Ухвала від 04.04.2023 по справі 686/8128/23

Справа № 686/8128/23

Провадження № 1-кс/686/2736/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання слідчого ВРЗЗССВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Летава, Чемеровецького району, Хмельницької області, українець, громадянин України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області від 16.09.2008, РНОКПП НОМЕР_2 з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бойовий медик взводу військової частини НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у кримінальному провадженні №12023243000001116,

встановив:

Слідчий ВРЗЗССВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 25.03.2021 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з процесуальним прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити останньому залишати житло відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

У судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний і його захисник проти задоволення клопотання заперечили.

Крім цього, зазначили що підозрюваний є бойовим медиком, вину у вчиненому визнає, разом із тим просили застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.

Також на думку захисника, клопотання не містить викладу обґрунтування неможливості більш м'яким запобіжним заходом забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.04.2022 ОСОБА_6 призначено на посаду бойового медика взводу військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу.

Відтак з 19.04.2022 ОСОБА_6 перебуває в статусі військовослужбовця - особа, яка проходить військову службу.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Разом з тим, ОСОБА_6 в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропних речовин у березні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, в ході листування з невстановленою в ході досудового розслідування особою в чат-боті під назвою «Lamborgini» месенджеру «Telegram» домовився про придбання психотропної речовини, після чого в мережі Інтернет за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням криптообмінника здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 4500 гривень, попередньо узгодивши місце отримання поштової посилки.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропних речовин, 01.04.2023 близько 10 год. 00 хв., перебуваючи у відділенні ТОВ «Нова Пошта» № 12, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Перемоги 11/1, отримав посилку всередині, якої знаходився один прозорий синтетичний пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 14,7649 г., яку ОСОБА_6 таким чином умисно, незаконно, з метою власного вживання, без мети збуту, придбав та яку продовжив умисно, незаконно зберігати при собі з метою власного вживання, без мети збуту до моменту вилучення працівниками поліції о 12 год. 45 хв. 01.04.2023.

Так, 01.04.2023 в період часу з 12 год. 45 хв. по 13 год. 17 хв. в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_6 при затриманні в порядку ст. 208 КПК України, поблизу відділення ТОВ «Нова пошта» № 12, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Перемоги 11/1, працівниками поліції виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 14,7649 г.

Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, амфетамін (Таблиця ІІ Список № 2) віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 (Таблиця 2) амфетамін, масою 14,7649 г., відноситься до великих розмірів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконних придбанні та зберіганні психотропної речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.

02.04.2023 в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: - протоколом затримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України від 01.04.2023; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 01.04.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 працівника УБН в Хмельницькій області від 01.04.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який був понятим в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який був понятим в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України; - висновком експерта № СЕ-19/123-23/3362-НЗПРАП від 01.04.2023 року згідно якого виявлена у ОСОБА_6 , речовина являється психотропною речовиною - амфетамін, масою 14,7649 г.; - повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України; - іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження №12023243000001116 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора, що повідомлена ОСОБА_6 підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів на предмет їх належності, достатності для підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення не входить до повноважень слідчого судді, утому числі у межах поданого клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

На час розгляду цього клопотання повідомлена підозра ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, матеріалами кримінального провадження та під час судового розгляду клопотання частково знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, оскільки співставляючи можливі негативні наслідки для себе у вигляді засудження за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може вчинити дії, спрямовані на ухилення від слідства та суду.

Водночас, аналізуючи наявність соціальних зв'язків підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність нерухомого майна та постійного місця проживання, відсутності відомостей про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше та те що він є бойовим медиком ВЧ НОМЕР_3 , слідчий суддя вважає, що хоч і досудове розслідування перебуває на початковій стадії, ризик переховування підозрюваного не є високим.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження розслідується за одним епізодом, а тому посилання сторони обвинувачення на тяжкість покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, яке загрожує підозрюваному не може слугувати визначальною умовою для достатності підстав стверджувати про високу ступінь ризику переховування.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на викладене, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає наявним та вираженим.

Разом із тим, слідчим і прокурором не доведений ризик перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.

Крім цього, слідчий у клопотанні не наводить обґрунтування ризику знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, аргументи захисника про те, що наведені слідчим у клопотанні ризики не існують, підлягають відхиленню.

З метою нівелювання зазначених ризиків, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний, майновий стан, який підозрюваний охарактеризував як задовільний, наявність у власності нерухомого, майна, постійного місця проживання, перебування ОСОБА_6 з 19.04.2022 року в статусі військовослужбовця, - особи яка проходить військову службу.

Необхідність застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчим зазначається у клопотанні для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, у судовому засіданні прокурор та слідчий не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Відсутнє таке обґрунтування і у поданому клопотанні слідчого.

За таких обставин, аргументи захисника про те, що клопотання не містить викладу обґрунтування неможливості більш м'яким запобіжним заходом забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільними.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого ВРЗЗССВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала діє по 30 травня 2023 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 04.04.2023 о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
110084829
Наступний документ
110084831
Інформація про рішення:
№ рішення: 110084830
№ справи: 686/8128/23
Дата рішення: 04.04.2023
Дата публікації: 10.04.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.04.2023)
Дата надходження: 04.04.2023
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИСТУПА ДМИТРО ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ПРИСТУПА ДМИТРО ІВАНОВИЧ