Ухвала
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 932/1030/21
провадження № 61-4473ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради на постанову Дніпровськогоапеляційного суду від07 березня 2023 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,
Улютому 2021 року КП «Дніпровський електротранспорт» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, у розмірі 112 210,86 грн.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від
06 червня 2022 року позовні вимоги КП «Дніпровський електротранспорт» задоволеночастково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Дніпровський електротранспорт» матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, у розмірі 101 702,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
ПостановоюДніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2022 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «Дніпровський електротранспорт» в рахунок відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, змінено шляхом зменшення суми відшкодування до
50 851,30 грн.
У касаційній скарзі, поданій 27 березня 2023 року, КП «Дніпровський електротранспорт» просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що
у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн станом на01 січня 2023 року).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Про те, що ця справа відноситься до категорії малозначних Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськазазначив в ухвалі від09 березня
2021 року про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховним Судом взято до уваги ціну і предмет позову, складність справи, а також ймовірний рівень суспільного інтересу до цієї справи й не встановлено обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки КП «Дніпровський електротранспорт» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради на постанову Дніпровськогоапеляційного суду від07 березня
2023 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович