Справа № 589/2808/21
Провадження № 2/589/104/23
29 березня 2023 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Прачук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Антошко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_1
- про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вимогою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 в розмірі 15 001 грн 36 коп. Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» визнано надавачем послуг з теплопостачання згідно рішення Шосткинського міськвиконкому № 226 від 28 липня 2006 року і з 15 жовтня 2006 року забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення міста Шостка, в тому числі і будинок АДРЕСА_1 . Споживачем теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку є ОСОБА_1 , яка не виконує свої зобов'язання перед позивачем по сплаті наданих ним послуг з теплопостачання, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість.
В свою чергу відповідач подала відзив, в якому, заперечуючи проти позову, зазначає про відсутність у неї з позивачем договірних відносин щодо надання послуг з теплопостачання, а також на неправомірність застосування позивачем «старих» тарифів, які за її переконанням є завищеними, замість тих, що встановлені НКРЕКП, зокрема у 2020 році.
Позивач надав відповідь на відзив, за змістом якого зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача. Зауважив, що з відповідачем укладений договір, свої зобов'язання за яким позивач виконав. Натомість відповідач не виконує свої зобов'язання по оплаті послуг. Крім того, за змістом самого позову позивач пояснив неможливість застосування тарифів, про які зазначає відповідач, через необхідність укладення для цього нових договорів зі споживачами за правилами Закону України від 09.11.2017р. №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», що неможливо до закінчення дії карантину.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась, надала заяву, за змістом якої просила розглядати справу без її участі, заперечувала проти позову, наголошуючи на неправомірність застосування позивачем завищених тарифів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт є надавачем послуг з теплопостачання, в тому числі і мешканцям будинку АДРЕСА_1 , відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 28.07.2006 року № 226 Про надання послуг з теплопостачання.
Судом встановлено, що відповідач у справі є власницею квартири АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.1999 № 2412 (спадкова справа № 424/98) (а.с.14).
08.12.2011 між ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про надання послуг з теплопостачання, за умовами якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з теплопостачання, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором. Строк дії договору був обумовлений сторонами на один рік з можливістю автоматичної пролонгації за відсутності заперечень проти цього сторін.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору та інших правочинів, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. В свою чергу відповідно до частини 1 статті 1 зазначеного Закону, споживачем - є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В свою чергу, статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила) встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
В п. 9 договору про надання послуг з теплопостачання від 08.12.2011 визначено, що плата за послуги вноситься не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Таким чином, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем у справі у період, за який заявлена заборгованість, існували взаємні права та обов'язки: у позивача - по наданню послуг у строк та належної якості, а у відповідача - по оплаті цих послуг та можливості оспорювати їх якість та ціну.
Факт надання позивачем послуг з теплопостачання будинку відповідача підтверджується актами приймання теплоносія на опалюваний об'єкт та перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія, складеними в жовтні 2018-2020 року (а.с. 17-19).
Споживаючи послуги позивача, ОСОБА_1 їх якості не оспорювала.
Що стосується доводів відповідача щодо неправомірного застосування позивачем «старих» тарифів, які на її думку є завищеними, замість тих, що встановлені НКРЕКП після набрання чинності Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною другою статті 14 Закону №2189-VIII передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VIII (із змінами, внесеними Законом України від 07.06.2018 № 2454-VIII) співвласників багатоквартирних будинків було зобов'язано протягом одного року з дня введення в дію Закону прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (тобто до 01.05.2020)
Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими внесено зміни, зокрема до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VIII. Внесені зміни фактично змінили вимоги щодо терміну укладання виконавцями договорів про надання комунальних послуг та прийняття співвласниками рішень про модель організації договірних відносин з виконавцями послуг.
А саме визначено, що договори про надання комунальних послуг мають бути укладені протягом п'яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, відповідно до п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VIII (зі змінами) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у листі Міністерства розвитку громад та територій України від 20.10.2020 № 7/10.1/17275-20 до переходу на нові договори, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися відповідно до вимог Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору, на тих самих умовах.
Відповідно, в умовах дії «старих» договорів про надання комунальних послуг до споживачів застосовуються тарифи, зокрема, на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які встановлювалися уповноваженими органами до 01.05.2019 (до введення в дію Закону №2189-VIII).
Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які встановлені уповноваженими органами після введення в дію Закону №2189-VIII (після 01.05.2019), можуть застосовуватися до споживачів комунальних послуг виключно за умови укладення з ними нових договорів про надання відповідних комунальних послуг за правилами, визначеними Законом №2189-VIII.
Така ж позиція висвітлена в Меморандумі про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води, укладеному 09 лютого 2021 року між Кабінетом Міністрів України в особі Міністра розвитку громад та територій України та першого заступника Міністра енергетики України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК «Нафтогаз України» і Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України».
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що тарифи, встановлені органами місцевого самоврядування та НКРЕКП на теплову енергію після набрання чинності Закону №2189-VIII (тобто після 01.05.2019) наразі неможливо застосувати до кінцевого споживача у разі відсутності нових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, укладених за правилами, визначеними Законом №2189-VIII.
Відтак застосування позивачем, до укладення договорів за правилами, визначеними Законом №2189-VIII, тарифів, що встановлювалися до 01.05.2019, є правомірним.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що наявність та загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» у сумі 15 001 грн 36 коп. за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 витікає з умов вчиненого правочину та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростована відповідачем, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 в розмірі 15 001 грн 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (м. Шостка, вул. Гагаріна, 1, рахунок № НОМЕР_1 , відділення № 308/18 АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук