Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" квітня 2023 р. Справа № 922/529/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Соловйова Максима Олеговича (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Бабенка Романа Вікторовича (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про стягнення 320091,33 грн.
без виклику учасників справи
Фізична особа-підприємець Соловйов Максим Олегович (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабенка Романа Вікторовича (далі за текстом - відповідач) 320091,33 грн, з яких:
250000,00 грн - основного боргу;
7643,83 грн - 3% річних;
62447,50 грн - інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на надання послуг з розробки програмних продуктів № 07/08/21 від 18.08.2021 щодо проведення розрахунків за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 відкрито провадження у справі № 922/529/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної ухвали від 13.02.2023.
Надіслані на адресу сторін копії ухвал від 13.02.2023 повернулись на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 21-30). Відомостей про наявність, зокрема, у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 18.08.2021 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір на надання послуг з розробки програмних продуктів № 07/08/21 (далі за текстом - договір; а. с. 7-9), за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розробки пакетів програмних продуктів (далі - послуги), а змовник - прийняти і оплатити надані виконавцем послуги (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору ціна останнього становить 250000,00 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).
Пунктом 2.3 договору також передбачено, що вартість однієї години надання послуг становить 500 грн.
Згідно з п. 3.1. договору, оплата наданих послуг здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг (далі - акт), який є свідченням належного виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктами 3.2.-3.3 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У платіжних дорученнях обов'язково зазначається номер та дата договору. Усі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні.
Відповідно до п. 4.2 договору факт надання послуг підтверджується шляхом підписання акта.
На підставі п. 7.1 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання його умов сторонами цього договору.
Додатком № 1 до договору є специфікація в якій сторони обумовили, які конкретно послуги виконавець надає замовнику в рамках договору.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зазначеного договору позивачем надано, а відповідачем прийнято без жодних заперечень та зауважень послуги передбачені умовами договору на загальну суму 250000 грн., про що сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг до договору б/н від 31.12.2021 (а. с. 11).
Проте, відповідач, всупереч умов вказаного вище договору, надані позивачем послуги не оплатив.
Обставини щодо стягнення існуючої заборгованості в сумі 250000,00 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань з оплати отриманих ним послуг, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано до стягнення з відповідача 7643,83 грн 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 07.02.2023, а також 62447,50 грн інфляційних за період прострочення лютий - грудень 2022 року
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В даному випадку, факт надання позивачем на користь відповідача послуг за договором та вартість таких послуг, а також факт прийняття таких послуг відповідачем без будь-яких заперечень підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг до договору б/н від 31.12.2021 на суму 250000 грн.
На підставі п. 3.1. договору, оплата наданих послуг мала бути здійснена відповідачем протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Строк виконання зобов'язань з їх оплати є таким, що настав.
Оскільки матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано доказів оплати зазначених послуг, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 250000,00 грн заборгованості за надані послуги.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним на суму боргу в розмірі 250000 грн нараховано 7643,83 грн 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 07.02.2023, а також 62447,50 грн інфляційних за період прострочення лютий - грудень 2022 року
Періоди прострочення грошових зобов'язань та суми таких зобов'язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останнім суду не надано. Крім того, як вже зазначалось, відповідачем не надано будь-яких доказів сплати на користь відповідача вартості отриманих послуг за договором. В контексті цього, зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та річних за вказані періоди прострочення та на вказану позивачем суму прострочення.
Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, суд приходить до висновку про його арифметичну вірність. За таких обставин, позов в частині стягнення зазначених нарахувань також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7643,83 грн 3% річних та 62447,50 грн інфляційних за вказані періоди прострочення.
На підставі ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 4801,37 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабенка Романа Вікторовича (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Соловйова Максима Олеговича (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ):
250000,00 грн - основного боргу;
7643,83 грн - 3% річних;
62447,50 грн - інфляційних втрат;
4801,37 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак