СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24151/21
пр. № 2/759/1320/22
17 січня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головування судді Сенька М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення частки померлого у спільному майні, визнання права власності в порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_2 ,
встановив:
ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 набули право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в рівних частках, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (див. свідоцтва про право на спадщину за законом - а.с. 18-20).
27.10.1998 року Голова Київської міської державної адміністрації на підставі розпорядження №220 від 06.02.1998 року видав ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 державні акти на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, кадастровий номер 8000000000:75:055:0010, з цільовим призначення - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 (а.с. 31-36).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві 30.03.2005 року, актовий запис № 631 від 25.01.2005 року.
До майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №1243/05.
З огляду на спадкову справу вбачається, що за спадщиною звернулись дочка спадкодавиці ОСОБА_1 , син спадкодавиці ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь спадкоємиці ОСОБА_1 , до спадкової маси входить право власності на 1/3 частку житловий будинок АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку, що відведена під обслуговування цього ж будинку.
27.01.2009 року державний нотаріус Щербина Я.О. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, нотаріус 27.11.2014 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з тим, що не виділено частки померлої у спільному майні та неможливістю визначити склад спадкового майна, про що винесла відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
ОСОБА_1 , через адвоката Білоус Л.Г., заявила позов до Київської міської ради, за яким просила визначити частку померлої ОСОБА_3 у праві власності на земельну ділянку, площею 0,0696 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 8000000000:75:055:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на 1/3 частку цієї земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В якості третьої особи позивачка визначила ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що в загальному порядку набути право власності на спадкову земельну ділянку позивачка не може.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 05.11.2021р., справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач правом на відзив не скористався.
Заяв по суті спору від третьої особи не надходило.
Учасники процесу в суд не з'явились.
Оскільки у справі достатньо даних про прав та взаємини сторін, суд знаходить за можливе ухвалити заочне рішення на наявних доказах.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Статтею 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Частка у праві спільної сумісної власності, відповідно до ст. 1226 ЦК України, спадкується на загальних підставах.
Відповідно до положень ст. 89 Земельного кодексу України (надалі за текстом ЗК України), земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
З огляду на державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, частки співвласників у праві власності на земельну ділянку площею 0,0696 га, кадастровий номер 8000000000:75:055:0010, з цільовим призначення - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 , не визначені.
Тому, суд знаходить відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо спірної ділянки достатньо обґрунтованою, і погоджується з позивачкою, що реалізувати право спадкування вона може лише в судовому порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Матеріали справи не містять доказів, що вказували б на інший розподіл часток у праві власності на земельну ділянку між співвласниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких фактів та відповідних їм правовідносин, з урахуванням відсутності заперечень відповідача, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає необхідності окремо зазначати в рішенні частку спадкодавиці у праві власності на спірну земельну ділянку, оскільки в цьому випадку, на розв'язання спору, достатньо визнати за позивачкою право власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Заходів забезпечення позову судом не вживалось.
На підставі ст.ст. 16, 319, 321, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1296-1299 Цивільного кодексу України, ст.ст. 89, 120 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення частки померлого у спільному майні, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,0696 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 8000000000:75:055:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , без зміни цільового призначення.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення виготовлене 06.03.2023 року.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Головуючий Сенько М.Ф.