07 квітня 2023 року
м. Київ
справа №140/17441/20
касаційне провадження № К/9901/14141/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (головуючий суддя - Сорока Ю.Ю.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мікула О.І.; судді - Курилець А.Р., Кушнерик М.П.)
у справі № 140/17441/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак»
до Головного управління ДПС у Волинській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
23 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (далі - ТОВ «Волиньтабак», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило зобов'язати відповідача виключити ТОВ «Волиньтабак» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
24 грудня 2020 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, (далі - Комісія) від 15 вересня 2020 року № 70559 про відповідність ТОВ «Волиньтабак» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що прийняття Комісією розглядуваного рішення стає причиною зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та покладення додаткового обов'язку на платника щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, що, в свою чергу, призводить до негативних наслідків для ТОВ «Волиньтабак», a саме - позивач не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплату заробітної плати працівникам, сплату податкових платежів, погіршення ділової репутації, a також до можливих прямих і непрямих збитків шляхом нарахування штрафних санкцій контрагентам позивача та розірвання ділових відносин, що унеможливлює подальшу господарську діяльність платника. Крім того, позивач звертав увагу на те, що негативні наслідки виникають і у його покупців, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту за відповідною господарською операцією.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 грудня 2020 року заяву ТОВ «Волиньтабак» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 березня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Забезпечуючи позов, суди виходили з того, що невжиття відповідних заходів шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Комісії істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме - право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для ТОВ «Волиньтабак», зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації. Натомість забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, надасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на провадження господарської діяльності та реєстрацію податкових накладних.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.
Верховний Суд ухвалою від 04 червня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатися лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватися поважними підставами й підтверджуватися належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода в такому виконанні, а також в очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватися ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам не відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є хибними з огляду на таке.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 в разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію документів податкової звітності.
При цьому пункт 5 Порядку № 1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Тобто, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податку здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення такого платника до переліку ризикових та є передбаченим нормативно-правовим актом заходом контролю.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виняткових випадках.
Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення Комісії зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи ТОВ «Волиньтабак», що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований платником спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послалися суди попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що безумовно рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Суд також звертає увагу на те, що віднесення певних платників податку до переліку ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, у тому числі, спрямований на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів щодо розглядуваних операцій очікувати подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а розглядувані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим Суд доходить висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви ТОВ «Волиньтабак» про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 140/8457/20, від 21 січня 2021 року у справі № 140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі № 420/7063/20, від 12 березня 2021 року у справі № 140/10203/20.
Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова