Справа № 461/7329/19 Головуючий у 1 інстанції Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-з/811/228/22 Доповідач в 2-й інстанції Савуляк Р. В.
07 квітня 2023 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Савуляка Р. В.
суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П., розглянула заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
24 жовтня 2022 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №461/7329/19 за його апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 18 лютого 2020 року Львівським апеляційним судом було винесено постанову якою його апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
В той же час, у своїй позовній заяві він просив стягнути в його користь 11706,18 гривень за завдану майнову шкоду та 1 100 000 гривень за завдану моральну шкоду.
Майнова шкода складалась зокрема з витрат, понесених:
119,34 гривень - незаконне нарахування за спожиту електричну енергію за період з 01 травня 2018 року по 01 лютого2019 року;
100 гривень - викрадений запобіжник;
1053 гривні - вхідні проводи в квартиру;
7951,54 гривні - витрати за медикаменти;
6,30 гривень - фотофіксація;
2136 псування харчових продуктів з холодильника;
340 гривень - акумулятор.
Зазначав, що із змісту мотивувальної та резолютивної частини постанови Львівського апеляційного суду вбачається, що стосовно вимоги стягнути з відповідача 119,34 гривень за шахрайське нарахування за спожиту електричну енергію за період з 01 травня 2018 року по 01 лютого 2019 року не ухвалено рішення, зокрема зміст мотивувальної частини постанови не містить висновків про підстави відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.
На підставі п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України ОСОБА_1 - просив:
Ухвалити додаткове рішення, стосовно його позовної вимоги «Стягнути з відповідача 119,39 гривень за шахрайське нарахування за спожиту електричну енергію, за період з 01 травня 2018 року по 01 лютого 2019 року».
Справа № 461/7329/19 на вимогу Львівського апеляційного суду надійшла до суду апеляційної інстанції 14 березня 2023 року.
Необхідності виклику сторін в судове засідання при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення за зазначеною заявою з урахуванням наступного.
Ухвалення додаткового рішення передбачено у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
У постанові Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення чи змінив його за наявності підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій у якому просив:
стягнути з ТзОВ «Львівенергозбут» на його користь 11706,18 гривень за завдану майнову шкоду та 1 100 000 гривень за завдану моральну шкоду;
зобов'язати ТзОВ «Львівенергозбут» відновити подачу електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Львівенергозбут» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишено без змін.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення стосовно вимоги стягнути з відповідача 119,34 гривень за шахрайське нарахування за спожиту електричну енергію за період з 01.05.2018 року по 01.02.2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії, відмовлено.
Зазначена ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає про не вирішення судом касаційної інстанції заявленої ним позовної вимоги, тоді як суд касаційної інстанції власне судове рішення по суті заявлених позовних вимог у цій справі не ухвалював, а залишив рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року без змін, постанова Верховного Суду від 18 лютого 2021 року містить всі передбачені цивільним процесуальним кодексом висновки, немає підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового судового рішення.
Надалі, 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічною заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №461/7329/19 до Галицького районного суду м. Львова (т.1 а.с.182).
Додатковим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №461/7329/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Львівенергозбут» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.
Зазначене додаткове рішення мотивоване тим, що під час ухвалення судового рішення судом було розглянуто всі вимоги позивача, зазначені в прохальній частині позовної заяви (т.1 а.с.183-184).
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 грудня 2021 року (т.2 а.с.102).
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Додаткове рішення Галицького районного суду м.Львова від 13 грудня 2021 року залишено без змін (т.2 а.с.49-50).
Зазначена постанова мотивована тим, що вимога щодо якої позивач просив ухвалити додаткове рішення, була розглянута судом першої інстанції і щодо неї ухвалено рішення про відмову у її задоволенні.
Зокрема, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що стосовно позовної вимоги «стягнути з відповідача 119,34 гривень за нібито шахрайське нарахування за спожиту електричну енергію, за період з 1 травня 2018 року по 1 лютого 2019 року» не ухвалено рішення, оскільки такі вимоги не були окремою позовною вимогою, а включені до 11 707,18 грн. майнової шкоди, яку він просив стягнути з відповідача (т.1 а.с. 4-5).
Таким чином, заявник реалізував своє право, звернувшись до суду першої інстанції із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення, яка була вирішена судом першої інстанції шляхом ухвалення додаткового рішення і таке переглянуте в апеляційному порядку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що цивільно-процесуальним законодавством передбачено можливість ухвалення додаткового рішення саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, ніж ті, що передбачені статтею 270 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає про не вирішення судом апеляційної інстанції заявленої ним позовної вимоги, тоді як апеляційний суд власне судове рішення по суті заявлених позивних вимог у цій справі не ухвалював, а залишив рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року без змін, постанова Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року містить всі передбачені цивільним процесуальним кодексом висновки, то немає підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення по справі.
Нових обставин для ухвалення додаткового рішення, ніж ті, які розглядалися раніше судами першої та апеляційної інстанції заявник не навів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення апеляційним судом відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України. Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 258-261, 270, 389 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 07 квітня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р. В.
Судді: Ванівський О.М.
Крайник Н.П.