ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
23 жовтня 2007 р.
Справа № А-9/240
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Олейняш Еліні Михайлівні розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Верховинське АТП, вул. Винниченка,1, с.м.т. Верховина, Івано-Франківська область,78700
до відповідача Державної податкової інспекції в Верховинському районі, вул. Жаб"євська,57, с.м.т. Верховина, Івано-Франківська область, 78700
про скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
Від позивача: Вінтоняк Є.Д., ( довіреність б/н від 27.09.07 року)
Від відповідача: Сумарук Ю.М. - державний податковий інспектор юридичного сектору, ( довіреність № 361/С/10/08 від 10.02.06 року)
Від відповідача: Тинкалюк І.Д. - старший податковий ревізор інспектор відділу податкового аудиту та валютного контролю , ( довіреність № 7329/т/10-08 від 28.09.07 року)
Від позивача: Кошелюк О.М. - головний бухгалтер, ( довідка № 81 від 19.10.07 року; наказ № 102 від 06.11.06 року)
СУТЬ СПРАВИ: Заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Верховинському районі від 20.06.07 року № 0000672300.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. В період з 21.05.07 року по 08.06.07 року у Верховинському АТП проведена планова перевірка Верховинського АТП з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.05 року по 31.03.07 року.
В результаті перевірки складено акт від 15.06.07 року № 81/2300-20543062, на підставі якого прийнято повідомлення-рішення від 20.06.07 року № 0000672300/0, яким донараховано податок на додану вартість ( надалі ПДВ) в сумі 3203 грн. та штрафні санкції в сумі 1124 грн.
В акті перевірки вказано, що відповідно до договору з Верховинською райдержадміністрацією від 12.09.05 року підприємство здійснювало пасажирські перевезення пільгових категорій громадян на приміських маршрутах. За виконані послуги підприємство одержувало дотацію ( субвенцію), яка компенсувала витрати підприємства. Представник позивача зазначає, що вже в акті зазначено, що підприємство отримує з бюджету компенсацію витрат, які пов"язані з перевезенням пільгових пасажирів. Пільгові ( безкоштовні перевезення) передбачені законодавством України, зокрема -це обов"язкова умова здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів, яку закріплено у п.п. 2.3.1. Ліцензійних умов.
Договір з райдержадміністрацією тільки повторно зобов"язує Верховинську АТП перевозити безкоштовно пільгову категорію пасажирів. Договір також передбачає виплату розрахункової суми субвенцій, що буде надаватись з бюджету.
Отже, Верховинське АТП отримує не виручку від пільгових перевезень, як зазначено в акті перевірки, а субвенцію з Державного бюджету на покриття збитків.
Представник позивача наголосив, що в акті перевірки зазначено порушення п. 5.1.13 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 року, згідно якого пільга встановлена для виручки в межах міста. Підприємство Верховинське АТП здійснює перевезення в межах району, тому немає підстав для звільнення від ПДВ такої виручки. Тобто, відсоток для коригування податкового кредиту визначається шляхом порівняння виручки пільгової і непільгової. В даному випадку, стверджує представник позивача, такої виручки немає, так як перевезення пасажирів здійснюється в межах району ( пільги немає), а не в межах міста.
Отже, посилання ДПІ у Верховинському районі на необхідність проведення розподілу податкового кредиту по ПДВ є безпідставним, так як немає розподілу виручки на пільгову і непільгову ( п. 7.4.3. вищевказаного Закону), так як сума субвенцій ( 17400 грн. за лютий, 15 700 грн. за березань) не являються виручкою від пільгових перевезень і не може приймати участі в розрахунку відсотків для коригування податкового кредиту.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю та просив суд в позові відмовити. Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву № 7331/10/10-09 від 28.09.08 року та в обгрунтування заперечень зазначив наступне. 20.06.07 року ДПІ в Верховинському районі винесено податкове повідомлення-рішення за формою "Р" на загальну суму 4327 грн. згідно акту планової виїзної перевірки Верховинського АТП з питань дотримання вимог податкового законодавства.
В акті перевірки вказано, що відповідно до договору з Верховинською райдержадміністрацією від 12.09.05 року підприємство здійснювало пасажирські перевезення пільгових категорій громадян на приміських маршрутах. За виконані послуги підприємство одержувало дотацію ( субвенцію), яка компенсувала витрати підприємства.
Пунктом 4 акту перевірки від 15.06.07 року № 81/2300-20543062 встановлено порушення: " п.п 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану варість за лютий 2007 року 1627 грн. та березень 2007 року 1576 грн."
Відповідно до п. 3.2.7. ст. 3 Закону України "Про податок на додану варість" не є об"єктом оподаткування ПДВ розмір субсидій, дотацій за рахунок бюджетів, та відповідно до п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 вищевказаного Закону вартість придбаних товарно-матріальних цінностей, які призначаються для використання в операціях, які не є об"єктом оподаткування згідно зі ст. 3 або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 не включаються до податкового кредиту такого платника
Відповідно до п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в період з 21.05.07 року по 08.06.07 року у Верховинському АТП проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Верховинського АТП з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.05 року по 31.03.07 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
В результаті перевірки складено акт від 15.06.07 року № 81/2300-20543062, на підставі якого прийнято повідомлення-рішення від 20.06.07 року № 0000672300/0, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 3203 грн. та штрафні санкції в сумі 1124 грн.
Відповідно до договору з Верховинською райдержадміністрацією від 12.09.05 року підприємство здійснювало пасажирські перевезення пільгових категорій громадян на приміських маршрутах. За виконані послуги підприємство одержувало дотацію ( субвенцію), яка компенсувала витрати підприємства.
Відповідно до п. п. 3.2.7 п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану варість" не є об"єктом оподаткування податком на додану варість розмір субсидій, дотацій за рахунок бюджетів та відповідно до п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, які призначаються для використання в операціях, які не є об"єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону не включаються до податкового кредиту такого платника.
Відповідно до п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від обкладання ПДВ операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом ( крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду ( прокат).
В спірному випадку позивач здійснює перевезення поза межами населеного пункту. Отже, немає пільги по сплаті ПДВ по операціях за надані послуги з перевезення. Однак, ним отримуються кошти з бюджету на відшкодування витрат з перевезення пільгових категорій пасажирів, яка відповідно до вищевказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість" не є об"єктом оподаткування.
Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану варість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Тобто, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2007р. - 1627 грн. за березеньб 2007р. - 1576 грн.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими. А тому в позові слід відмовити.
Керуючись ст. 124 Конституції України , с 5 , 7 Закону України "Про податок на додану вартість", 160 - 163, 167 , 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
в позові відмовити.
Постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 -ти днів з дня її складення в повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
Постанова виготовлена в повному обсязі 06.11.07 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.