Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1451/21 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.
01 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Руденко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №278/1451/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою через представника ОСОБА_3 ,
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2022 року, яке ухвалено під головуванням судді Дубовік О.М. у м.Житомирі,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02 вересня 2022 року просила стягнути з відповідача: аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердому грошовому розмірі сумі 13 169,85 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття; понесені додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в сумі 22 717,50 грн; передбачувані додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_6 в сумі 13 100 грн; а також понесені нею судові витрати, пов'язані із розглядом справи, в розмірі 2 185 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. ОСОБА_2 в утриманні власних дітей участі не приймає, коштів не надає. Відповідач є працездатною особою, з 2020 року і по даний час проживає в Республіці Латвія та працює на умовах трудового договору в ТзОВ «Резекненський м'ясокомбінат», має постійний дохід. Відповідач отримує заробітну плату 1 000 євро на місяць, відтак спроможний сплачувати аліменти у вказаному розмірі. Крім того, вона несе додаткові витрати на утримання обох дітей, які пов'язані з розвитком здібностей доньки ОСОБА_6 до вивчення англійської мови та профільних знань у сфері програмування, які нею фактично понесені та будуть понесені в майбутньому, а саме: навчання в ТзОВ «Комп'ютерна Академія Шаг Житомир» на курсі програми «Мала комп'ютерна Академія» та в АнтиШкола англійської мови «SpaceDeer». Син ОСОБА_7 також виявив бажання до вивчення іноземних мов, а тому вона з метою реалізації прав сина на навчання та розвиток його здібностей у даній сфері здійснювала оплату послуг із вивчення мови в «Школа англійської мови Star Center». Відповідно вона здійснювала оплату освітніх послуг у вказаних навчальних закладах у зв'язку із чим, мають місце понесені та мають бути передбачувані додаткові витрати на дітей, які батьками мають сплачуватися порівну.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2022 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 9 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24 травня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 22 717 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Відповідач ОСОБА_2 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Скрябіна О.М. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в твердому грошовому розмірі 2 618 грн, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік».
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що наразі ОСОБА_2 повинен утримувати шість осіб: двох малолітніх дітей від першого шлюбу сина ОСОБА_7 та дочку ОСОБА_6 , нову дружину ОСОБА_8 до досягнення дитиною трьох років, сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та непрацездатних батьків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Наразі відповідач дійсно знаходиться за межами України в пошуках роботи, щоб забезпечити матеріально шість осіб, але знайти роботу не може більше п'яти місяців у зв'язку з карантином та іншими обставинами, що мають істотне значення, а саме переїзд українських громадян до інших країн тощо. Планує повертатися до України та шукати роботу. Наразі у відповідача немає постійного працевлаштування. Просить стягувати з нього аліменти, які не будуть порушувати норми СК України та вважає, що достатньо для гармонійного розвитку дитини по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Звертає увагу на те, що позивач зобов'язана також утримувати дітей.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_12 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається у відзиві на те, що відповідач станом на 06 січня 2022 року працював в ТзОВ «Резекненський м'ясний комбінат» на посаді готувача м'ясних продуктів, мав трудовий стаж 1 рік і 9 місяців та його середня заробітна плата за останні 22 місяці склала 1 539,48 євро. Державним агентством соціального страхування Республіки Латвії підтверджено наявність трудових відносин відповідача з Резекненським м'ясним комбінатом, зокрема, в період із 25 березня 2020 року по 27 грудня 2021 року та з 02 січня 2022 року. Переконує у тому, що відповідач вводить суд та своїх малолітніх дітей в оману, вживає всіх можливих заходів задля ухилення від батьківського обов'язку відносно власних дітей, які потребують матеріальної підтримки батька.
Відзив підписаний від імені відповідача адвокатом, але до відзиву не додано ордера на надання правової допомоги позивачу в суді апеляційної інстанції. У матеріалах справи міститься ордер адвоката Романишиної Н.А. на суд першої інстанції - Житомирський районний суд Житомирської області (а.с.40 т.1). За загальним правилом повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оскільки відзив на апеляційну скаргу позивача підписаний особою, повноваження якої на суд апеляційної інстанції не підтвердженні у спосіб, передбачений законом, то колегія суддів повертає відзив на апеляційну скаргу заявнику без розгляду.
Окрім того, адвокат Романишина Н.А. подала до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, яка також підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви не надано підтвердження повноважень адвоката в суді апеляційної інстанції.
Представник відповідача адвокат Скрябін О.М. подав до апеляційного суду додаткові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів апеляційної скарги ухвалу про відкриття провадження від 06 жовтня 2022 року в справі №133/1564/22, судовий наказ про стягнення аліментів від 17 жовтня 2022 року №2-н/133/99/22, ухвали про відкриття провадження від 06 жовтня 2022 року в справі №133/1886/22 та в справі №133/1887/22.
Частинами другою та третьою ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За таких обставин, клопотання адвоката Скрябіна О.М. про приєднання до матеріалів справи доказів на стадії апеляційного перегляду справи, задоволено бути не може, враховуючи відсутність виняткових випадків для такої дії.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, оскільки у матеріалах справи є відомості про вручення судових повісток, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які долучені до матеріалів справи. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у задоволеній частині відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.14,15 т.1).
Довідкою виконкому Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 20 травня 2021 року №242 підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в АДРЕСА_1 , її сім'я складається з дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.39 т.1)
Відповідно до довідки про заробітну плату від 06 січня 2022 року ОСОБА_2 працює на ТзОВ «Резекненський м'ясний комбінат», Латвія; його трудовий стаж складає 1 рік 9 місяців; період надання інформації - з березня 2020 року по грудень 2021 року включно; щомісячна середня заробітна плата відповідача становить 1 549,38 євро (а.с.229 т.1).
Факт працевлаштування ОСОБА_2 на ТзОВ «Резекненський м'ясний комбінат» також підтверджується трудовим договором від 26 лютого 2020 року №2/42 та угодами до нього (а.с.230-234 т.1).
ОСОБА_2 відраховує страхові внески, що підтверджується довідкою від 10 січня 2022 року №22/83858 (а.с.218 т.1).
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17 серпня 2021 року №91-30871/0/15-21-Вих в період із 01 січня 2020 року по 03 серпня 2021 року ОСОБА_13 24 лютого 2020 року перетнув (виїзд) державний кордон України; іншої інформації немає (а.с.88 т.1).
ОСОБА_1 працює інженером-технологом на ТзОВ «Сінгурівські ковбаси» та її заробітна плата з 01 лютого 2021 року по 31 липня 2021 року становить 45 277,27 грн, що підтверджується довідкою ТзОВ «Сінгурівські ковбаси» від 08 вересня 2021 року (а.с.152 т.1).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст.185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв'язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
У відповідності до вимог частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 320/383/19 та від 09 вересня 2019 року в справі № 344/5315/18.
ОСОБА_1 до заяви про збільшення позовних вимог долучила докази на підтвердження понесених нею додаткових витрат на утримання дітей, а саме: копію договору від 26 червня 2020 року №441012641, укладеного між нею та ТзОВ «Комп'ютерна Академія Шаг», щодо надання послуг з навчання ОСОБА_5 . У відповідності до умов договору термін надання послуг складає 5 років (а.с.132-137 т.1); копію публічного договору на надання послуг із вивчення англійської мови ОСОБА_14 (а.с.141-143, 145-147 т.1); копію довідки ФОП ОСОБА_15 (а.с.149 т.1). ОСОБА_5 навчається у вказаних навчальних закладах, що підтверджується відповідними довідками з ТзОВ «Комп'ютерна Академія Шаг Житомир» та з АнтиШкола англійської мови «SpaceDeer» (а.с.244-245 т.1; 154, 157-158, 160 т.2).
ОСОБА_1 сплатила за навчання доньки в ТзОВ «Мала Комп'ютерна Академія Шаг Житомир» та за вивчення англійської мови (а.с.140,144,148 т.1; а.с.155-156, 159, 161-163, 164 т.2).
Із метою реалізації прав сина ОСОБА_4 на навчання та розвиток його здібностей позивачем оплачені послуги із вивчення мови в «Школа англійської мови Star Center», що підтверджується довідкою з даного навчального закладу від 25 серпня 2022 року та відповідними квитанціями (а.с.165-167 т.2).
Апеляційний суд звертає увагу, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ними аліментів та чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Враховуючи матеріальний стан сторін та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 понесла додаткові витрати, пов'язані з утриманням дітей сторін у сумі 45 435 грн, та з огляду на рівність обох батьків у додаткових витратах на дитину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дітей в повному обсязі та стягнув 22 717,50 грн.
Відповідно до частин першої та другої ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком з 6 до 18 років: із 01 січня - 2 618 грн, із 01 липня - 2 744 грн, із 01 грудня - 2 833 грн; на 2023 рік - 2 833 грн.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша ст.184 СК України).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частина перша ст.182 СК України унормовує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Доводи відповідача про те, що він має можливість сплачувати аліменти в розмірі мінімального гарантованого розміру, тобто 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», безпідставні, оскільки такий розмір аліментів ст.182 СК України передбачений як необхідно-мінімальний та не є обмеженням для платника аліментів, враховуючи, що чинним законодавством саме на батьків покладений обов'язок забезпечити гармонійній розвиток дітей. Встановлений законом прожитковий мінімум це мінімальна сума, але дитині для повноцінного розвитку потрібні кошти на якісне харчування, засоби для отримання повноцінного навчання, одяг, лікування тощо, а прожитковий мінімум не може забезпечити гармонійного розвитку дитини із огляду на постійне зростання цін навіть на необхідне.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на утриманні ОСОБА_2 перебувають непрацездатні батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не підтверджені належними та допустимими доказами. Батьки відповідача отримують пенсію за віком (а.с.186, 191 т.2). Розмір пенсії батька відповідача ОСОБА_11 за період із лютого по липень 2022 року становить 34 403,62 грн, а розмір пенсії матері відповідача ОСОБА_10 за період із лютого по липень 2022 року становить 50 652,84 грн (а.с.187,195 т.2), а тому посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що батьки перебувають на утриманні відповідача спростовані належними та допустимими доказами.
Разом із тим, ОСОБА_2 із 26 лютого 2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, та є батьком ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, який перебуває на утриманні останнього ( а.с.7-8, 10-11 т.2).
Враховуючи вище викладене та виходячи з принципів розумності і справедливості, з урахуванням того, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не досяг віку трьох років та мати хлопчика, тобто дружина відповідача, наразі обмежена у праві працювати у зв'язку із необхідністю догляду за сином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, слід змінити в частині присудження аліментів на утримання малолітніх дітей, зменшивши розмір твердої грошової суми аліментів на доньку ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 із 9 000 грн до 7 000 грн за положеннями ст.376 ЦПК України. У решті рішення в частині задоволених вимог залишається без змін.
Апеляційний суд не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача передбачуваних додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_6 у сумі 13 100 грн, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено в апеляційному порядку.
ОСОБА_1 відповідно до п.3 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів та додаткових витрат, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України ОСОБА_2 компенсується пропорційно до задоволених вимог за рахунок держави судовий збір у сумі 302,77 грн, понесений за подання апеляційної скарги, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є, зокрема, справи про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину (п.3 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2022 року про стягнення аліментів на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити, зменшивши розмір твердої грошової суми аліментів із 9 000 грн до 7 000 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави судовий збір у сумі 302 грн. 77 коп., понесений за подання апеляційної скарги, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: