Справа №296/7651/22
Категорія 39
2/295/1546/23
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2023 року
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
Позивач звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просила визнати недійсними :
- кредитний договір № 11325593000 від 31.03. 2008 р.;
- додатковий договір №2 від 27.06.2013 р. до договору № 11325593000 від 31.03. 2008 р.;
- договір іпотеки від 31.03.2008 р.;
- договір про внесення змін та доповнень від 27.06.2013 року до договору іпотеки № б/н від 31.03.2008 р.;
- договір поруки № 11325593000/п від 31.03.208 року, укладений з ОСОБА_3 ;
- додатковий договір №1 від 27.06.2013 р. до Договору поруки № 11325593000/п від 31.03.2008 р.;
Також, позивач просить зобов'язати:
- АТ «Дельта-Банк» прийняти в позивача суму в розмірі 499 526,63 грн з розстрочкою залишкової заборгованості у термін, що передбачався сторонами для погашення кредиту;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 сплачені йому суми у розмірі 364 200,00 грн ;
- зобов'язати приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Сєтака В.Я. виключити з реєстру іпотек запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», а саме нежитлової будівлі - квартира АДРЕСА_1 м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 35-а.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 року зазначену цивільну справу передано до провадження судді Стрілецької О.В.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 907/9/17 від 26.02.2019 року та Касаційної цивільної палати Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 307/23/18.
Всупереч викладеному, в позовній заяві відсутня ціна позову з двох вимог майнового характеру: 1) про зобов'язання АТ «Дельта-Банк» прийняти в позивача суму в розмірі 499 526,63 грн з розстрочкою залишкової заборгованості у термін, що передбачався сторонами для погашення кредиту; 2) про зобов'язання ОСОБА_2 повернути сплачені йому суми у розмірі 364 200,00 грн ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглянувши вимогу позивача про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року № 6-511цс15 викладена правова позиція, згідно якої Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні знижки, тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються. Верховний Суд не відступав від викладеного висновку в своїх постановах.
Отже, виходячи з викладеного та з підстав позову, які заявлені позивачем, суд вважає, що вона підлягає звільненню від сплати судового збору з вимог, які виникли у зв'язку з укладенням самого договору споживчого кредиту, а саме щодо визнання недійсним кредитного договору, додаткового договору до нього та щодо зобов'язання банку прийняти грошову суму в розмірі 499 526,63 грн на виконання укладеного договору.
Щодо інших позовних вимог позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі положень Закону України "Про захист прав споживачів", виходячи з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Позивач в позовній заяві просить визнати недійсними іпотечний договір, додатковий до нього договір, договір поруки і додатковий до нього договір, які за своїм змістом не є договорами, за якими позивач придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.
Позичальник є споживачем банківських послуг у разі укладення договору споживчого кредиту, що цілком відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", норми якого не розповсюджуються на договори, згідно з умовами яких забезпечується виконання основного зобов'язання.
Зі змісту іпотечного договору вбачається, що іпотекодавець з власної ініціативи вчиняє дії щодо передачі нерухомого майна в іпотеку, а відтак даний договір за своїм змістом не є споживчим.
Також зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач - ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір поруки від 31.03.2008 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 , та додатковий договір № 1 від 27.06.2013 року до зазначеного договору поруки, за яким вона взагалі не стороною, а відповідно не може бути споживачем будь-яких послуг за ними.
З огляду на викладене вище, правовідносини між сторонами даного позову, які виникли на підставі договору поруки та договору іпотеки, за умовами якого позивач не є споживачем послуг, а тому норми Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення позивача від сплати судового збору не підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу немайнового характеру, пред'явлену фізичною особою, ставка судового збору станом на день звернення позивача з позовом до суду - 04.11.2022 р. становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).
За правилами п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» уразі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно заявлено 5 вимог немайнового характеру, за звернення з якими позивач не звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: про визнання недійними: 1) договору іпотеки від 31.03.2008 р.; 2) договору про внесення змін та доповнень від 27.06.2013 року до договору іпотеки № б/н від 31.03.2008 р.; 3) договору поруки № 11325593000/п від 31.03.208 року, укладеного з ОСОБА_3 ; 4) додаткового договору №1 від 27.06.2013 р. до Договору поруки № 11325593000/п від 31.03.2008 р.; 5) про зобов'язання приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Сєтака В.Я. виключити з реєстру іпотеку запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за п'ять вимог немайнового характеру в розмірі 4962,00 грн (992,40 х5).
Також, позивач просить звільнити її від сплати судового збору з вимоги майнового характеру про покладення обов'язку на ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 364 200,00 грн.
Разом з тим, суд вважає, що зазначена вимога також не підлягає звільненню від оплати судового збору, оскільки вона не пов'язана із захистом прав споживача послуг з огляду на наступне.
Зі змісту документів, які долучені до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_2 набув право вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору № 162/к від 01.02.2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, який укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 не є споживачем послуг за договором про відступлення права вимоги від 01.02.2018 року.
Вказана вимога є вимогою майнового характеру, на яку не поширюються норми Закону України "Про захист прав споживачів", тому позивач не звільнена від сплати судового збору в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на день подачі заяви до суду становить 992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на день подачі вказаної заяви до суду становить 12405,00 грн.).
Отже, судовий збір, що підлягає сплаті з урахуванням суми позову з вимоги майнового характеру про зобов'язання ОСОБА_2 повернути сплачену йому суму коштів, на момент звернення з відповідним позовом становить 3642,00 грн (1 % від 364200,00 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір з п'яти вимог немайнового характеру в розмірі 4962,00 грн та з однієї вимоги майнового характеру в розмірі 3642,00 грн, що разом становить 8604,00 грн, надавши суду квитанцію про сплату судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті зза наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл/Богун. р-н/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Найменування коду класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Богунський районний суд м. Житомира (назва суду, де розглядається справа).
Разом з тим, позивач в прохальній частині позовної заяви, що нормами ЦПК України не передбачено взагалі, просить витребувати в ОСОБА_2 копію індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення фінансових операцій та витребувати у відповідача (без уточнення, в якого саме - ПАТ «Дельта Банк» чи ОСОБА_2 ) розрахунок сум, сплачених позивачем ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 по договору, в тому числі комісій, процентів, заборгованості, пені, штрафів.
Нормами ч. 3 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За правилами ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В порушення наведених вище правових норм клопотання про витребування доказів позивачем не подане у вигляді окремого процесуального документа з дотриманням вимог ст.ст. 83, 84, 183 ЦПК України щодо його змісту та форми. Клопотання про витребуваняння доказів не може бути заявлене як вимога у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позивач подала позов, який не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 81, 83, 84, 175, 177, 187 України, суддя, -
Позовну заяву- залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення виявлених недоліків строк, що не перевищує 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню на підставі ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Стрілецька