Ухвала
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 750/1163/20
провадження № 61-9477св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс»,
розглянувши у попередньому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства
з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про стягнення коштів та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину і відшкодування збитків,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (далі -
ТОВ «Автокредит Плюс») про стягнення коштів.
У березні 2020 року ТОВ «Автокредит Плюс» пред'явило зустрічний позов до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину і відшкодування збитків у розмірі 283 547,09 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2020 року
у складі судді Коверзнева В. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ «Автокредит Плюс» задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» у порядку реституції 71 150,66 грн у відшкодування завданих матеріальних збитків
і 1 067,55 грн у відшкодування судових витрат.
Вказана справа переглядалася у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Останньою постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 липня 2020 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Автокредит Плюс» про стягнення коштів задоволено.
Стягнено з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 у порядку реституції 377 700,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину і відшкодування збитків відмовлено.
Стягнено з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 6 379,81 грн.
Стягнено з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на надання правової допомоги адвокатом у сумі 5 479,50 грн.
Постановою Верховного Суду від 09 січня 2023 року касаційну скаргу
ТОВ «Автокредит Плюс» залишено без задоволення. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 травня 2021 рокув частині задоволення первісного позову залишено без змін.
Короткий зміст заяви про розподіл судових витрат
23 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А., про стягнення з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги в суді касаційної інстанції, у розмірі 11 890,50 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
02 серпня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А., надіслав відзив на касаційну скаргу та заяву про розподіл судових витрат у яких, зокрема, просив здійснити розподіл судових витрат у справі на підставі доказів про надання правничої допомоги, що будуть подані відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
09 січня 2023 року Верховний Суд ухвалив постанову про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ «Автокредит Плюс».
13 січня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А., надіслав заяву про розподіл судових витрат (докази понесених судових витрат).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17 серпня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 14-66цс22) вказала, що суди однаково застосовують норми права в подібних правовідносинах та роблять висновки про процесуальний обов'язок учасника справи надіслати іншим учасникам справи копії клопотання (заяви) про стягнення витрат на правничу допомогу та доданих до нього документів. Така судова практика є усталеною.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду, оскільки заявник не надав доказів надсилання копій вказаної заяви іншим учасникам справи.
23 січня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А., подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема надану адвокатом під час підготовки відзиву, у розмірі 11 890,50 грн, та просив поновити строк на подання доказів понесених позивачем судових витрат.
З опису робіт (наданих послуг) адвоката вбачається, що надані ОСОБА_1 послуги полягають у тому, що адвокат здійснив підготовку та склав відзив на касаційну скаргу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Верховного Суду прийнята 09 січня 2023 року, а із належно оформленою заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 - адвокат Таганцов Б. А. звернувся до Верховного Суду 23 січня 2023 року.
Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А., звертаючись 23 січня 2023 рокудо Верховного Суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, тобто поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, заявив клопотання про поновлення такого строку.
Проте, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що причини пропуску строку у вказаній заяві належно не обґрунтовані та не мотивовані. Представник не наводить причин, які перешкоджали йому звернутися із належно оформленою заявою про розподіл судових витрат у встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Таганцов Б. А.,про відшкодування витрат на правничу допомогу без розгляду, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України та вищевказаній релевантній практиці Верховного Суду.
Керуючись статтями 127, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Таганцов Богдан Анатолійович, про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства
з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про стягнення коштів та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину і відшкодування збитків залишити без розгляду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров