79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
09.10.07 Справа № 4/1021-6/122
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Юрченка Я. О.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ № 2/1798 від 13.07.2007 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2007 р.
у справі № 4/1021-6/122
за позовом ТзОВ «Укрспецтехніка», м. Львів
до відповідача ЗАТ Української інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс», м. Київ
про стягнення в розмірі 5 928, 09 грн. страхового відшкодування
за участю представників сторін:
від позивача -явка необов'язкова -Котур М. В. -представник (довіреність б/н від 01.09.2007 р.)
від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -не з'явився
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 р. у склад колегії суддів введено суддю Юрченка Я. О. у зв'язку з відпусткою судді Духа Я. В.
Представнику позивача у судовому засіданні були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ, розгляд справи призначено на 09.10.2007 р., явка сторін не була визнана обов'язковою.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2007 р. у справі № 4/1021-6/122 за позовом ТзОВ «Укрспецтехніка», м. Львів до відповідача ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ про стягнення 5 928, 09 грн. страхового відшкодування позов задоволено повністю.
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 525, 526, 979, 988 ЦК України, а також положеннями укладеного між сторонами договору страхування автотранспорту № 01038-101 від 26.03.2004 р. та мотивував його тим, що якщо страхове відшкодування проводиться на підставі акту експертизи, то вона повинна бути повною і всебічною, а отже, нез'ясовані питання не можуть залишатися на додаткові огляди, оскільки на підставі акту огляду складався висновок № 210 автотоварознавчого дослідження від 10.11.2004 р. та розрахунок страхового відшкодування від 24.01.2005 р. Крім цього, господарський суд зазначив, що в суму проведеного відшкодування не включено ремонт бампера, а оскільки автомобіль вже відремонтований і встановити, які ремонтні роботи потрібно було провести, неможливо, то згідно умов договору, відповідач повинен був виплатити суму страхового відшкодування позивачу на підставі акту здачі-приймання № 01/7595 від 29.10.2004 р.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Львівської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що акт виконаних станцією технічного обслуговування ТзОВ «Алекс»робіт по ремонту пошкодженого автомобіля свідчить, що такі роботи були виконані, але не є підтвердженням необхідності виконання таких робіт у зв'язку з ДТП. При цьому, апелянт зазначає, що позивачем не дотримано вимог п. 10.1.7 Правил добровільного страхування транспортних засобів, затверджених рішенням правління ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»від 26.03.2003 р. та зареєстрованих Міністерством фінансів України 25.04.2003 р., відповідно до яких позивач повинен був звернутися із заявою до страховика про проведення додаткової експертної оцінки пошкоджень в разі, якщо при ремонті транспортного засобу будуть виявлені приховані дефекти, спричинені даним страховим випадком, а після проведення відновлювального ремонту, згідно п. 10.1.8 цих же Правил, протягом 10 діб подати претензію страховику щодо прихованих дефектів, пов'язаних зі страховим випадком.
Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах повідомленням про вручення поштового відправлення № 256240.
Позивач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи, викладені в ній, просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про страхування», конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Так, договір страхування автотранспорту № 01038-101 від 26.03.2004 р. не передбачає обов'язку страхувальника (ТзОВ «Укрспецтехніка») повідомляти страховика про виявлення прихованих дефектів та подати заяву про проведення додаткової експертної оцінки пошкоджень. Також позивач вказує, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням висновку експерта № 1/280 від 25.04.2007 р., відповідно до якого на станції технічного обслуговування ТзОВ Компанія «Алекс»для відновлення автомобіля виконано об'єм робіт більший, ніж передбачено актом огляду від 12.10.2004 р., в якому, в свою чергу, зазначено, що при детальнішому огляді транспортного засобу можуть бути виявлені дефекти, які попередньо не було можливості встановити.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 26.03.2004 р. між ТзОВ «Укрспецтехніка», м. Львів (страхувальник) та ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(страховик) укладено договір страхування автотранспорту № 01038-101, відповідно до п. 1 якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер 216-20 ТА, ринковою вартістю 120 831, 11 грн.
Ч. 2 п.п. 2.1 даного договору визначені страхові ризики, зокрема пошкодження чи знищення транспортного засобу в результаті ДТП та пошкодження, що виникли в процесі руху.
09.10.2004 р. в м. Житомир внаслідок ДТП вказаний автомобіль був пошкоджений.
12.10.2004 р. експертом (оцінювачем) ПП «Авекс»складено Акт огляду транспортного засобу, під час якого встановлено пошкоджені деталі та тип ремонтної операції.
На підставі вказаного вище Акту огляду транспортного засобу складено висновок № 210 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.11.2004 р., згідно якого вартість відновлювального ремонту і матеріальної шкоди становить 4 009, 13 грн.
Ч. 3 ст. 988 ЦК України передбачає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, враховуючи зазначені документи, відповідач у справі визначив, що сума страхового відшкодування, за вирахуванням суми франшизи (1 208, 31 грн.), становить 2 800, 82 грн., яка була перерахована відповідачем на поточний рахунок позивача 11.02.2005 р.
Відповідно до п. 6.1 договору страхування, укладеного між сторонами, виплата страхового відшкодування проводиться на підставі акту, який складається страховиком, та інших документів, зокрема акту експертизи про розмір збитків або рахунку сервісного центру.
За п. 6.2.1 цього ж договору, визначення розміру збитків та розрахунок страхової виплати при її здійсненні безпосередньо страхувальнику проводиться страховиком на підставі документів (оригіналів), що свідчать про фактично здійснені витрати (сплачені рахунки, замовлення-наряди, накладні, акти виконаних робіт тощо).
