Справа № 752/9440/22
Провадження № 2/752/2410/23
30.03.2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24 лютого 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 273.
У позові зазначає, що з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли, поступово стосунки зіпсувались. Сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, тому подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного із них.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник позивача адвокат Мариніна М.О. подала заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
24 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб.
Шлюб зареєстровано Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що в книзі реєстрації шлюбів 24 лютого 2006 року зроблений відповідний актовий запис №273.
У позивача та відповідача є донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що сімейне життя між сторонами не склалося, з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли. Сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства, тому шлюб існує лише формально .
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідач виявив бажання примирись, на що судом було надано строк для примирення тривалістю три місяці.
У матеріалах справи відсутні докази того або відповідні заяви сторін про примирення.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіки до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи наведені норми, а також з огляду на те, що в суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, то відповідно до статей 141-142 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 992, 40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні та сорок копійок) гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 СК України, статтею 19, 141-142, частиною четвертою статті 206, статтями 265, 355 ЦПК України, суд,-
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 лютого 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 273.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) грн.
4. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.О. Ольшевська