звертає увагу, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №200/18871/21 було, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити з 07.10.2009 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, позивачу було поновлено нарахування та виплату пенсії за віком у розмірі, встановленому на дату її призначення, а саме в розмірі-49,86 грн. Судом встановлено, що рішенням пенсійного органу №057050009494 від 21.12.2022 було встановлено особливість «Не підлягають МП, признач.заріш.суду в тверд.розм. - з 07.10.2009 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 07.10.2009 по довічно».
Суд зазначає, що така вказівка у протокольному рішенні №057050009494 від 21.12.2022 року про перерахунок пенсії позивача суперечить положенням чинного законодавства, оскільки судом у справі №200/18771/21 не визначався ані розмір пенсії, який підлягає поновленню та виплаті, ані встановлювалась заборона на здійснення масового перерахунку (МП) пенсії після її поновлення тощо. Також, положення чинного пенсійного законодавства не передбачають права та можливості пенсійного органу діяти саме в такий спосіб, та доказів протилежного відповідачами суду не надано.
Щодо позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії з нарахування надбавки «дитині війни» суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: "дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
В подальшому Законом України від 28.12.2014 №80-VIII установлено, що норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 № 2456-VI (Бюджетний кодекс України), ураховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII.
Суд, вкотре звертає увагу, що, оскільки, право позивача на отримання пенсії за віком встановлене в судовому порядку під час судового розгляду справи №200/18771/21, відповідно підтвердження в ході розгляду даної справи вже не потребує.
Відповідно до статей 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 №2195, позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) було менше 18 років і вона відноситься до осіб, яким щомісячно виплачується підвищення до пенсії, у розмірі, визначеному підзаконними актами.
Отже, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії за віком «діти війни» є протиправною.
Щодо позовної вимоги про проведення осучаснення пенсії та застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, суд зазначає наступне.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) за нормами якого з 1 жовтня 2017 року здійснено осучаснення пенсій, призначених за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, пунктом 4-3 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Підсумовуючи, слід зазначити, позивач має право на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% з 01.10.2017 року.
Стосовно позовних вимог про індексацію пенсії суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 4, ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, законодавчими нормами передбачено індексацію пенсії.
Відповідно до п. 1-1, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шля
Суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на індексацію сум пенсії не залежно від часу перерахунку пенсії. Крім того, зміна базового місяця не є підставою проводити обчислення індексації пенсії за старим показником. Індексація пенсії проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Кодексом закріплені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону №1404-VIII зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, від 22.12.2020 року у справі №440/1810/19.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 року у справі №802/1933/18-а.
Судом встановлено вище, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №200/18771/21, яке набрало законної сили 01.11.2022 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити з 07.10.2009 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на визначений позивачем банківський рахунок, із компенсацією втрати частини доходів.
Аналізуючи предмет спору в даній справі та зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що даний спір в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу фактично спрямований на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року по справі №200/18771/21.
Крім того, в якості підстави позову позивач зазначив саме невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року по справі №200/18771/21.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить здійснити на загальних підставах перерахунок та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 07.10.2009 р., відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі та представлених додаткових документів, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, з проведенням на загальних підставах індексації та масових перерахунків, відповідно до пенсійної реформи України та подальших змін у пенсійному законодавстві, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 07.10.2009р. по день фактичної виплати пенсії, з виплатою пенсії на вказаний позивачем банківський рахунок.
Проте спірні правовідносини в частині компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії з 07.10.2009 року між сторонами вже вирішені судом.
При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач, посилаючись на неправомірність дій відповідача при виконанні рішення суду, звертається до суду з новим адміністративним позовом, зокрема, щодо здійснення такої компенсації.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право, у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позову щодо належного виконання окремого судового рішення в іншій справі.
Суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового або приймати нове судове рішення щодо тих саме правовідносин, оскільки цим порушуються норми КАС України, якими передбачено вирішення цих питань шляхом винесення судом окремої ухвали.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частини є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про допущення негайного виконання рішення суду відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення усієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 року у день фактичної виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішенняу разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Таким чином, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Разом з тим, положеннями КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більш того, статтею 371 КАС України визначено вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Так, негайному виконанню підлягає, зокрема, судове рішення, яким присуджено виплату пенсії, тобто задоволено вимогу позивача про стягнення конкретно визначеної суми пенсії, з якої і виокремлюється сума стягнення за один місяць.
Таким чином, при вирішенні питання, чи є підстави допустити негайне виконання рішення, суду необхідно встановити, яких саме спірних правовідносин стосується предмет спору та який саме обрано спосіб захисту порушених прав особи.
Суд встановив, що позивач заявив позовну вимогу про зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії та за результатами її розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
Отже, судове рішення у цій справі має зобов'язальний характер і не відноситься до судових рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про звернення рішення до негайного виконання.
Стосовно встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання відповідача 1 у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Застосування наведеної норми є прерогативою суду, та передбачає право діяти на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі перерахунку та виплати пенсії.
Окрім того, судом вище зазначено про відмову у задоволенні позовних вимог про звернення рішення до негайного виконання, щодо якого позивач просить встановити судовий контроль.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно до частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 858,88 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Герцена, будинок 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 року №057050009494 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести з 07.10.2009 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком з урахуванням положень частин 1 і 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та нарахуванням надбавки як дитині війни на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком з урахуванням положень пункту 4-3 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням для розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, починаючи з 01.10.2017 та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату №2845 від 07.01.2021 року, виданої ПрАТ «ММК імені Ілліча» з першого числа наступного місяця, а саме з 01.01.2021 року, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), здійснивши перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням індексації, починаючи з 07.10.2009 року, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 44 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Герцена, будинок 10, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 44 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 06 квітня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другоюстатті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова