Справа № 459/3431/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/257/23 Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2023 року м. Львів
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 23 березня 2023 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ялта, АРК, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
вищевказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, а саме, з 23.03.2023 до 21.05.2023 р. включно.
На ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_8 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
Обвинувачений просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції , обрати йому більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що немає достатніх доказів у слідства, щоб довести його причетність у вчиненому кримінальному правопорушенні. Окрім того, підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника, наголосив на тому , що хоче вступити до лав тероборони, просить врахувати усі ці обставини та скасувати оскаржену ухвалу.
Захисник у своїй апеляційній скарзі, яку у встановленому порядку доповнив, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нову, якою змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт.Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язок протягом 48 годин із часу оголошення ухвали суду про зміну запобіжного заходу з'явитись в ІНФОРМАЦІЯ_2 - АДРЕСА_2 , тле. НОМЕР_1 з метою його мобілізації та проходження служби в ЗСУ.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що прокурором не доведено перед судом неможливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Наголошує, що покликання лише на тяжкість злочину не може бути безумовною підставою для обрання щодо особи запобіжного заходу - тримання під вартою.
Стверджує, що висновок суду про те, що обвинувачений може переховуватися від суду та впливати на потерпілого, свідків, є лише припущенням та не підтверджується жодними доказами.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнього гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Звертає увагу, що він зацікавлений у законному та справедливому розгляді справи у суді. Також обвинувачений приймає активну соціальну позицію, а саме те, що він брав участь в обороні Майдану та літній кампанії АТО у Луганській області у 2014 році.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вважає, що до обвинуваченого доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою.
Стверджує, що ОСОБА_8 не буде переховуватися від суду, вину визнав повністю, щиро розкаявся та попросив пробачення у потерпілого, сприятиме суду у встановленні обставин кримінального провадження, оскільки не відмовляється давати показання, має постійне місце проживання, реєстрації та міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дитину та цивільну дружину, не має наміру чинити тиск на потерпілого. Крім того потерпілий уже надав пояснення у судовому засіданні, заявив цивільний позов та не заперечував щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.
Також в доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що обвинувачений хоче мобілізуватись до лав ЗСУ та у зв'язку з ним просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 додатковий обов'язок протягом 48 годин із часу оголошення ухвали суду про зміну запобіжного заходу з'явитись в ІНФОРМАЦІЯ_2 - АДРЕСА_2 , тле. НОМЕР_1 з метою його мобілізації та проходження служби в ЗСУ.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника -адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданих апеляційних скарг, думку прокурорапро законність судового рішення, дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скаргине підлягають до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження № 459/3431/21 в провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб, суд правильно врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років; особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків та законних джерел заробітку, а також те, що ризики, які були підставою продовження запобіжного заходу, не зникли, а саме: ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може переховуватися від суду, відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків.
Суд оцінив у сукупності та навів у своєму рішенні обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт (як про це просять апелянти) колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого.
Доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, й судовий розгляд у справі не завершено.
При розгляді клопотання суд з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу, й виклав їх у своєму рішенні.
Покликання захисника на те, що ОСОБА_8 не буде переховуватися від суду, має постійне місце проживання, реєстрації та міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дитину та цивільну дружину, не має наміру чинити тиск на потерпілого, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки дані обставини були предметом дослідження суду, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та не спростовують висновків суду про ризики неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судове рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційних скарзах сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли потягнути за собою скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Однак, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на положення ст. 28 КПК України, якою регламентовано розумні строки розгляду кримінального провадження. Так, у відповідності до вимог Закону, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Таким чином, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який тримається під вартою, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово у розумні строки, що відповідатиме вимогам Закону та не порушуватиме законних прав та інтересів учасників кримінального провадження та держави.
Таким чином, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін , а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 23 березня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою без визначення розміру застави залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4