печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48417/21-ц
Категорія 42
04 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
при секретарі судових засідань: Матвійчуку В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу №757/48417/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що 01.09.2021 року приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № 66663992 та винесено ряд постанов щодо примусового виконання виконавчого напису від 15.07.2021 року № 96366 приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни.
Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.10.2021 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 66663992 відкритому приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київскої області Грисюк Олени Василівни № 96366 від 15.07.2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 13.02.2023 року витребувано докази у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київскої області Грисюк Олени Василівни та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни.
01.03.2023 року на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни надійшла заява про доручення доказів до справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни до судового засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни до судового засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 15.07.2021 року Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис за реєстровим № 96366, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», заборгованості у розмірі 6 110 грн. 00 коп.
На підставі вказаного виконавчого напису ТОВ «Фінфорс» пред'явило його до виконання.
01.09.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66663992 з виконання виконавчого напису № 96366 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», заборгованості у розмірі 6 110 грн. 00 коп.
07.09.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 66663992.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно роз'яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», в п. 6 зазначено, що відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження факту безспірності заборгованості відповідач мав б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ №566, Постанови правління НБУ №174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.
Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана про звернення стягнення на предмет застави з підписом боржника про його отримання.
Аналізуючи все вищевказане можна прийти до висновку, що у розпорядженні нотаріуса були відсутні, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Таким чином, нотаріусу для вчинення виконавчого напису не було подано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (п. 2 Переліку).
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття», а тому суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому не підлягає виконанню.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу договір позичальника не посвідчений нотаріально, отже не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зокрема, пунктами 284, 287 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що виконавчий напис має містити перелік документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, проте в матеріалах справи відсутні документи які б підтвердили суму безспірної заборгованості та факту настання кінцевого терміну виконання зобов'язань.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 1 362 грн. 00 коп., за подання позову 908 грн. 00 коп. та за подання заяви про забезпечення позову 454 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс».
Керуючись ст. ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» ст.ст.12,13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим № 96366, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості у розмірі 6 110 грн. 00 коп. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2, код ЄДРПОУ 41717584.
Третя особа - Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна: вул. Європейська, буд. 11, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132.
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна: вул. Окіпної Раїси, 4 А, оф. 71 -А, м. Київ, 02002.
Повний текст рішення складено 04.04.2023 року.
Суддя О.М.Соколов