Однак, як зазначив місцевий господарський суд, відповідач не надав позивачу висновок № 210 автотоварознавчого дослідження від 10.11.2004 р. та розрахунок страхового відшкодування. Про визначення суми страхового відшкодування позивач дізнався із виписки банку по своєму поточному рахунку. Таким чином, господарський суд правомірно вказав, що відповідач позбавив позивача скористатися правом проведення повторної експертизи, чим порушив п. 6.1 договору страхування.
Як вбачається із п. 4 акту огляду транспортного засобу, передній бампер автомобіля має подряпини і потертості в передній правій частині, а тому підлягає ремонту і фарбуванню. Також експерт доповнив даний пункт тим, що при детальнішому огляді можуть виникнути дефекти, які попередньо неможливо було виявити.
Згідно Акту № 01/7595 здачі-приймання робіт від 29.10.2004 р., підписаного між позивачем і ТзОВ Компанія «Алекс», витрати на ремонт автомобіля після ДТП становлять 9 178, 91 грн., з яких фактично витрачених на ремонт 8 728, 91 грн. (крім вартості циліндра замка в сумі 450 грн.). Позивач оплатив дані роботи ТзОВ Компанія «Алекс»згідно платіжних доручень № 835 від 12.10.2004 р. та № 919 від 02.11.2004 р.
Крім цього, в Акті № 01/7595 від 29.10.2004 р. визначено, що пошкоджено кріплення бампера, що призводить до заміни накладки переднього бампера. Даний факт також зафіксований в акті огляду автомобіля від 15.10.2004 р.
Отже, якщо страхове відшкодування проводиться на підставі акту експертизи, то вона повинна бути повною і всебічною, нез'ясовані питання не можуть залишатися для додаткових оглядів, оскільки на підставі акту огляду складався висновок № 210 автотоварознавчого дослідження від 10.11.2004 р. та розрахунок страхового відшкодування від 24.01.2005 р.
Висновком експерта від 25.04.2007 р. № 1/280 встановлено, що при порівняльному дослідженні акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 12.10.2004 р. та акту № 01/7595 здачі-приймання робіт від 29.10.2005 р. з СТО ТзОВ Компанія «Алекс», встановлено, що на станції технічного обслуговування для відновлення автомобіля виконано об'єм робіт більший, ніж передбачено актом огляду пошкодженого транспортного засобу, складеного спеціалістом ПП «Авекс»Бойко О. Б. Крім цього, проведено низку ремонтних робіт по усуненню дефектів, які важко пов'язати з наявними на автомобілі пошкодженнями, а саме заміну серцевини замка передніх правих дверей, ремонт електрообладнання автомобіля. Як доцільно зазначив, господарський суд першої інстанції, позивач в суму позову не включив суму відшкодування даних робіт.
Вищевказаним висновком експерта встановлено, що в перелік ремонтних робіт, які наводяться в калькуляції відновлювального ремонту автомобіля у висновку спеціаліста № 210 від 10.11.2004 р., ремонт переднього бампера не включений, але про нього зазначено в акті огляду транспортного засобу, що пояснює, чому на станції технічного обслуговування ТзОВ Компанії «Алекс»проведено більший об'єм робіт, а саме заміну переднього бампера.
Як вбачається із документів, які містяться у матеріалах даної справи, під час проведення експертизи, в результаті якого прийнято висновок № 210 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.11.2004 р., експертом за основу взято нормо-години і ціни на деталі по регіону для складання ремонтно-відновлювальних робіт. Однак, офіційним регіональним дилером компанії Volkswagen в Україні є ТзОВ Компанія «Алекс», на сервісному обслуговуванні якого перебував автомобіль позивача і ціни якого є пріоритетними, відповідно до п. 8.4.10 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, де зазначено, що дані про вартість складових частин дорожніх транспортних засобів, які підлягають заміні, беруться з довідкової літератури, наведеної у додатку 8 до цієї Методики, та комп'ютерних програм, а також інших джерел, які містять необхідну інформацію. Так, пріоритетними є дані про вартість складових частин офіційних дилерів виробника дорожньо-транспортного засобу. Такі обставини підтверджені висновком експерта від 25.04.2007 р. № 1/280.
Відповідно до умов п. 6.2.1 укладеного між сторонами договору страхування, визначення розміру збитків та розрахунок страхової виплати проводяться страховиком при здійсненні страхової виплати безпосередньо страхувальнику на підставі документів (оригіналів), що свідчать про фактично здійснені витрати (сплачені рахунки, замовлення-наряди, накладні, акти виконаних робіт тощо).
Листом № 417 від 10.11.2004 р. відповідач у справі просив ВАТ «Електрон Банк»(вигодонабувач по договору страхування) повідомити відповідача про можливість виплати страхового відшкодування ТзОВ «Укрспецтехніка» на користь ВАТ «Електрон Банк», який, в свою чергу, погодив перерахування суми страхового відшкодування позивачу, що підтверджується Листом № 05-2/133 від 11.01.2005 р.
Отже, в суму проведеного відшкодування не включено ремонт бампера, а оскільки автомобіль вже відремонтований і встановити, які ремонтні роботи потрібно було провести неможливо, то за п. 6.2.1 договору страхування, відповідач повинен був виплатити суму страхового відшкодування позивачу на підставі акту здачі-приймання робіт № 01/7595 від 29.10.2004 р.
Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2007 р. у справі № 4/1021-6/122 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ залишити без задоволення.
3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
4. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя Я. О. Юрченко
Суддя М. Г. Слука